Кантова теорія генія: деякі питання джерельної реконструкції

Vitali Terletsky

doi:10.31649/sent39.01.029

Автор(и)

Vitali Terletsky Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України http://orcid.org/0000-0003-3212-043X

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent39.01.029

Ключові слова:

автор, дух, естетичні ідеї, правила, розсуд, сила виображення, смак, традиція

Анотація

Стаття присвячена аналізові Кантового вчення про генія, як воно викладено в «Критиці сили судження», у зв’язку з дискусійним для сучасних дослідників питанням: який саме автор того часу міг справити вирішальний вплив на концепцію Канта. У першому розділі я відтворюю хід думки Канта в §§ 46-50 КСС при експлікації природи генія і показую, що такі його характеристики, як опозиція до правил, компліментарність смаку, дух як принцип естетичних ідей, пропорція між силою виображення і розсудом постають конститутивним для Кантової теорії. У другому розділі я звертаюся до дослідницької opinio communis, згідно з якою Кант виробив свою теорію генія під впливом твору шотландського філософа Александра Джерарда «Есей про генія» (1774). Таку думку обстоює переважна більшість сучасних науковців (П. Джорданетті, Дж. Заміто, М. Кюн, П. Ґаєр та інші), але витоки її сягають іще монографії О. Шляпа (1901). Водночас інші дослідники вважають, що значний вплив на Кантову теорію мали К. Ф. Ґелерт (М. Франк, В. Занетті) або суто німецька філософія XVIII ст. (А. Боймлер). У третьому розділі на прикладі чотирьох положень Канта про генія (протиставлення генія і (великої) голови, продуктивна сила виображення, пропорція розсуду і сили виображення, протиставлення генія і наукового таланту) я демонструю, що схожі думки були поширені серед різних, німецьких і зарубіжних, авторів того часу. На цій підставі я обґрунтовую, що Кантову концепцію генія як комплексну теорію не можна редукувати до впливу одного автора чи однієї традиції, відповідно, для її коректної реконструкції слід зважати на багатий і різноплановий матеріал з різних джерел від естетики, поетики, риторики, мистецтва й літератури аж до метафізики.

Біографія автора

Vitali Terletsky, Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України

канд. філос. н., старший науковий співробітник відділу історії філософії України

Посилання

Adorno, Th. (1973). Ästhetische Theorie. Frankfurt am M.: Suhrkamp.

Baeumler, A. (1923). Kants Kritik der Urteilskraft. Ihre Geschichte und Systematik. Halle: Niemeyer.

Baumgarten, A. G. (1750). Aesthetica (Vol. I). Traiecti cis Viadrum: Kleyb.

Baumgarten, A. G. (1779). Metaphysica. Halae: Hemmerde.

Bruno, P. W. (2010). Kantʼs Concept of Genius. Its Origin and Function in the Third Critique. London, & New York: Continuum.

Cassirer, E. (1932). Die Philosophie der Aufklärung. Tübingen: Mohr.

Eisler, R. (1910). Wörterbuch der philosophischen Begriffe (Bd. I). Berlin: Mittler & Sohn.

Flögel, C. F. (1765). Geschichte des menschlichen Verstand. Breslau: Meyer.

Frank, M., & Zanetti, V. (Hrsg). (2009). Immanuel Kant. Kritik der Urteilskraft. Schriften zur Ästhetik und Naturphilosophie. Frankfurt am M: Deutscher Klassiker Verlag.

Garve, Ch. (1779). Sammlung einiger Abhandlungen. Leipzig: Dykischen Buchhandlung.

Gellert, Ch. F. (1775). Wie weit sich der Nutzen der Regeln in der Beredsamkeit und Poesie erstrecke. In: C. F. Gellerts sämmtliche Schriften (5. Theil, S. 153-185). Leipzig: Weidmanns Erben, Reich, & Fritsch.

Gerard, A. (2001). Versuch über Genie. In H. F. Klemme, & M. Kuehn (Eds.), The Reception of British Aesthetics in Germany. Seven Significant Translations, 1745-1776 (Vol. 7). Bristol: Thoemmes Press.

Gilbert, K. E., & Kuhn, H. A. (1939). History of Esthetics. New York: Macmillan.

Giordanetti, P. (1991). Kant e Gerard. Nota sulle fonti storiche della theoria kantiana del «genio». In: Rivista di Storia della Filosofia, 46(4), 661-699.

Giordanetti, P. (1995). Das Verhältnis von Genie, Künstler und Wissenschaftler in der Kantischen Philosophie. Kant-Studien, 86(4), 406-430. https://doi.org/10.1515/kant.1995.86.4.406

Goldstein, L. (1904). Moses Mendelssohn und die deutsche Ästhetik. Königsberg: Gräfe, & Unzer.

Guyer, P. (2011). Gerard and Kant: Influence and Opposition. Journal of Scottish Philosophy, 9(1), 59-93. https://doi.org/10.3366/jsp.2011.0006

Guyer, P., & Matthews, E. (Ed.). (2000). Kant, I. Critique of the Power of Judgment. New York: CUP. https://doi.org/10.3366/jsp.2011.0006

Henrich, D. (1965). Über Kants Entwicklungsgeschichte. Philosophische Rundschau, 13(3/4), 252-263.

Irrlitz, G. (2015). Kant-Handbuch. Leben und Werk. Stuttgart: Metzler. https://doi.org/10.1007/978-3-476-05432-6

Kant, I. (1900 sqq.). Gesammelte Schriften (Bd. I sqq). Berlin: Reimer (Walter de Gruyter).

Kant, I. (2006). Kritik der Urteilskraft. (H. F. Klemme, Hrsg.). Hamburg: Meiner.

Lazarowicz, K. (1963). Verkehrte Welt. Vorstudien zu einer Geschichte der deutschen Satire. Berlin: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783111632193

Lyotard, J.-F. (1985, March). Les Immatériaux: A Conversation with Jean-François Lyotard with Bernard Blistène. Flash Art, 121, March, 32-39. Retrieved 12.01.2019 from Art-Agenda website https://www.art-agenda.com/features/235949/les-immatriaux-a-conversation-with-jean-franois-lyotard-and-bernard-blistne

Martínez, L. (2019). Die Lehre vom Genie in Kants Vorlesungen über Philosophische Enzyklopädie. In Waibel, V. L., et al. (Hrsg.), Natur und Freiheit. Akten des XII Internationalen Kant-Kongresses (S. 901-908). Berlin: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110467888-062

Meier, G. F. (1764). Philosophische Sittenlehre (Dritter Theil). Halle: Hemmerde.

Mendelssohn, M. (1757). Betrachtungen über die Quellen und die Verbindungen der schönen Künste und Wissenschaften. In Bibliothek der schönen Wissenschaften und der freyen Künste (Bd. I, St. 2, S. 231-268). Leipzig: Dyck.

Mendelssohn, M. (1844). Gesammelte Schriften (Bd. IV). Leipzig: Brockhaus.

Peters, G. (1996). Genie. In G. Ueding (Hrsg.), Historisches Wörterbuch der Rhetorik (Bd. 3, S. 737-750). Tübingen: Niemeyer.

Pons, А. (2004). Ingenium. In B. Cassin (Ed.), Vocabulaire Européen des Philosophies (pp. 592-597). Paris: Seuil, & Le Robert.

Resewitz, F. G. (1759). [Anonymus] Versuch über das Genie. In: Sammlung vermischter Schriften zur Beförderung der schönen Wissenschaften und der freyen Künste (Bd. 2, St. 1, S. 131-179). Berlin: Nicolai.

Resewitz, F. G. (1760). [Anonymus] Versuch über das Genie. In: Sammlung vermischter Schriften zur Beförderung der schönen Wissenschaften und der freyen Künste (Bd. 3, St. 1, S. 1-69). Berlin: Nicolai.

Schlapp, O. (1901). Kants Lehre vom Genie und die Entstehung der Kritik der Urteilskraft. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht.

Stephan, I. (2019). Aufklärung. In von W. Beutlin et al. (Hrsg.), Deutsche Literaturgeschichte... (S. 148-181). Stuttgart: Metzler. https://doi.org/10.1007/978-3-476-01789-5_4

Sulzer, J. G. (1773). Allgemeine Theorie der Schönen Künste (Erster Teil). Leipzig: Weidmann & Reich.

Tonelli, G. (1966a). Kantʼs Early Theory of Genius (1770-1779): Part I. Journal of the History of Philosophy, 4(2), 109-132. https://doi.org/10.1353/hph.2008.1283

Tonelli, G. (1966b). Kantʼs Early Theory of Genius (1770-1779): Part II. Journal oft the History of Philosophy, 4(3), 209-224. https://doi.org/10.1353/hph.2008.1043

Tonelli, G. (1973). Genius. From the Renaissance to 1770. In P. P. Wiener (Ed.), Dictionary of the History of Ideas (Vol. 2, pp. 293-297). New York: Charles Scribner’s Sons.

Warda, A. (1922). Immanuel Kants Bücher. Berlin: Breslauer.

Willaschek, M., et al. (Hrsg.). (2015). (Hrsg.). Kant-Lexikon (Bd. I-III). Berlin, & Boston: de Gruyter.

Zammito, J. H. (1992). The Genesis of Kantʼs Critique of Judgment. Chicago, & London: UCP.