ФУНДАМЕНТАЛЬНЕ ПРАГНЕННЯ БЛАГА: ШЛЯХ АНСЕЛЬМА
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent25.02.005Анотація
У статті досліджуються внутрішні мотиви і способи реалізації програми Ан-сельма Кентерберійського fides quaerens intellectum. Автор, спираючись на сучасну літературу, намагається виявити структуру Ансельмової аргументації і розгля-нути головні лінії її сучасної інтерпретації. Чи є принцип sola ratione вибором на ко-ристь чистої раціональності? Чи, навпаки, раціональні аргументи Ансельма внут-рішньо пов’язані з настановою віри? Чи передбачає думка пріора монастиря Ле Бек релігійний досвід як базову умови мислення? Чи Ансельмові радше йдеться про уні-версальний досвід мислення, на підставі якого мають бути доведені істини віри (істини Одкровення)? Автор показує неоднозначність оцінок Ансельмового інтеле-ктуального спадку. У статті аргументація св. Ансельма досліджується в її єднос-ті і динаміці, як рух єдиного аргументу (вже в «Монологіоні»). Бенедиктинський мислитель обирає «найзручніший шлях» думки – шлях прагнення блага, властивий ,будь-якій людини. Просування цим шляхом дозволяє виявити природу Вищого Блага і показати його головні атрибути. Перед нами не суто теоретичне дослідження, а медитація, інтелектуальна вправа, що має привести до певних практичних наслід-ків. Аналіз базового прагнення відкриває нам ідею людського призначення: людина покликана до свідомого життя яке відкриває шлях до істинного блаженства. У Ансельма віра, раціональність і містичний досвід є різними аспектами єдиного зу-силля, вираженого у відомій формулі: fides quaerens intellectum. ЛІТЕРАТУРА Аверинцев С. София-Логос. Словарь. – К.: Дух і літера, 2006. Ансельм Кентерберийский Сочинения. – М.: Канон, 1995. Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. – М.: Норма, 1998. Гайденко В. Ансельм Кентерберийский. // Католическая энциклопедия в четырех томах. Том 1. – М.: Издательство Францисканцев, 2002. – С. 266–269. Дейвіс Б. Вступ до філософії релігії. – К.: Основи, 1996. Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К.: Юніверс, 2000. Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей. Том другий. – К.: Дух і літера, 2011. Жильсон Э. Философия в средние века. От истоков патристики до конца XIV века. – М.: Республика, 2004. Коплстон Ф.Ч. История средневековой философии. – М.: Энигма, 1997. Памятники средневековой латинской литературы X – XII веков. – М.: Наука, 1972. Adams M. Anselm on faith and reason // The Cambridge Companion to Anselm / (Еd.) Davies Brian and Brian Leftow. – Cambridge: Cambridge UP, 2004. Anselm Basic Writings. Edited and Translated by Thomas Williams. – Indianapo-lis/Cambridge: Hackett Publishing Company, Inc., 2007. Anselm of Canterbury The major works / Edited with an Introduction by Brian Davies and G.R. Evans. – Oxford: Oxford UP, 1998. Anselmo Monologion / Introduzione, traduzione, note e apparati di Italo Sciuto. – Milano: Rusconi Libri, 1995. Balthasar H.U. von Chwała. Estetyka teologiczna. Tom 2. Modele teologiczne. Część 1. Od Ireneusza do Bonawentury. – Kraków: WAM, 2007. Flasch K. Das philosophische Denken im Mittelalter. Von Augustin zu Machiavelli. Stutt-gart: Reclam, 1995. Flasch K. Kampfplätze der Philosophie. Große Kontroversen von Augustin bis Voltaire. – Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann, 2008. Gersh S. John Scottus Eriugena and Anselm of Canterbury // Routledge History of Philoso-phy. Volume III. Medieval Philosophy. Edited by John Marenbon. – London and New York: Routledge, 1998. – P. 120–149. Gilbert P.P. Wprowadzenie do teologii średniowiecza. – Kraków: WAM, 1997. Grzesik T. Anzelm z Canterbury. – Warszawa: Wiedza powszechna, 2004. Heinzmann R. Anselm von Canterbury // Heinrich Fries, Georg Kretschmar (Hrsg.). Klassi-ker der Theologie I. – München: C.H.Beck, 1981. – S. 165–180. Heinzmann R. Filozofia średniowiecza. – Kęty: Wydawnictwo Antyk, 1999. Henrich D. Der ontologische Gottesbeweis. Sein Problem und seine Geschichte in der Neuzeit. – Tübingen: J.C.B.Mohr (Paul Siebeck), 1960. Hindrichs G. Das Absolute und das Subjekt. Untersuchung zum Verhältnis von Metaphy-sik und Nachmetaphysik. – Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann, 2008. Liebeschütz H. Anselm of Canterbury: the philosophical interpretation of faith // The Cambridge History of Later Greek and early medieval Philosophy. Edited by A.H. Armstrong. – Cambridge: Cambridge UP, 2008. – P. 611–642. Löffler W. Anselm von Canterbury – Das ontologische Argument für Gottes Existenz // Klassiker der Philosophie heute. Herausgegeben von Ansgar Beckermann und Dominik Perler. – Stuttgart: Reclam, 2005. – S. 121–142. Mojsisch B. Anselm von Canterbury. Gottesbeweise // Theo Kobusch (Hrsg.). Philosophen des Mittelalters. – Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 2000. – S. 42–53. Onofrio G. D’. Historia teologii II. Epoka średniowieczna. – Kraków: Wydawnictwo M, 2005. Plantinga A.C. Bóg, wolność i zło. – Znak: Kraków, 1995. Plantinga A. (ed.) The Ontological Argument. – Garden City, NY: Anchor Books, 1965. Röd W. Der Gott der reinen Vernunft. Die Auseinandersetzung um den ontologischen Gottesbeweis von Anselm bis Hegel. – München: Beck, 1992. Schmitt F.S. Anselm of Canterbury // New Catholic Encyclopedia. Vol. 1. – Washington: The Catholic UP of America, 2003. – P. 495–497. Schrimpf G. Bausteine für einen historischen Begriff der scholastischen Philosophie // Philosophie im Mittelalter. Entwicklungslinien und Paradigmen. Herausgegeben von Jan P. Beckmann, Ludger Honnefelder, Gangolf Schrimpf und Georg Wieland. – Hamburg: Felix Meiner Verlag, 1987. – S. 1–25. Viola C.É. Anzelm z Aosty. Wiara i szukanie zrozumienia. – Lublin: Wydawnictwo KUL, 2009. Visser S. & Williams T. Anselm. – Oxford: Oxford UP, 2009.Посилання
Anselm Basic Writings. Edited and Translated by Thomas Williams. Indianapo-lis/Cambridge: Hackett Publishing Company, Inc., 2007.
Anselm of Canterbury The major works / Edited with an Introduction by Brian Davies and G.R. Evans. Oxford: Oxford UP, 1998.
Anselmo Monologion / Introduzione, traduzione, note e apparati di Italo Sciuto. Milano: Rusconi Libri, 1995.
Balthasar H.U. von Chwała. Estetyka teologiczna. Tom 2. Modele teologiczne. Część 1. Od Ireneusza do Bonawentury. Kraków: WAM, 2007.
Flasch K. Das philosophische Denken im Mittelalter. Von Augustin zu Machiavelli. Stutt-gart: Reclam, 1995.
Flasch K. Kampfplätze der Philosophie. Große Kontroversen von Augustin bis Voltaire. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann, 2008.
Gersh S. John Scottus Eriugena and Anselm of Canterbury. In Routledge History of Philoso-phy. Volume III. Medieval Philosophy. Edited by John Marenbon. London and New York: Routledge, 1998. P. 120–149.
Gilbert P.P. Wprowadzenie do teologii średniowiecza. Kraków: WAM, 1997.
Grzesik T. Anzelm z Canterbury. Warszawa: Wiedza powszechna, 2004.
Heinzmann R. Anselm von Canterbury. In Heinrich Fries, Georg Kretschmar (Hrsg.). Klassi-ker der Theologie I. München: C.H.Beck, 1981. S. 165–180.
Heinzmann R. Filozofia średniowiecza. Kęty: Wydawnictwo Antyk, 1999.
Henrich D. Der ontologische Gottesbeweis. Sein Problem und seine Geschichte in der Neuzeit. Tübingen: J.C.B.Mohr (Paul Siebeck), 1960.
Hindrichs G. Das Absolute und das Subjekt. Untersuchung zum Verhältnis von Metaphy-sik und Nachmetaphysik. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann, 2008.
Liebeschütz H. Anselm of Canterbury: the philosophical interpretation of faith. In The Cambridge History of Later Greek and early medieval Philosophy. Edited by A.H. Armstrong. Cambridge: Cambridge UP, 2008. P. 611–642.
Löffler W. Anselm von Canterbury Das ontologische Argument für Gottes Existenz. In Klassiker der Philosophie heute. Herausgegeben von Ansgar Beckermann und Dominik Perler. Stuttgart: Reclam, 2005. S. 121–142.
Mojsisch B. Anselm von Canterbury. Gottesbeweise. In Theo Kobusch (Hrsg.). Philosophen des Mittelalters. Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 2000. S. 42–53.
Onofrio G. D'. Historia teologii II. Epoka średniowieczna. Kraków: Wydawnictwo M, 2005.
Plantinga A.C. Bóg, wolność i zło. Znak: Kraków, 1995.
Plantinga A. (ed.) The Ontological Argument. Garden City, NY: Anchor Books, 1965.
Röd W. Der Gott der reinen Vernunft. Die Auseinandersetzung um den ontologischen Gottesbeweis von Anselm bis Hegel. München: Beck, 1992.
Schmitt F.S. Anselm of Canterbury. In New Catholic Encyclopedia. Vol. 1. Washington: The Catholic UP of America, 2003. P. 495–497.
Schrimpf G. Bausteine für einen historischen Begriff der scholastischen Philosophie. In Philosophie im Mittelalter. Entwicklungslinien und Paradigmen. Herausgegeben von Jan P. Beckmann, Ludger Honnefelder, Gangolf Schrimpf und Georg Wieland. Hamburg: Felix Meiner Verlag, 1987. S. 1–25.
Viola C.É. Anzelm z Aosty. Wiara i szukanie zrozumienia. Lublin: Wydawnictwo KUL, 2009.
Visser S. & Williams T. Anselm. Oxford: Oxford UP, 2009.
Anselm of Canterbury The major works / Edited with an Introduction by Brian Davies and G.R. Evans. Oxford: Oxford UP, 1998.
Anselmo Monologion / Introduzione, traduzione, note e apparati di Italo Sciuto. Milano: Rusconi Libri, 1995.
Balthasar H.U. von Chwała. Estetyka teologiczna. Tom 2. Modele teologiczne. Część 1. Od Ireneusza do Bonawentury. Kraków: WAM, 2007.
Flasch K. Das philosophische Denken im Mittelalter. Von Augustin zu Machiavelli. Stutt-gart: Reclam, 1995.
Flasch K. Kampfplätze der Philosophie. Große Kontroversen von Augustin bis Voltaire. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann, 2008.
Gersh S. John Scottus Eriugena and Anselm of Canterbury. In Routledge History of Philoso-phy. Volume III. Medieval Philosophy. Edited by John Marenbon. London and New York: Routledge, 1998. P. 120–149.
Gilbert P.P. Wprowadzenie do teologii średniowiecza. Kraków: WAM, 1997.
Grzesik T. Anzelm z Canterbury. Warszawa: Wiedza powszechna, 2004.
Heinzmann R. Anselm von Canterbury. In Heinrich Fries, Georg Kretschmar (Hrsg.). Klassi-ker der Theologie I. München: C.H.Beck, 1981. S. 165–180.
Heinzmann R. Filozofia średniowiecza. Kęty: Wydawnictwo Antyk, 1999.
Henrich D. Der ontologische Gottesbeweis. Sein Problem und seine Geschichte in der Neuzeit. Tübingen: J.C.B.Mohr (Paul Siebeck), 1960.
Hindrichs G. Das Absolute und das Subjekt. Untersuchung zum Verhältnis von Metaphy-sik und Nachmetaphysik. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann, 2008.
Liebeschütz H. Anselm of Canterbury: the philosophical interpretation of faith. In The Cambridge History of Later Greek and early medieval Philosophy. Edited by A.H. Armstrong. Cambridge: Cambridge UP, 2008. P. 611–642.
Löffler W. Anselm von Canterbury Das ontologische Argument für Gottes Existenz. In Klassiker der Philosophie heute. Herausgegeben von Ansgar Beckermann und Dominik Perler. Stuttgart: Reclam, 2005. S. 121–142.
Mojsisch B. Anselm von Canterbury. Gottesbeweise. In Theo Kobusch (Hrsg.). Philosophen des Mittelalters. Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 2000. S. 42–53.
Onofrio G. D'. Historia teologii II. Epoka średniowieczna. Kraków: Wydawnictwo M, 2005.
Plantinga A.C. Bóg, wolność i zło. Znak: Kraków, 1995.
Plantinga A. (ed.) The Ontological Argument. Garden City, NY: Anchor Books, 1965.
Röd W. Der Gott der reinen Vernunft. Die Auseinandersetzung um den ontologischen Gottesbeweis von Anselm bis Hegel. München: Beck, 1992.
Schmitt F.S. Anselm of Canterbury. In New Catholic Encyclopedia. Vol. 1. Washington: The Catholic UP of America, 2003. P. 495–497.
Schrimpf G. Bausteine für einen historischen Begriff der scholastischen Philosophie. In Philosophie im Mittelalter. Entwicklungslinien und Paradigmen. Herausgegeben von Jan P. Beckmann, Ludger Honnefelder, Gangolf Schrimpf und Georg Wieland. Hamburg: Felix Meiner Verlag, 1987. S. 1–25.
Viola C.É. Anzelm z Aosty. Wiara i szukanie zrozumienia. Lublin: Wydawnictwo KUL, 2009.
Visser S. & Williams T. Anselm. Oxford: Oxford UP, 2009.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 434
Переглядів анотації: 442
Опубліковано
2011-12-16
Як цитувати
Baumeister, A. (2011). ФУНДАМЕНТАЛЬНЕ ПРАГНЕННЯ БЛАГА: ШЛЯХ АНСЕЛЬМА. Sententiae, 25(2), 05–26. https://doi.org/10.22240/sent25.02.005
Номер
Розділ
СТАТТІ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).