ФУНДАМЕНТАЛЬНЕ ПРАГНЕННЯ БЛАГА: ШЛЯХ АНСЕЛЬМА

Анотація

У статті досліджуються внутрішні мотиви і способи реалізації програми Ан-сельма Кентерберійського fides quaerens intellectum. Автор, спираючись на сучасну літературу, намагається виявити структуру Ансельмової аргументації і розгля-нути головні лінії її сучасної інтерпретації. Чи є принцип sola ratione вибором на ко-ристь чистої раціональності? Чи, навпаки, раціональні аргументи Ансельма внут-рішньо пов’язані з настановою віри? Чи передбачає думка пріора монастиря Ле Бек релігійний досвід як базову умови мислення? Чи Ансельмові радше йдеться про уні-версальний досвід мислення, на підставі якого мають бути доведені істини віри (істини Одкровення)? Автор показує неоднозначність оцінок Ансельмового інтеле-ктуального спадку. У статті аргументація св. Ансельма досліджується в її єднос-ті і динаміці, як рух єдиного аргументу (вже в «Монологіоні»). Бенедиктинський мислитель обирає «найзручніший шлях» думки – шлях прагнення блага, властивий ,будь-якій людини. Просування цим шляхом дозволяє виявити природу Вищого Блага і показати його головні атрибути. Перед нами не суто теоретичне дослідження, а медитація, інтелектуальна вправа, що має привести до певних практичних наслід-ків. Аналіз базового прагнення відкриває нам ідею людського призначення: людина покликана до свідомого життя яке відкриває шлях до істинного блаженства. У Ансельма віра, раціональність і містичний досвід є різними аспектами єдиного зу-силля, вираженого у відомій формулі: fides quaerens intellectum. ЛІТЕРАТУРА Аверинцев С. София-Логос. Словарь. – К.: Дух і літера, 2006. Ансельм Кентерберийский Сочинения. – М.: Канон, 1995. Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. – М.: Норма, 1998. Гайденко В. Ансельм Кентерберийский. // Католическая энциклопедия в четырех томах. Том 1. – М.: Издательство Францисканцев, 2002. – С. 266–269. Дейвіс Б. Вступ до філософії релігії. – К.: Основи, 1996. Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К.: Юніверс, 2000. Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей. Том другий. – К.: Дух і літера, 2011. Жильсон Э. Философия в средние века. От истоков патристики до конца XIV века. – М.: Республика, 2004. Коплстон Ф.Ч. История средневековой философии. – М.: Энигма, 1997. Памятники средневековой латинской литературы X – XII веков. – М.: Наука, 1972. Adams M. Anselm on faith and reason // The Cambridge Companion to Anselm / (Еd.) Davies Brian and Brian Leftow. – Cambridge: Cambridge UP, 2004. Anselm Basic Writings. Edited and Translated by Thomas Williams. – Indianapo-lis/Cambridge: Hackett Publishing Company, Inc., 2007. Anselm of Canterbury The major works / Edited with an Introduction by Brian Davies and G.R. Evans. – Oxford: Oxford UP, 1998. Anselmo Monologion / Introduzione, traduzione, note e apparati di Italo Sciuto. – Milano: Rusconi Libri, 1995. Balthasar H.U. von Chwała. Estetyka teologiczna. Tom 2. Modele teologiczne. Część 1. Od Ireneusza do Bonawentury. – Kraków: WAM, 2007. Flasch K. Das philosophische Denken im Mittelalter. Von Augustin zu Machiavelli. Stutt-gart: Reclam, 1995. Flasch K. Kampfplätze der Philosophie. Große Kontroversen von Augustin bis Voltaire. – Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann, 2008. Gersh S. John Scottus Eriugena and Anselm of Canterbury // Routledge History of Philoso-phy. Volume III. Medieval Philosophy. Edited by John Marenbon. – London and New York: Routledge, 1998. – P. 120–149. Gilbert P.P. Wprowadzenie do teologii średniowiecza. – Kraków: WAM, 1997. Grzesik T. Anzelm z Canterbury. – Warszawa: Wiedza powszechna, 2004. Heinzmann R. Anselm von Canterbury // Heinrich Fries, Georg Kretschmar (Hrsg.). Klassi-ker der Theologie I. – München: C.H.Beck, 1981. – S. 165–180. Heinzmann R. Filozofia średniowiecza. – Kęty: Wydawnictwo Antyk, 1999. Henrich D. Der ontologische Gottesbeweis. Sein Problem und seine Geschichte in der Neuzeit. – Tübingen: J.C.B.Mohr (Paul Siebeck), 1960. Hindrichs G. Das Absolute und das Subjekt. Untersuchung zum Verhältnis von Metaphy-sik und Nachmetaphysik. – Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann, 2008. Liebeschütz H. Anselm of Canterbury: the philosophical interpretation of faith // The Cambridge History of Later Greek and early medieval Philosophy. Edited by A.H. Armstrong. – Cambridge: Cambridge UP, 2008. – P. 611–642. Löffler W. Anselm von Canterbury – Das ontologische Argument für Gottes Existenz // Klassiker der Philosophie heute. Herausgegeben von Ansgar Beckermann und Dominik Perler. – Stuttgart: Reclam, 2005. – S. 121–142. Mojsisch B. Anselm von Canterbury. Gottesbeweise // Theo Kobusch (Hrsg.). Philosophen des Mittelalters. – Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 2000. – S. 42–53. Onofrio G. D’. Historia teologii II. Epoka średniowieczna. – Kraków: Wydawnictwo M, 2005. Plantinga A.C. Bóg, wolność i zło. – Znak: Kraków, 1995. Plantinga A. (ed.) The Ontological Argument. – Garden City, NY: Anchor Books, 1965. Röd W. Der Gott der reinen Vernunft. Die Auseinandersetzung um den ontologischen Gottesbeweis von Anselm bis Hegel. – München: Beck, 1992. Schmitt F.S. Anselm of Canterbury // New Catholic Encyclopedia. Vol. 1. – Washington: The Catholic UP of America, 2003. – P. 495–497. Schrimpf G. Bausteine für einen historischen Begriff der scholastischen Philosophie // Philosophie im Mittelalter. Entwicklungslinien und Paradigmen. Herausgegeben von Jan P. Beckmann, Ludger Honnefelder, Gangolf Schrimpf und Georg Wieland. – Hamburg: Felix Meiner Verlag, 1987. – S. 1–25. Viola C.É. Anzelm z Aosty. Wiara i szukanie zrozumienia. – Lublin: Wydawnictwo KUL, 2009. Visser S. & Williams T. Anselm. – Oxford: Oxford UP, 2009.