Сучасні дискусії про назву Аристотелевого твору, відомого нам як «Метафізика»
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent36.02.050Анотація
Головна мета цієї статті – показати, що поширене тлумачення терміна «метафізика» як суто випадкового або ж зумовленого видавничою діяльністю Андроніка з Родосу, було поставлено під сумнів вже більше ніж півстоліття тому Гансом Райнером. Детальна реконструкція гіпотези дослідника демонструє, як сьогодні можна провадити інноваційне дослідження на ниві стародавньої філософії, де все вже здається досліджено. В огляді різноманітних оцінок німецьких, англійських і французьких науковців гіпотези Райнера показано, в якій мірі і в яких саме пунктах його результати дослідження сприймаються або відхиляються сучасним науковим товариством. У сучасному аристотелезнавстві проявляється тенденція, навіть без згадки імені Райнера, 1) розглядати титул «метафізика» як змістовно зумовлений творами самого Аристотеля; 2) раніше датувати укладання твору з такою назвою, ніж зазвичай це приписується Андроніку (перше століття до Р. Х.). Однак найбільш контроверсійним досі залишається питання, чи можна вважати Евдема з Родосу автором терміна «метафізика» і чи був він якось причетним до видання «Метафізики» Аристотеля.Посилання
Aristotelis. (1987). Opera, vol. III: Librorum deperditorum fragmenta. Berolini: De Gruyter.
Aristotle and Aristotelianism. (2016). [In Ukrainian]. Filosofska dumka, (5), 5-76.
Asmus, V. (1976). Aristotle’s Metaphysics. [in Russian]. In Aristotle, Works in 4 vol. (Vol. I; p. 5-62). Moscow: Mysl.
Aubenque, P. (1961). Aristoteles und das Problem der Metaphysik. Zeitschrift für philosophische Forschung, 15(3), 321-333.
Audi, R. (1999). (Ed.), The Cambridge Dictionary of Philosophy. New York: Cambridge UP, 1999.
Barnes, J. (Ed.). (1995). The Cambridge Companion to Aristotle. Cambridge: Cambridge UP.
Coreth, E. (1998). Outline of the Metaphysics. (V. Terletsky, Trans.). [In Russian]. Kyiv: Tandem.
Diehle, A. (1957). Der Platoniker Ptolemaios. Hermes, 85, 314-325.
Düring, I. (1968). Aristoteles. In K. Ziegler (Hrsg.), Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. Supplementband 11 (pp. 159-336). Stuttgart: Druckenmüller.
Flashar, H. (Hrsg.). (2004). Grundriss der Geschichte der Philosophie, Bd. 3: Ältere Akademie, Aristoteles, Peripatos. Basel: Schwabe.
Frede, M., & Patzig, G. (1988). Aristoteles‚ Metaphysik Ζ’. Text, Übersetzung und Kommentar. Bd. I: Einleitung Text und Übersetzung. München: Beck.
Gusev, V. (2004). Introduction in the Metaphysics: Handbook. [In Ukrainian]. Kyiv: Lybid.
Hammond, N. G. L, & Scullard, H. H. (1970) The Oxford Classical Dictionary. Oxford: Clarendon.
Howald, E. (1920). Die Schriftenverzeichnisse des Aristoteles und Theophrast. Hermes, 55, 204-221.
Jaeger, W. (1912). Studien zur Entstehungsgeschichte der Metaphysik des Aristoteles. Berlin: Weidmann.
Kasper, W. (Hrsg.). (1998). Lexikon für Theologie und Kirche. Freiburg, Basel, & al.: Herder.
Kaulbach, F. (1991). Einführung in die Metaphysik. Darmstadt: WBG.
Kobusch, Th. (1992). Metaphysik als Einswerdung. Zu Plotins Begründung einer neuen Metaphysik. In L. Honnefelder, & W. Schüßler (Hrsg.), Transzendenz: zu einem Grundwort der klassischen Metaphysik (93-114). Paderborn: Schöhningh.
Kremer, K. (1961). Der Metaphysikbegriff in den Aristoteles-Kommentaren der Ammonius-Schule. Münster: Aschendorf.
Lalande, A. (1997). Vocabulaire technique et critique de la philosophie (Vol. 1). Quadrige, & PUF.
Loux, M. (2016). Metaphysics. A Contemporary Introduction. (M. Symchych, Trans.). [In Ukrainian]. Kyiv: Duh i Litera.
Marx, W. (1972). Einführung in Aristoteles’ Theorie vom Seienden. Freiburg: Rombach.
Menn, S. (1995). The Editors of the Metaphysics. Phronesis, 40(2), 202-208. https://doi.org/10.1163/156852895321051955
Merlan, Ph. (1957). Metaphysik: Name und Gegenstand. The Journal of Hellenic Studies, 77, 87-92. https://doi.org/10.2307/628639
Merlan, Ph. (1968). On the Term «Metaphysics» and «Being-qua-being». The Monist, 52, 174-194. https://doi.org/10.5840/monist196852216
Moraux, P. (1951). Les listes anciennes des ouvrages d’Aristote. Louvain: Universitaires de Louvain.
Nivat, G. (2002). Europe of the Metaphysics and Potatos. (V. Kadenko, Trans.). [In Ukrainian]. Kyiv: Duh i Litera.
Politis V. (2004). Routledge Philosophy Guidebook to Aristotle and the Metaphysics. London, & New York: Routledge.
Primavesi, O. (2007). Ein Blick in den Stollen von Skepsis: vier Kapitel zur frühen Überlieferung des Corpus Aristotelicum. Philologus, 151(1), 51-77. https://doi.org/10.1515/phil-2007-0105
Rapp, Ch. & Corcilius, K. (Hrsg.). (2011). Aristoteles-Handbuch. Leben - Werk - Wirkung. Stuttgart-Weimar: Metzler. https://doi.org/10.1007/978-3-476-05321-3
Rapp, Ch. (Hrsg.). (1996). Aristoteles. Metaphysik, Die Substanzbücher (Ζ, Η, Θ). Berlin: Akademie.
Reiner, H. (1954). Die Entstehung und ursprüngliche Bedeutung des Namens Metaphysik. Zeitschrift für philosophische Forschung, 8(2), 210-237.
Reiner, H. (1955). Die Entstehung der Lehre vom bibliothekarischen Ursprung des Namens Metaphysik. Zeitschrift für philosophische Forschung, 9(1), 77-99.
Reiner, H. (1990). The Emergence and Original Meaning of the Name ‘Metaphysics’. Graduate Faculty Philosophy Journal, 13(2), 23-53. https://doi.org/10.5840/gfpj19901322
Ritter, J. & Gründers. K., (Hrsg.). (1980). Historisches Wörterbuch der Philosophie. Basel: Schwabe, Bd. V.
Ross, W. D. (1975). Aristotle’s Metaphysics. A revised Text with Introduction and Commentary. Oxford: Clarendon.
Sandkühler, H. J. (Hrsg.). (2010). Enzyklopädie Philosophie (Bd. II.). Hamburg: Meiner,
Takatura, A. (1974). Metaphysics. A Critical Survey of its Meaning. The Hague: Nijhoff.
Théophraste. (1993). Métaphysique. Texte édité, traduit et annoté avec la collaboration de Charles Larmore et Enno Rudolph, et pour la traduction arabe de Michel Crubellier. Paris: Les Belles Lettres.
Ueberweg, F. & Heinze, M. (1920). Grundriss der Geschichte der Philosophie. Erster Teil: das Altertum. Hrsg. von Karl Praechter. 11. Aufl. Berlin: Mittler und Sohn.
Wehrli, F. (1955). Die Schule des Aristoteles. Texte und Kommentar. Bd. VIII Eudemos von Rhodos. Basel: Schwabe.
Ziegler, K., & Sontheimer, W. (Hrsg.). (1964). Der Kleine Pauly. Lexilon der Antike (Bd. II). Stuttgart: Druckenmüller.
Zimmermann, B., & Rengakos, A. (Hrsg.). (2014). Handbuch der griechischen Literatur der Antike, Bd. II, Die Literatur der klassischen und hellenistischen Zeit. München: Beck. https://doi.org/10.17104/9783406618284
Aristotle and Aristotelianism. (2016). [In Ukrainian]. Filosofska dumka, (5), 5-76.
Asmus, V. (1976). Aristotle’s Metaphysics. [in Russian]. In Aristotle, Works in 4 vol. (Vol. I; p. 5-62). Moscow: Mysl.
Aubenque, P. (1961). Aristoteles und das Problem der Metaphysik. Zeitschrift für philosophische Forschung, 15(3), 321-333.
Audi, R. (1999). (Ed.), The Cambridge Dictionary of Philosophy. New York: Cambridge UP, 1999.
Barnes, J. (Ed.). (1995). The Cambridge Companion to Aristotle. Cambridge: Cambridge UP.
Coreth, E. (1998). Outline of the Metaphysics. (V. Terletsky, Trans.). [In Russian]. Kyiv: Tandem.
Diehle, A. (1957). Der Platoniker Ptolemaios. Hermes, 85, 314-325.
Düring, I. (1968). Aristoteles. In K. Ziegler (Hrsg.), Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. Supplementband 11 (pp. 159-336). Stuttgart: Druckenmüller.
Flashar, H. (Hrsg.). (2004). Grundriss der Geschichte der Philosophie, Bd. 3: Ältere Akademie, Aristoteles, Peripatos. Basel: Schwabe.
Frede, M., & Patzig, G. (1988). Aristoteles‚ Metaphysik Ζ’. Text, Übersetzung und Kommentar. Bd. I: Einleitung Text und Übersetzung. München: Beck.
Gusev, V. (2004). Introduction in the Metaphysics: Handbook. [In Ukrainian]. Kyiv: Lybid.
Hammond, N. G. L, & Scullard, H. H. (1970) The Oxford Classical Dictionary. Oxford: Clarendon.
Howald, E. (1920). Die Schriftenverzeichnisse des Aristoteles und Theophrast. Hermes, 55, 204-221.
Jaeger, W. (1912). Studien zur Entstehungsgeschichte der Metaphysik des Aristoteles. Berlin: Weidmann.
Kasper, W. (Hrsg.). (1998). Lexikon für Theologie und Kirche. Freiburg, Basel, & al.: Herder.
Kaulbach, F. (1991). Einführung in die Metaphysik. Darmstadt: WBG.
Kobusch, Th. (1992). Metaphysik als Einswerdung. Zu Plotins Begründung einer neuen Metaphysik. In L. Honnefelder, & W. Schüßler (Hrsg.), Transzendenz: zu einem Grundwort der klassischen Metaphysik (93-114). Paderborn: Schöhningh.
Kremer, K. (1961). Der Metaphysikbegriff in den Aristoteles-Kommentaren der Ammonius-Schule. Münster: Aschendorf.
Lalande, A. (1997). Vocabulaire technique et critique de la philosophie (Vol. 1). Quadrige, & PUF.
Loux, M. (2016). Metaphysics. A Contemporary Introduction. (M. Symchych, Trans.). [In Ukrainian]. Kyiv: Duh i Litera.
Marx, W. (1972). Einführung in Aristoteles’ Theorie vom Seienden. Freiburg: Rombach.
Menn, S. (1995). The Editors of the Metaphysics. Phronesis, 40(2), 202-208. https://doi.org/10.1163/156852895321051955
Merlan, Ph. (1957). Metaphysik: Name und Gegenstand. The Journal of Hellenic Studies, 77, 87-92. https://doi.org/10.2307/628639
Merlan, Ph. (1968). On the Term «Metaphysics» and «Being-qua-being». The Monist, 52, 174-194. https://doi.org/10.5840/monist196852216
Moraux, P. (1951). Les listes anciennes des ouvrages d’Aristote. Louvain: Universitaires de Louvain.
Nivat, G. (2002). Europe of the Metaphysics and Potatos. (V. Kadenko, Trans.). [In Ukrainian]. Kyiv: Duh i Litera.
Politis V. (2004). Routledge Philosophy Guidebook to Aristotle and the Metaphysics. London, & New York: Routledge.
Primavesi, O. (2007). Ein Blick in den Stollen von Skepsis: vier Kapitel zur frühen Überlieferung des Corpus Aristotelicum. Philologus, 151(1), 51-77. https://doi.org/10.1515/phil-2007-0105
Rapp, Ch. & Corcilius, K. (Hrsg.). (2011). Aristoteles-Handbuch. Leben - Werk - Wirkung. Stuttgart-Weimar: Metzler. https://doi.org/10.1007/978-3-476-05321-3
Rapp, Ch. (Hrsg.). (1996). Aristoteles. Metaphysik, Die Substanzbücher (Ζ, Η, Θ). Berlin: Akademie.
Reiner, H. (1954). Die Entstehung und ursprüngliche Bedeutung des Namens Metaphysik. Zeitschrift für philosophische Forschung, 8(2), 210-237.
Reiner, H. (1955). Die Entstehung der Lehre vom bibliothekarischen Ursprung des Namens Metaphysik. Zeitschrift für philosophische Forschung, 9(1), 77-99.
Reiner, H. (1990). The Emergence and Original Meaning of the Name ‘Metaphysics’. Graduate Faculty Philosophy Journal, 13(2), 23-53. https://doi.org/10.5840/gfpj19901322
Ritter, J. & Gründers. K., (Hrsg.). (1980). Historisches Wörterbuch der Philosophie. Basel: Schwabe, Bd. V.
Ross, W. D. (1975). Aristotle’s Metaphysics. A revised Text with Introduction and Commentary. Oxford: Clarendon.
Sandkühler, H. J. (Hrsg.). (2010). Enzyklopädie Philosophie (Bd. II.). Hamburg: Meiner,
Takatura, A. (1974). Metaphysics. A Critical Survey of its Meaning. The Hague: Nijhoff.
Théophraste. (1993). Métaphysique. Texte édité, traduit et annoté avec la collaboration de Charles Larmore et Enno Rudolph, et pour la traduction arabe de Michel Crubellier. Paris: Les Belles Lettres.
Ueberweg, F. & Heinze, M. (1920). Grundriss der Geschichte der Philosophie. Erster Teil: das Altertum. Hrsg. von Karl Praechter. 11. Aufl. Berlin: Mittler und Sohn.
Wehrli, F. (1955). Die Schule des Aristoteles. Texte und Kommentar. Bd. VIII Eudemos von Rhodos. Basel: Schwabe.
Ziegler, K., & Sontheimer, W. (Hrsg.). (1964). Der Kleine Pauly. Lexilon der Antike (Bd. II). Stuttgart: Druckenmüller.
Zimmermann, B., & Rengakos, A. (Hrsg.). (2014). Handbuch der griechischen Literatur der Antike, Bd. II, Die Literatur der klassischen und hellenistischen Zeit. München: Beck. https://doi.org/10.17104/9783406618284
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 408
Переглядів анотації: 2528
Опубліковано
2017-12-16
Як цитувати
Terletsky, V. (2017). Сучасні дискусії про назву Аристотелевого твору, відомого нам як «Метафізика». Sententiae, 36(2), 50–65. https://doi.org/10.22240/sent36.02.050
Номер
Розділ
СТАТТІ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Sententiae
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
.jpg){kind=logo}
.png){kind=logo}
