Межі й можливості методу дослідження констеляцій

Анотація

Дослідження Кантової антропології, запропоноване Віктором Козловським у його ґрунтовній і оригінальній монографії, цілком по-новому тлумачить Кантову відповідь на фундаментальне питання «Що є людина?». На підставі творчої спадщини Канта й із урахуванням великого масиву дослідницької літератури п. Козловський реконструює п’ять концептуальних «моделей людини» в антропологічному дискурсі Канта. Однак це дослідження містить низку проблематичних тверджень і висновків. Я доводжу, що, по-перше, є певна неузгодженість між Кантовим розумінням поняття «антропологія» і його витлумаченням п. Козловським. По-друге, модель людини як інтелігібельної істоти, що есплікується через поняття «свобода» і «спонтанність», є виправданою конструкцією в рамцях кри­тицизму, але не зовсім коректна з огляду на місце й функцію «антропології» в ньому. По-третє, можна констатувати певний дисонанс між трактуванням п. Козловським констеляцій як «хронотопів-подій» і тлумаченням цього концепту в школі Дитера Генріха, де методологія «дослідження констеляцій» використана для висвітлення ранньої фази німецького ідеалізму. Утім, це спонукає до кардиналь­ного питання про те, наскільки така методологія може застосовуватися для аналізу Кантової філософії.