ПРОСВІТНИЦЬКІ ІНТЕНЦІЇ У ТВОРЧОСТІ ВОЛ. СОЛОВЙОВА (ПОСТАНОВКА ПИТАННЯ)
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent26.01.139Анотація
Автор статті намагається з’ясувати чи присутні у творчості Вол. Соловйова елементи парадигми російського Просвітництва. Проведене дослідження доводить, що базові елементи зазначеної парадигми в текстах Соловйова присутні. Це, насамперед, 1) специфічний едукаціонізм, що потребує обробки людської природи; 2) антропологічна утопія, яка конструює ідеал людини, єдиної із світом та Абсолютом, як кінцевого продукту всесвітнього едукаційного процесу; 3) спроби пристосувати християнство до просвітницької ідеології; 4) прагнення висунути на перший план еротичну та ґендерну тематику. Проте нестійкість і хиткість деяких настанов філософа, що була виявлена в процесі розгляду заявленої проблеми, не дозволяє однозначно відповісти на питання, до якої предметної сфери належить творчість Соловйова: до власне Просвітництва чи до парапросвітницького оточення. ЛІТЕРАТУРА Глазков А. П. К вопросу о религиозных основаниях эсхатологии Владимира Соловьева // Соловьевские исследования. – 2010. – Вып. 2 (26). – С. 55–63. Горский В. С. Философские идеи в культуре Киевской Руси XI – начала XII в. – К.: Наукова думка. – 1988. – 213 с. Гриб С. А., Целищев Ю. В. «Цельное знание о целостном бытии» и современность // Соловьевские исследования. – 2009. – Вып. 3 (23). – С. 63–70. Димитрова Н. И. Философия искусства и любви – Владимир Соловьёв в эпоху Серебряного века // Соловьевские исследования. – 2010. – Вып. 3 (27). – С. 18–22. Заикин С. П. Метафизика Вл. Соловьева // Электронный ресурс. Режим доступа: http://www.rednet.ru/~zaikin/sol/books/zaikin02.html Заикин С. П. Становление идеи Софии в творчестве Владимира Соловьева // Соловьев В. С. Чтения о Богочеловечестве. – СПб.: Азбука. – 2000. – С. 5–34. Исаев И. А. Политико-правовая утопия в России (конец XIX – начало XX в.). – М.: Наука. – 1991. – 268 с. Йонас Г. Гностицизм (Гностическая религия) / пер. с англ. К. А. Щукина. – СПб.: Лань – 1998. – 384 с. Коротков В. Е. Концепция цельного знания В. Соловьева и современная эпистемоло- гия // Соловьевские исследования. – 2008. – Вып. 19. – С. 73–76. Кузнецов В. Г. Под игом женщины: просвещенческая диалектика власти Природы и власти над Природой // Sententiae. – XII (1 / 2005). – C. 104–123. Кузнецов В. Г. Френсис Бэкон и формирование классической просвещенческой парадигмы Нового времени // Sententiae. – XIV – XV (1 – 2 / 2006). – C. 89–113. Кузнецов В. Г., Нерушева Л. Г. Философия в будуаре: просвещенческое любомудрие и эротика // Sententiae. – V (1 / 2002). – C. 22–34. Лосев А. Ф. Владимир Соловьев и его время. – М.: Прогресс. – 1990. – 720 с. Философский энциклопедический словарь / Ред.-сост. Е. Ф. Губский и др. – М.: ИНФРА-М. – 2003 // Электронный ресурс. Режим доступа: http://terme.ru/dictionary/184/word/prosveschenie Пустарнаков В.Ф. Философия Просвещения в России и во Франции: опыт сравнитель- ного анализа. М.: ИФРАН. – 2001 // Электронный ресурс. Режим доступа: http://www.philosophy.ru/library/catalog.html Румянцева Т. Г. Просвещение // История философии: Энциклопедия. – Мн.: Интер- прессервис; Книжный Дом. – 2002. – С. 840–841. Соловьев В. С. Россия и вселенская церковь. – Мн.: Харвест. – 1999. – 1600 с. Соловьев В. С. София. Начала вселенского учения. – б. г. (a) // Электронный ресурс. Режим доступа: http://mesogaia-sarmatia.narod.ru/soloviov-sofia.htm Соловьев В. С. София. Первая триада. Первые начала. – б. г. (b) // Электронный ресурс. Режим доступа: http://mirosvet.narod.ru/sol/sofl.htm Соловьев В. С. Сочинения в 2 т. – М.: Мысль. – 1990. Соловьев В. С. Чтения о Богочеловечестве. – СПб.: Азбука. – 2000. – 384 с. Чаадаев П. Я. Полное собрание сочинений и избранные письма: в 2 т. – М.: Наука. – 1991.Посилання
Glazkov, A. P. (2010). To the question of religious grounds of eschatology Vladimir Solovyov. [In Russian]. Solovyov's researches, 2 (26), 55-63.
Gorsky, V. S. (1988). Philosophical ideas in the culture of Kievan Rus XI - the beginning of the XII century. [In Russian]. Kiev: Naukova Dumka.
Kuznetsov, V. G. (2005). Under the yoke of women: the Enlightenment's dialectics of the power of Nature and the power over Nature. [In Russian]. Sententiae, 12(1), 104-123.
Kuznetsov, V. G. (2006). Francis Bacon and the formation of the classical enlightened paradigm of Early Modern Time. [In Russian]. Sententiae, 14-15(1-2), 89-113.
Kuznetsov, V. G., & Nerusheva, L. G. (2002). Philosophy in the boudoir: enlightened wisdom and erotica. [In Russian]. Sententiae, 5(1), 22-34.
Losev, A. F. (1990). Vladimir Soloviev and his time. [In Russian]. Moscow: Progress.
Gorsky, V. S. (1988). Philosophical ideas in the culture of Kievan Rus XI - the beginning of the XII century. [In Russian]. Kiev: Naukova Dumka.
Kuznetsov, V. G. (2005). Under the yoke of women: the Enlightenment's dialectics of the power of Nature and the power over Nature. [In Russian]. Sententiae, 12(1), 104-123.
Kuznetsov, V. G. (2006). Francis Bacon and the formation of the classical enlightened paradigm of Early Modern Time. [In Russian]. Sententiae, 14-15(1-2), 89-113.
Kuznetsov, V. G., & Nerusheva, L. G. (2002). Philosophy in the boudoir: enlightened wisdom and erotica. [In Russian]. Sententiae, 5(1), 22-34.
Losev, A. F. (1990). Vladimir Soloviev and his time. [In Russian]. Moscow: Progress.
##submission.downloads##
-
PDF (Російська)
Завантажень PDF: 184
Переглядів анотації: 554
Опубліковано
2012-06-16
Як цитувати
Kuznetsov, V. (2012). ПРОСВІТНИЦЬКІ ІНТЕНЦІЇ У ТВОРЧОСТІ ВОЛ. СОЛОВЙОВА (ПОСТАНОВКА ПИТАННЯ). Sententiae, 26(1), 139–153. https://doi.org/10.22240/sent26.01.139
Номер
Розділ
СТАТТІ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).