"Аристократична метафізика" і стереотипи. Jolibert, B. (2020). Descartes en questions: l'urgence d'un retour aux textes. Paris: L'Hrarmattan.
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent40.02.111Ключові слова:
само-афектація cogito, тваринне мислення, пасії, свобода, св. Авґустин, «тимчасова мораль» Декарта, історико-філософська методологіяАнотація
Огляд книги Jolibert, B. (2020). Descartes en questions: l'urgence d'un retour aux textes. Paris: L'Hrarmattan.
Посилання
Gouhier, H. (2006). La pensée religieuse de Descartes. Paris: J. Vrin,
Jolibert, B. (2020). Descartes en questions: l'urgence d'un retour aux textes. Paris: L'Hrarmattan.
Kambouchner, D. (2015). Descartes n'a pas dit: un répertoire des fausses idées sur l'auteur du Discours de la méthode avec les éléments utiles et une esquisse d'apologie. Paris: Les Belles lettres.
Khoma, O. (2016). The Role of Skeptical Evidence in the First and Second “Meditations”. Article 1. The Doubt according to Descartes and Sextus Empiricus. Sententiae, 35(2), 6-22. https://doi.org/10.22240/sent35.02.006
Khoma, O. (2017). The Role of Skeptical Evidence in the First and Second “Meditations”. Article 2. Certitudo. Sententiae, 36(2), 18-29. https://doi.org/10.22240/sent36.02.018
Marion, J.-L. (1991). Le cogito s’affecte-t-il? In Marion, J.-L., Questions cartésiennes: méthode et métaphysique (pp. 153-188). Paris: PUF.
Mehl, É. (2012). Auto-affection et cogito. Sur le cartésianisme de Michel Henry. In S. Ebbersmeyer (Ed.), Emotional Minds (pp. 31-50). Berlin & Boston: De Gruyter.
Опубліковано
Версії
- 2021-08-16 (4)
- 2021-08-16 (3)
- 2021-08-16 (2)
- 2021-08-15 (1)
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).