Дерида як об’єкт історії філософії: концепт апорії в ракурсі проблеми універсальності

Anna Ilyina

doi:10.22240/sent38.01.006

Автор(и)

Anna Ilyina Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України http://orcid.org/0000-0003-4921-5777

DOI:

https://doi.org/10.22240/sent38.01.006

Ключові слова:

апорія, Інший, квазі-трансценденталізм, можливість/неможливість, універсалізм

Анотація

Ідея апорії, згідно з автором, призводить до перетворення філософії Дериди на підґрунтя нового різновиду універсалізму. Цей новий універсалізм базується на принципах відношення та відмінності; він залучає поняття «радикально Іншого» (у тому числі, у модусі партикулярності або сингулярності) до царини універсального. Як суттєвий чинник деконструкції бінаризму, апорія призводить до підважування парадигми вибору; останню Дерида замінює настановою на «неможливу» взаємозумовленість концептів, що, згідно з традиційним підходом, розглядаються як несумісні.

Автор доводить, що універсалістський потенціал деридианської думки виявляє себе в застосуванні трансцендентального підходу до проблеми універсального. Але у випадку Дериди йдеться про квазі-трансценденталізм, що поєднує в собі моменти критики та радикалізації Кантового і Гусерлевого різновидів трансцендентального підходу.

У статті доведено, що ідея апорії має фундаментальне значення для конституювання квазі-трансцендентального універсалізму. Виявлено взаємопов’язаність (аж до ототожнення) концептів апорії та досвіду, а також фундаментальний зв’язок між концептом апорії та базовою квазі-трансцендентальною структурою «умови можливості/умови не-можливості». Продемонстровано, що в межах проблеми апорії відбувається властиво трансцендентальне перекривання теоретичного і практичного вимірів філософського дискурсу. Встановлено, що в рамках дискурсу апорії відбувається характерне для трансцендентального підходу переосмислення відношення між універсальним і партикулярним (сингулярним): традиційне протиставлення трансформується в осциляцію та перекривання.

Результати дослідження, викладені в статті, дозволяють дійти історико-філософського висновку про наявність, значущість і специфіку мотиву універсальності в рамках деридианського квазі-трансценденталізму. Нерідко залишаючись імпліцитним, цей мотив, утім, постає рушійною силою деконструкційного мислення.

Біографія автора

Anna Ilyina, Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України

канд. мистецтвознавства, молодший науковий співробітник відділу історії зарубіжної філософії

Посилання

Ainbinder, B. (2019). Transcendental Experience. In A. Cimino, C. Leijenhorst (Eds.), Phenomenology and Experience: New Perspectives (pp. 28-45). Leiden, & Boston: Brill.
Autonomova, N. (2012). On Relativism and Universalism with Regard to Conception of Jacques Derrida. [In Russian]. In V. Lektorsky (Ed.). Relativism, Pluralism, Criticism: Epistemological Analysis (pp. 135-162). Moscow: IFRAN.
Bennington, J. (2000). Interrupting Derrida. London: Routledge.
Colebrook, C. (2016). The Play of the World: The End, the Great Outdoors, the Outside, Alterity and the Real. Derrida Today, 9(1), 21-35. https://doi.org/10.3366/drt.2016.0117
Derrida, J. (1967). «Genèse et structure» et la phenomenology. In J. Derrida, L'écriture et la difference (pp. 229-252). Paris: Seuil.
Derrida, J. (1972a). La differance. In J. Derrida, Marges de la philosophie (pp. 1-30). Paris: Minuit.
Derrida, J. (1972b). Positions. Paris: Minuit.
Derrida, J. (1987). Des tours de Babel. In J. Derrida, Psyché: inventions de l'autre (pp. 203-236). Paris: Galilée.
Derrida, J. (1993). Aporias. (Th. Dutoit, Trans.). Stanford: Stanford UP.
Derrida, J. (1994a). Force de loi: le “fondement mystique de l'autorité”. Paris: Galilée.
Derrida, J. (1994b). Politiques de l'amitié. Paris: Galilée.
Derrida, J. (1996a). Apories: mourir - s'attendre aux "limites de la vérité. Paris: Galilée.
Derrida, J. (1996b). Remarks on Deconstruction and Pragmatism. In Ch. Mouffe (Ed.), Deconstruction and Pragmatism (pp. 79-90). London: Routledge.
Derrida, J. (2000). Le toucher, Jean-Luc Nancy. Paris: Galilée.
Derrida, J. (2001). Papier Machine. París: Galilée.
Derrida, J. (2002). Provocation. In J. Derrida, Without Alibi (pp. xv- xxxv). (P. Kamuf, Trans.). Stanford: Stanford UP.
Derrida, J., Roudinesko, E. (2001). De quoi demain . . . Dialogue. Paris: Fayard / Galilée.
Direk, Z. (2016). Derrida entre Hegel et Lacan: la subjectivité aporétique. Les Cahiers Philosophiques de Strasbourg, 39, 111-128. https://doi.org/10.4000/cps.324
Fathy, S. (1999). D'ailleurs Derrida. Paris: Montparnasse.
Fritsch, M. (2011). Deconstructive Aporias: Quasi-Transcendental and Normative. Continental Philosophy Review, 44(4), 439-468. https://doi.org/10.1007/s11007-011-9200-y
Gasché, R. (1997). The Tain of the Mirror. Derrida and the Philosophy of Reflection. Cambridge: Harvard UP.
Gasché, R. (2002). L’expérience aporétique aux origines de la pensée. Derrida lecteur, 38(1-2), 103-121. https://doi.org/10.7202/008394ar
Hołda, M. (2017). The Other, the Irrevocability of Death and the Aporia of Mourning: A Hermeneutic Approach. Theoria et historia scientiarum, 14, 151-166. https://doi.org/10.12775/ths.2017.011
Hubard, G. G. (2008). “SA NAISSANCE FUT SA PERTE” ET LA PERTE SON APORIE: Heidegger - Beckett - Derrida . Samuel Beckett Today = Samuel Beckett Aujourd'hui, 19, Borderless Beckett = Beckett sans frontières, 451-461. https://doi.org/10.1163/18757405-019001037
Hurst, A. (2008). Derrida: Differance and the ‘‘Plural Logic of the Aporia’’. In F. Hurst, Derrida Vis-à-vis Lacan: Interweaving Deconstruction and Psychoanalysis (pp. 72-118). New York: Fordham UP. https://doi.org/10.5422/fso/9780823228744.003.0004
Husserl, E. (1960). Cartesian Meditations: an Introduction to Phenomenology. (D. Cairns, Trans.). The Hague: Nijhoff. https://doi.org/10.1007/978-94-017-4952-7
Hyman, A. (2005). Maimonidean Elements in Hermann Cohen's Philosophy of Religion. In R. Munk (Ed.), Hermann Cohen's Critical Idealism (pp. 357-370). Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/1-4020-4047-4_13
Ilyina, A. (2014). Hyperbole of Transcendentalism and Hyperbole in Transcendentalism: Kant, Husserl, Derrida. [In Ukrainian]. Multiversum, 3(131), 55-81.
Ilyina, A. (2015). Deconstructive Turn in Transcendental Thinking. [In Ukrainian]. Sententiae, 33(2), 125-148. https://doi.org/10.22240/sent33.02.125
Kebuladze, V. (2011). Phenomenology of Experience. [In Ukrainian]. Kyiv: Spirit and letter.
Kellogg, C. (2009). Law's Trace: From Hegel to Derrida. London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203853146
Lausberg, H. et all. (Eds). (1998). Handbook of Literary Rhetoric: A Foundation for Literary Study. Leiden, & Boston: Brill.
Lysyi, I. (2016). The problem of the philosophical nationality in J. Derrida’s discourse. [In Ukrainian]. NaUKMA Scientific Notes, 180: Philosophy and Religion Studies, 55-61.
Mohanty, J. (1984). Husserl on «Possibility». Husserl Studies, 1(1), 13-29. https://doi.org/10.1007/BF01569205
Nancy, J-L. (2002). La création du monde ou la mondialisation. Paris : Galilée.
Nancy, J.-L. (2007). The Creation of the World or Globalization. (F. Raffoul, D. Pettigrew, Trans.). Albany: State University of New York Press.
Raffoul, F. (2007). Derrida et l'éthique de l'im-possible. Revue de métaphysique et de morale, 1(53), 73-88. https://doi.org/10.3917/rmm.071.0073
Raffoul, F. (2014). Deconstruction as Aporetic Thinking. The Oxford Literary Review, 36(2), 286-288. https://doi.org/10.3366/olr.2014.0135
Raffoul, F., & Pettigrew, D. (2007). Introduction. In J.-L. Nancy, The Creation of the World or Globalization (pp. 1-26). Albany: State University of New York Press.
Segal, A. (2018). Jokes, Aporia and Undecidability. European Journal of Humour Research, 6(1), 1-11. https://doi.org/10.7592/EJHR2018.6.1.segal