ТЕОРІЯ СУБСТАНЦІЇ У АРИСТОТЕЛЯ

Анотація

У своїй статті автор показує важливу роль, що її відіграє Аристотелева тео-рія субстанції у формуванні і розвиткові онтології й епістемології. Модерні кон-цепції субстанції (Декарт, Спіноза, Лок, Кант) – це лише різноманітні спрощенніваріанти теорії oysia. Філософи доби Модерну використовують в основномуранню онтологію Аристотеля (oysia – одинична конкретна річ) і майже зовсім неберуть до уваги зрілу онтологію Аристотеля (oysia як іманентна форма речі і якїї онтологічний принцип). Базовим текстом дослідження у статті є книга Z (VII)«Метафізики». Автор дає структуру аргументації Аристотеля й пропонує свійпереклад ключових фрагментів книги Z. У статті пропонується синоптичнийпідхід: автор аналізує основні сучасні інтерпретації Аристотелевої теоріїсубстанції (Bächli, Bordt, Brugger, Düring, Graeser, Horn, Losev, Krąpiec, Rapp,Reale, Ross, Seidl та ін.). Такий підхід дозволяє виявити різноманітні аспекти йтворчий потенціал, що містяться в oysia-теорії.

Література

Аристотель Сочинения: в 4-х тт. – т. 1. – М.: Мысль. – 1976. – 550 c.

Аристотель Метафизика. / Перевод с греческого П.Д.Перова и В.В.Розанова. Комментарий В.В. Розанова. – М.: Институт философии, теологии и истории св.Фомы Аквинского. – 2006.  – 227 c.

Балібар Е., Кассен Б., Лібера А. де. Sujet (суб’єкт, підмет, сюжет). // Європейський словник філософій. Під керівництвом Барбари Кассен. – К.: Дух і Літера. – 2009. – С. 148–173.

Барнс Д. Аристотель. Краткое введение. – М.: АСТ. – 2006. – 192 c.

Жильсон Э. Бытие и сущность. // Избранное: христианская философия. – М.: РОССПЭН. – 2004. – С. 321–582.

Куртин Ж.-Ф., Рейксбарон А. Τὸ τί ἦν εἶναι // Європейський словник філософії. Під керівництвом Барбари Кассен. – К.: Дух і Літера. – 2009. – С. 140-147.

Лосев А.Ф. Бытие. Имя. Космос. – М.: Мысль. – 1993. – 958 c.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Аристотель и поздняя класика. – М.: Искус­ство. – 1975. – 776 c.

Лосев А.Ф., Тахо-Годи А.А. Платон. Аристотель. – М.: Молодая гвардия. – 1993. – 383 c.

Aristotle’s Metaphysics. A revised Text with Introduction and Commentary by W.D.Ross: in 2 v. – Vol. 1. – Oxford: Oxford Univ. Pr. – 1997 (1 ed. – 1924). – CIXVI + 160 p.

Aristotele Metafisica / Introduzione, traduzione, note e apparati di Giovanni Reale. – Milano: Bompiani. – 2000. – xxxvi + 824 p.

Arystoteles Metafisyka, tt. 1-2 / Wprowadzenie Mieczysław A. Krąpiec. – T. 1. – Lublin: KUL. – 2000. – 409 s.

Aristoteles Metaphysik. Die Substanzbücher / Hrsg. Christof Rapp. – Berlin. – 1996. – 331 s.

Bächli A. Graeser Andreas. Grundbegriffe der antiken Philosophie. Ein Lexikon. –Stuttgart: Reclam. – 2000. – 245 s.

Barnes J. Metaphysics // The Cambridge Companion to Aristotle / Edited by Jonathan Barnes. – Cambridge: Cambridge University Press. – 1995. – p. 66–108.

Bassenge F. Das to heni einai, to agatho einai [Greek] etc. und das to ti en einai [Greek] bei Aristoteles. – Philologus. – 104 (1960). – Berlin. – S. 15–47; S. 201–222.

Bonitz H. Aristotelische Studien I. – Wien: Aus der Kais. Kön. Hof- und Staatsdruckerei. – 1862. – 424 s.

Bordt M. SJ Eidos // Wörterbuch der antiken Philosophie – München: C.H.Beck. – 2002. – S. 119–122.

Bröcker W. Aristoteles. – Frankfurt am Main: Klostermann. – 1964. – 314 s.

Brugger W. Substanz // Handbuch philosophische Grundbegriffe: in 6 Bd. – Bd. 5. – München: Kösel Verlag. – 1973. – S. 1449–1457.

Buchheim T. Genesis und substantielles Sein. Die Analytik des Werdens in Z 7-9. // Aristoteles Metaphysik. Die Substanzbücher…,  S. 105–134.

Disse J. Metafizyka od Platona do Hegla – Kraków: WAM – 2005. – 328 s.

Düring I. Aristoteles. Darstellung und Interpretation seines Denkens. – Heidelberg: Carl Winter Universitätsverlag. – 1966. – 670 s.

Graeser A. Aristoteles und das Problem von Substantialität und Sein // Freiburger Zeitschrift für Philosophie und Theologie. – Bd. 25. – Heft 1-2. – Freiburg. – 1978. – S. 120–141.

Graeser A. Aristoteles: Metaphysik // Interpretationen. Hauptwerke der Philosophie. Antike. – Stuttgart: Reclam. – 2004. – S. 126–150.

Heller M. Filozofia przyrody. Zarys historyczny. – Kraków: Znak. – 2007. – 253 s.

Horn C., Rapp C. Ousia // Wörterbuch der antiken Philosophie. – München: C.H. Beck. – 2002. – S. 320–324.

Jaeger W. Studien zur Entstehungsgeschichte der Metaphysik des Aristoteles. – Berlin: Weidmannsche Buchhandlung. – 1912. – 198 s.

Kappes M. Aristoteles-Lexikon. – Paderborn. – 1894. – 71 s.

Krąpiec M. A. Byt // Powszechna Encyklopedia Filosofii, tt. 1-10. – T. 1 / Red. zespół pod kierunkiem ks. A. Maryniarczyka – Lublin: Polskie Towarzystwo św. Tomasza z Akwinu. – 2000a. – S. 746–785.

Krąpiec M. A. Dzieła V. Struktura bytu. Charakterystyczne elementy systemu Arystotelesa i Tomasza z Akwinu. – Lublin: KUL. – 2000b. – 398 s.

Krąpiec M. A. Forma // Powszechna Encyklopedia Filosofii, tt. 1-10. – T. 3...,  2002. – S. 573–580.

Pannenberg W. Theologie und Philosophie. – Göttingen: Vandenhoek & Ruprecht. – 1996. – 367 s.

Rapp C. Aristoteles. Das Problem der Substanz // Klassiker der Philosophie heute / Hrsg. Ansgar Beckermann und Dominik Perler. – Stuttgart: Reclam. – 2005. – S. 38–58.

Rapp C. Substanz als vorrangig Seiendes (Z 1). // Aristoteles Metaphysik. Die Substanzbücher…,  S. 27–40.

Rath W. Ingo. Nachwort. // Aristoteles Die Kategorien. Griechisch/Deutsch. – Stuttgart: Reclam. – 1998. – S. 99–112.

Reale G. Guida alla lettura della Metafisica di Aristotele. – Roma-Bari: Laterza. – 2007. – 223 p.

Seidl H. Bemerkungen zu Aristoteles’ Lehre von der Wesenheit und ihrer Weiterführung bei Thomas von Aquin // Wierność rzeczywistośći. – Lublin: KUL. – 2001. – S. 355–367.

Seidl H. Einleitung // Aristoteles Metaphysik. Griechisch/Deutsch. – Hamburg: Meiner. – 1980. – LXVIII + 429 S.

Steinfath H. Die Einheit der Definition und die Einheit der Substanz. Zum Verhältnis von Z 12 und H 6. // Aristoteles Metaphysik. Die Substanzbücher…,  S. 229–252.

Wedin V. Michael. Subjects and Substance in Metaphysics Z 3. // Aristoteles. Metaphysik. Die Substanzbücher…, S. 41–74.

Weidemann H. Zum Begriff des to ti ên einai und zum Verständnis von Met. Z 4, 1029 b22-1030 ab. // Aristoteles Metaphysik. Die Substanzbücher…, S. 75–104.