Таблиці узгодження основних систем нумерації фрагментів Думок Паскаля

Олег Хома

doi:10.31649/sent03.01.159

Таблиці узгодження основних систем нумерації фрагментів Думок Паскаля

Автор(и)

Олег Хома Вінницький Національний Технічний Університет https://orcid.org/0000-0002-8249-8281

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent03.01.159

Анотація

Текстові фрагменти, що складають «Думки» Блеза Паскаля, традиційно публікуються в різних послідовностях, згідно з різницею концептуальних позицій видавців. Отже, проблема співвіднесення різних видань є вельми непростою. Українським читачам нині доступні переклади «Думок», що відображають кілька систем нумерації. Автор пропонує дві порівняльних таблиці для цих нумерацій. У Таблиці 1 нумерації Луї Лафюма, Жака Шевальє і Мішеля Ле Ґерна виражені через нумерацію Леона Бреншвіка, яка є нині найпоширенішою в Україні. У Таблиці 2 нумерація Бреншвіка співвіднесена з Першою копією рукопису, Пор-Рояльським виданням 1670 року, а також виданнями Босю, Лафюма, Шевальє, Ле Ґерна, Турньєра-Анзьйо і Долгова.

##submission.additionalFiles##

PDF
Завантажень PDF: 0

Переглядів анотації: 144

Опубліковано

2001-06-25

Як цитувати

Хома, О. (2001). Таблиці узгодження основних систем нумерації фрагментів Думок Паскаля. Sententiae, 3(1), 159–217. https://doi.org/10.31649/sent03.01.159

Завантажити посилання

Номер

Том 3 № 1 (2001): SENTENTIAE

Розділ

СТАТТІ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:

Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).