Модерна думка і сучасне призначення скепсису
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent03.01.050Анотація
Пропонована до дискусії тема має відповісти на фундаментальне питання самовизначення філософської свідомости, питання про достовірне начало мислення. Загальним началом відповіді є визнання того, що новоєвропейська метафізика вважає принципом мислення фундаменталізм. Відносно цієї стратегії мислення висунуто тези: 1) фундаменталізм є неможливим; 2) фундаменталізм не був універсальною новоєвропейською стратегією мислення; 3) фундаменталізмові слід протиставити умоглядну очевидність і системність міркувань; 4) фундаменталізм і системність міркувань – взаємовиключні. Оскільки лише акт віри за визначенням збігається з буттям, то новоєвропейська філософія своїм фундаменталізмом розв’язує суто релігійне питання. Проте для філософів топосом збігу буття і мислення є знання. Але доки достовірним началом мислення є знання, а наука є позитивістською, доти філософія перебуватиме у перманентній кризі. Тому філософія, відкриваючи нові можливості буття, дедалі впевненіше спирається на нову метафізичну достовірність – екзістенційний досвід. Метафізично обстояти екзістенційний досвід є покликанням неоскептицизму.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 35
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).