Нова філософська біографія Сьорена К’єркеґора. Carlisle, C. (2019). Philosopher of the Heart. The Restless Life of Søren Kierkegaard. London: Allen Lane.
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent39.01.150Ключові слова:
біографія, протестантизм, релігійна екзистенція, повторення, Бог, віра, Регіна Ольсен, СковородаАнотація
Огляд видання Carlisle, C. (2019). Philosopher of the Heart. The Restless Life of Søren Kierkegaard. London: Allen Lane.
Посилання
Carlisle, C. (2005). Kierkegaard’s Philosophy of Becoming: Movements und Positions. New York: State University of New York Press.
Carlisle, C. (2006). Kierkegaard: A Guide for the Perplexed. London: Continuum.
Carlisle, C. (2010). Kierkegaard’s Fear and Trembling. A Reader’s Guide. London: Continuum.
Carlisle, C. (2015). Kierkegaard and Heidegger. In J. Lippitt, & G. Pattison (Eds.). The Oxford Handbook of Kierkegaard (pp. 421-439). Oxford: Oxford UP.
Carlisle, C. (2019). Philosopher of the Heart. The Restless Life of Søren Kierkegaard. London: Allen Lane.
Dreyfus, H. L. (2012). «What a monster then is man»: Pascal and Kierkegaard on being a contradictory self and what to do about it. In S. Crowell (Ed.), The Cambridge Companion to Existentialism (pp. 96-110). Cambridge: Cambridge UP. https://doi.org/10.1017/CCOL9780521513340.006
Liessmann, K.P. (1993). Kierkegaard zur Einführung. Hamburg: Junius-Verlag.
Nigg, W. (2002). S. Kierkegaard. Dichter, Büßer und Denker. Zürich: Diogenes Verlag.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 647
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).