ЛЯЙБНІЦ І КАБАЛА
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent22.01.086Анотація
Головна мета статті – з'ясувати, чи вплинули містичні течії і зокремакабала на формування філософської доктрини Ляйбніца. Автори прагнутьдовести, що філософія Ляйбніца грунтується на раціональних засадах. Якщо йможна говорити про містицизм Ляйбніца, то радше про християнський, ніжкабалістичний. Він стосується переважно вчення про стосунки між людиною іБогом, але не Ляйбніцевої системи, що виключає будь яку непрозорість й непередбачає жодного містичного втручання у природний плин речей. Хочамістицизм Лябніца торкається одного з головних понять його раціона-лістичної системи — поняття природного світла, – все ж значно правильнішебуло б говорити про раціоналізацію Ляйбніцем містики, ніж про містичнізасади його раціоналізму. ЛІТЕРАТУРА Baruzi J. Leibniz et l’organization religieuse de la terre. – Paris: Alcan. – 1907. Baruzi J. Leibniz avec de nombreux textes inédits. – Paris: Bloud. – 1909. Couder A. Leibniz and Kabbalah. – N. Y.: Springer. – 1995. Derksen L. D. Anne Conway's Critique of Cartesian Dualism // 20. World Congress of Philosophy. – Boston, Massachusetts U. S. A. 10–15 August. – 1998. Edel S. Die Individuelle Substanz bei Böhme und Leibiz. – Studia Leibnitiana/Sonderheft 23. – Stuttgart: Franz Steiner. – 1995. Foucher de Careil A. Réfutation inédite de Spinoza par Leibniz précédée d'une mémoire. – Paris. – 1854. Foucher de Careil A. Leibniz. La philosophie juive et la Cabale. – Paris. – 1861. Leibniz G. W. Sämtliche Schriften und Briefe (Akademieausgabe), hrsg. von der Preussischen (Deutschen) Akademie der Wissenschaften zu Berlin; jetzt Berlin-Brandenburgische Akademie der Wissenschaften, Reihe I–VII. – Darmstadt, später Leipzig, zuletzt Berlin. – 1923ff. Die Philosophischen Schriften von Gottfried Wilhelm Leibniz, hrsg. v. Carl Immanuel Gerhardt, 7 Bde. – Berlin. – 1875–1890 (Nachdruck Hildesheim und New York 1978). Mahnke D. Die Rationlisierung der Mystik bei Leibniz und Kant // Blätter fűr Deutsche Philosophie. – Berlin. – 1939—40. – S. 1–73. Merchant C. The Vitalism of Anne Conway: Its Impact on Leibniz' concept of Monad // Muse. Today's Research Tommorow's Inspiration. – University of California. – 2010. http://muse. jhu. edu Orio de Miguel B. Leibniz und «die physischen Monaden» von Fr. M. van Helmont // Marchlewitz J., Heinekamp A. (Hrsg). Leibniz' Auseinandersetzung mit Vorgänger und Zeitgenossen // Studia Leibnitiana Supplementa. – Stuttgart. – 1990.Посилання
Baruzi J. Leibniz et l'organization religieuse de la terre. – Paris: Alcan. – 1907.
Baruzi J. Leibniz avec de nombreux textes inédits. – Paris: Bloud. – 1909.
Couder, A. Leibniz and Kabbalah. – N.Y.: Springer. – 1995.
Derksen L. D. Anne Conway's Critique of Cartesian Dualism // 20. World Congress of Philosophy. – Boston, Massachusetts U.S.A. 10–15 August. – 1998.
Edel S. Die Individuelle Substanz bei Böhme und Leibiz. – Studia Leibnitiana/Sonderheft 23. – Stuttgart: Franz Steiner. – 1995.
Foucher de Careil A. Réfutation inédite de Spinoza par Leibniz précédée d'une mémoire. – Paris. – 1854.
Foucher de Careil A. Leibniz. La philosophie juive et la Cabale. – Paris. – 1861.
Leibniz G.W. Sämtliche Schriften und Briefe (Akademieausgabe), hrsg. von der Preussischen (Deutschen) Akademie der Wissenschaften zu Berlin; jetzt Berlin-Brandenburgische Akademie der Wissenschaften, Reihe I–VII. – Darmstadt, später Leipzig, zuletzt Berlin. – 1923.
Mahnke D. Die Rationlisierung der Mystik bei Leibniz und Kant // Blätter fűr Deutsche Philosophie. – Berlin. – 1939-40. – S. 1–73.
Merchant C. The Vitalism of Anne Conway: Its Impact on Leibniz' concept of Monad // Muse. Today's Research Tommorow's Inspiration. – University of California. – 2010. http://muse.jhu.edu
Orio de Miguel B. Leibniz und «die physischen Monaden» von Fr. M. van Helmont // Marchlewitz J., Heinekamp A. (Hrsg). Leibniz' Auseinandersetzung mit Vorgänger und Zeitgenossen. – Stuttgart. – 1990.
Baruzi J. Leibniz avec de nombreux textes inédits. – Paris: Bloud. – 1909.
Couder, A. Leibniz and Kabbalah. – N.Y.: Springer. – 1995.
Derksen L. D. Anne Conway's Critique of Cartesian Dualism // 20. World Congress of Philosophy. – Boston, Massachusetts U.S.A. 10–15 August. – 1998.
Edel S. Die Individuelle Substanz bei Böhme und Leibiz. – Studia Leibnitiana/Sonderheft 23. – Stuttgart: Franz Steiner. – 1995.
Foucher de Careil A. Réfutation inédite de Spinoza par Leibniz précédée d'une mémoire. – Paris. – 1854.
Foucher de Careil A. Leibniz. La philosophie juive et la Cabale. – Paris. – 1861.
Leibniz G.W. Sämtliche Schriften und Briefe (Akademieausgabe), hrsg. von der Preussischen (Deutschen) Akademie der Wissenschaften zu Berlin; jetzt Berlin-Brandenburgische Akademie der Wissenschaften, Reihe I–VII. – Darmstadt, später Leipzig, zuletzt Berlin. – 1923.
Mahnke D. Die Rationlisierung der Mystik bei Leibniz und Kant // Blätter fűr Deutsche Philosophie. – Berlin. – 1939-40. – S. 1–73.
Merchant C. The Vitalism of Anne Conway: Its Impact on Leibniz' concept of Monad // Muse. Today's Research Tommorow's Inspiration. – University of California. – 2010. http://muse.jhu.edu
Orio de Miguel B. Leibniz und «die physischen Monaden» von Fr. M. van Helmont // Marchlewitz J., Heinekamp A. (Hrsg). Leibniz' Auseinandersetzung mit Vorgänger und Zeitgenossen. – Stuttgart. – 1990.
##submission.downloads##
-
PDF (Російська)
Завантажень PDF: 259
Переглядів анотації: 384
Опубліковано
2010-06-16
Як цитувати
Seсundant S., & Melamed, R. (2010). ЛЯЙБНІЦ І КАБАЛА. Sententiae, 22(1), 86–101. https://doi.org/10.22240/sent22.01.086
Номер
Розділ
СТАТТІ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).