Естетика Германа Когена й естетика Михайла Бахтіна: переосмислення поняттєвих запозичень
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent31.02.157Ключові слова:
естетика, естетична любов, естетичне завершення, релігія, трансцендентальна філософія, свідомість, буттяАнотація
У статті проводиться порівняльний аналіз філософських та естетичних позицій Г. Когена та раннього М. М. Бахтіна. Детально розглядається місце конфігурації понять завершення й естетичної любові (запозиченої Бахтіним з естетики Когена) в естетиці кожного з мислителів. Показано радикальне переосмислення значення й змісту цих понять та переакцентування їх місця в естетиці Бахтіним, зокрема, у зв’язку з питанням про стосунки між релігією та мистецтвом, в якиму мислителі займали протилежні позиції, а також у зв’язку із загальними філософськими положеннями Бахтіна, розумінням буття як взаємодії між двома свідомостями. Показано, що це переосмислення зумовлене подоланням Бахтіним трансцендентального підходу у філософії, відповідно, з переходом від філософії свідомості до філософії буття, а в естетиці – від естетики свідомості до естетики події.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Бахтин (2003): Бахтин, М. М. Собрание сочинений: В 7-ми тт.; Т. 1: Философская эстетика 1920-х годов. Москва: Русские словари; Языки славянской культуры, 2003, 960 с.
Бонецкая (1994): Бонецкая, Н.К. «М. Бахтин в 1920-е годы». В: Диалог. Карнавал. Хроно-топ, 1994, № 1, С. 16–62.
Етимологічний словник (2003): Етимологічний словник української мови: У 7 тт.; Т. 4: Н–П. Київ: Наукова думка, 2003, 656 с.
Исупов (1990): Исупов, К. Г. «О философской антропологии М.М. Бахтина». В: Бахтинский сборник, Вып. I: Сб. ст. Москва: Прометей, 1990, С. 30–46.
Исупов (2010): Исупов, К. Г. Судьбы классического наследия и философско-эстетическая культура Серебряного века. Санкт-Петербург: Русская христианская гуманитарная академия, 2010, 592 с.
Каган (1991): Каган, М.С. «Идея диалога в философско-эстетической концепции М. Бахтина: закономерности формирования, духовный контекст и социокультурный смисл». В: М.М. Бахтин и философская культура ХХ века (Проблемы бахтинологии), Вып. 1, Часть 1. Санкт-Петербург: Образование, 1991, С. 17–31.
Каган (2010): Каган, Ю.М. Люди не нашего времени. Михаил Михайлович Бахтин. Москва: РОССПЭН, 2010, С. 34–46.
Пул (1997): Пул, Б. «Роль М.И. Кагана в философии М.М. Бахтина (от Германа Когена к Максу Шелеру)». В: Бахтинский сборник. Выпуск 3. Отв. ред. В.Л. Махлин. Москва: Лабиринт, 1997, С. 162–181.
Пуль (1995): Пуль, Б. «“Назад к Кагану”». В: Диалог. Карнавал. Хронотоп, 1995, № 1(10), С. 38–48.
Словник (1974): Словник української мови, т. 5: Н–О. Київ: Наукова думка, 1974, 840 с.
Сокулер (2008): Сокулер, З.А. Герман Коген и философия диалога. Москва: Прогресс-Традиция, 2008, 312 с.
Столович (1989): Столович, Л.Н. «М.М. Бахтин и проблема ценности». В: Эстетика М.М. Бахтина и современность. Саранск: Изд. Морд. ГУ, 1989, С. 25–27.
Фохт (2003): Фохт, Б.А. Избранное (из философского наследия). Москва: Прогресс-Традиция, 2003, 456 с.
Фридман (1992): Фридман, И.Н. «Незавершенная судьба естетики завершения». В: М.М. Бахтин как философ. Москва: Наука, 1992, С. 51–67.
Яковенко (1910): Яковенко, Б. «О теоретической философии Германа Когена». B: Логос. Книга первая. Москва: Мусагет, 1910, С. 199–249.
Brandist (2002): Brandist, C. The Bakhtin Circle: Philosophy, Culture and Politics. London: Pluto Press, 2002, 221 p.
Clark (1984): Clark, K., Holquist, M. Mikhail Bakhtin. Cambridge, Mass.: Belknap Press of Harvard UP, 1984, 398 р.
Coates (1999): Coates, R. Christianity in Bakhtin: God and the Exiled Author (Cambridge Studies in Russian Literature). Cambridge, Eng.; New York, US: Cambridge UP, 1999, (xiv) 204 p.
Holquist (2002): Holquist, M. Dialogism. Bakhtin and his World. London & NY: Routledge, 2002, 224 р.
Cohen (1889): Cohen, H. Kants Begründung der Aesthetik. Berlin: Ferd. Dümllers Verlagsbuch-handlung, 1889, 434 S.
Cohen (1912): Cohen, H. System der Philosophie. T. 3: Ästhetik des reinen Gefühls, Bd. 1, Berlin: Cassirer, 1912, xiv, 402 S.
Copleston (1994): Copleston, F.A History of Philosophy. Volume 7: Modern Philosophy, from the Post-Kantian Idealists to Marx, Kierkegaard, and Nietzsche. New York: Image Books, 1994, 496 p.
Poma (1997): Poma, A. The Critical Philosophy of Hermann Cohen. Albany: SUNY Press, 1997, 320 p.
Poma (2006): Poma, A. Yearning for Form and Other Essays on Hermann Cohen's Thought, Dordrecht: Springer, 2006, xiii, 388 p.
Renz (2003): Renz, U. Critical Idealism and the Concept of Culture. Hermann Cohen’s Critical Idealism. Еd. by Reinier Munk. Dordrecht: Springer Science & Business Media, 2006, Р. 327–356.
Посилання
Bilodid I. K. et al. (Eds.). (1974). Dictionary of Ukrainian Language (Vol. 5). [In Ukrainian]. Kyiv: Naukova Dumka.
Bonetskaya, N. K. (1994). M. Bahktin in 1920th. [In Russian]. In Dialogue. Carnival. Chronotop, 1, 16-62.
Brandist, C. (2002). The Bakhtin Circle: Philosophy, Culture and Politics. London: Pluto Press.
Clark, K., & Holquist, M. (1984). Mikhail Bakhtin. Cambridge, Mass.: Belknap Press of Harvard UP.
Coates, R. (1999). Christianity in Bakhtin: God and the Exiled Author (Cambridge Studies in Russian Literature). Cambridge, Eng., & New York, US: Cambridge UP. https://doi.org/10.1017/CBO9780511483127
Cohen, H. (1889). Kants Begründung der Aesthetik. Berlin: Ferd. Dümllers Verlagsbuchhandlung.
Cohen, H. (1912). System der Philosophie, T. 3: Ästhetik des reinen Gefühls (Bd. 1). Berlin: Cassirer.
Copleston, F. (1994). A History of Philosophy, Vol. 7: Modern Philosophy, from the Post-Kantian Idealists to Marx, Kierkegaard, and Nietzsche. New York: Image Books.
Fokht, B. A. (2003). Selected Works (from Philosophical Leacy). [In Russian]. Moscow: Progress-Tradition.
Fridman, I. N. (1992). The Unfinished Fate of “Aesthetics of Completement”. [In Russian]. In L. А. Gogotishvily, & P. С. Gurevich, (Eds.), M. M.Bakhtin as a Philosopher (рр. 51-67). Moscow: Nauka.
Isupov, K. G. (1990). About the Philosophical Anthropology of M. M. Bakhtin. [In Russian]. In V. L. Mahlin, (Ed.), Bakhtin’s Collection (Vol. I, рр. 30-46). Moscow: Prometheus.
Isupov, K. G. (2010). The Fates of Classical Legacy and Philosophic and Aesthetic Culture of the Silver Age. [In Russian]. St. Petersburg: Russian Christian Humanitarian Academy.
Kagan, M. S. (1991). The Idea of Dialogue in M. Bakhtin’s Philosophic and Aesthetic Conception: Logic of Formation, Spiritual Context and Socio-cultural Sense. [In Russian]. In K. G. Isupov, (Ed.), M. M. Bakhtin and the Philosophic Culture of XXth century (Problems of Bakhtinology) (Vol. 1, Part 1, рр. 17–31). St. Petersburg: Obrazovanie.
Kagan, Y. M. (2010). Not the People of Our Time. [In Russian]. In V. L. Mahlin, (Ed.), Mikhail Mikhailovoch Bakhtin (рр. 34-46). Moscow: ROSSPEN.
Melnychuk O. S. et al. (Eds.). (2003). Etymological Dictionary of Ukrainian Langauge in 7 vol., Vol. 4: Н–П. [In Ukrainian]. Kyiv: Naukova Dumka.
Poma, A. (1997). The Critical Philosophy of Hermann Cohen. Albany: SUNY Press.
Poma, A. (2006). Yearning for Form and Other Essays on Hermann Cohen’s Thought. Dordrecht: Springer.
Poole, B. (1995). “Back to Kagan”. [In Russian]. Dialogue. Carnival. Chronotope, 1(10), 38-48.
Poole, B. (1997). The M. I. Kagan’s Role in M. M. Bakhtin’s Philosophy (from Hermann Cohen to Max Scheller). [In Russian]. In V. L. Mahlin, (Ed.), Bakhtin’s Collection. Vol. 3 (рр. 162-181). Moscow: Labirinth.
Renz, U. (2006). Critical Idealism and the Concept of Culture Hermann. In R. Munk, (Ed.), Cohen’s Critical Idealism (pp. 327-356). Dordrecht: Springer.
Sokuler, Z. A. (2008). Hermann Cohen and the Philosophy of Dialogue. [In Russian]. Moscow: Progress-Tradition.
Stolovich, L. N. (1989). M. M. Bakhtin and the Problem of Value. [In Russian]. In A. F. Eremeev, (Ed.), M. M. Bakhtin’s Aesthetics and Modernity (рр. 25-27). Saransk: Ogarev Mordovia State University Press.
Yakovenko, B. (1910). On Hermann Cohen’s Theoretical Philosophy. [In Russian]. In B. Yakovenko, Logos. Book One (рр. 199-249). Moscow: Musaget.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 196
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
.jpg){kind=logo}
.png){kind=logo}
