РОЛЬ І МІСЦЕ ТВОРУ ГУСТАВА ШПЕТА «ЯВИЩЕ І СЕНС» У РОЗВИТКУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ ХХ СТОЛІТТЯ

Vakhtang Kebuladze

doi:10.22240/sent28.01.109

Автор(и)

Vakhtang Kebuladze Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Українське феноменологічне товариство

DOI:

https://doi.org/10.22240/sent28.01.109

Ключові слова:

інтенційність, інтуїція, феноменологія, феноменологічна редукція, явище, розум, сенс, чиста свідомість

Анотація

У статті розглядається книга «Явище і сенс. Феноменологія як основна наука і її проблеми» Густава Шпета. Ця книга є першою російською презентацією трансцендентальної феноменології Едмунда Гусерля. Автор розглядає й намагається прояснити такі базові феноменологічні поняття, як інтелектуальна інтуїція, феноменологічна редукція, чиста свідомість, інтенційність та їхню інтерпретацію у філософському вченні Густава Шпета. Також у статті йдеться про феноменологічну концепцію рації в книзі «Явище і сенс».

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Гуссерль, Э. (1992). Амстердамские доклады. Феноменологическая психология. Логос, 3, 62-80.

Гуссерль, Э. (1994). Логические исследования. Т. І: Пролегомены к чистой логике. In Э. Гуссерль, Философия как строгая наука. Новочеркасск: Сагуна, 175-353.

Гуссерль, Э. (2001). Логические исследования. Т. ІІ : Исследования по феноменологии и теории познания. In Э. Гуссерль, Собрание сочинений (Т. III.1). М.: Дом интеллектуальной книги.

Дильтей, В. (1996). Описательная психология. – Санкт-Петербург: Алетейя.

Кебуладзе, В. (2002). Феноменологічне поняття інтелектуальної інтуїції та його обґрунтування у філософії Ґустава Шпета. Національний університет «Києво-Могилянська Академія». Наукові записки. Філософія та релігієзнавство, 20, 86–90.

Кебуладзе, В. (2011). Феноменологія досвіду. К.: Дух і Літера.

Хайдеггер, М. (1997). Бытие и время. Москва: AD MARGINEM.

Шпет в Сибири: ссылка и гибель. – Томск: Водолей, 1995. – 336 с.

Шпет Г. Явление и смысл. Феноменология как основная наука и ее проблемы. – Москва: Книгоиздательство «Гермес», 1914. – 219 с.

Bollnow, O. F. (1979). Religionswissenschaft als hermeneutische Disziplin. Zeitschrift für Religions und Geistesgeschichte, 31(1), 225-238.

Dilthey, W. (1894, Juni-December). Ideen über eine beschreibende und zergliedernde Psychologie. Sitzungsberichte der Königlichen Preussischen Akademie der Wissenschaften zu Berlin (Zweiter Halbband), 1309-1407.

Haardt, A. (1993). Husserl in Russland: Phänomenologie der Sprache und Kunst bei Gustav Spet und Aleksej Losev. München: Wilhelm Fink Verlag.

Husserl, E. (1954). Die Krisis der europäischen Wissenschaften und die transzendentale Phänomenologie. Eine Einleitung in die phänomenologische Philosophie. Den Haag: Nijhoff.

Husserl, E. (1964). Erfahrung und Urteil. Hamburg: Claassen Verlag.

Husserl, E. (1975). Logische Untersuchungen. Erster Bd. Prolegomena zur reinen Logik. Den Haag: Nijhoff.

Husserl, E. (1976). Ideen zu einer reinen Phänomenologie und phänomenologischen Philosophie. Erstes Buch. Allgemeine Einführung in die reine Phänomenologie. Den Haag: Nijhoff.

Husserl, E. (1984). Logische Untersuchungen: Bd. II. Untersuchung zur Phänomenologie und Theorie der Erkenntnis. Den Haag: Nijhoff.

Scheler, M. (1926). Die Wissensformen und die Gesellschaft. Probleme einer Soziologie des Wissens. Erkenntnis und Arbeit, eine Studie über Wert und Grenzen des pragmatischen Prinzips in der Erkenntnis der Welt. Universität und Volkshochschule. Leipzig: Der Neue-geist Verlag.

Schütz, A. (1960). Der sinnhafte Aufbau der sozialen Welt. Wien: Springer.

Біографія автора

Vakhtang Kebuladze, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Українське феноменологічне товариство

доктор філософських наук, доцент кафедри філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, співголова Українського феноменологічного товариства

Посилання

Bollnow, O. F. (1979). Religionswissenschaft als hermeneutische Disziplin. Zeitschrift für Religions und Geistesgeschichte, 31(1), 225-238. https://doi.org/10.1163/157007379X00272

Dilthey, W. (1894, Juni-December). Ideen über eine beschreibende und zergliedernde Psychologie. Sitzungsberichte der Königlichen Preussischen Akademie der Wissenschaften zu Berlin (Zweiter Halbband), 1309-1407.

Dilthey, W. (1996). Descriptive Psychology. [In Russian]. St. Petersburg: Aleteja.

Haardt, A. (1993). Husserl in Russland: Phänomenologie der Sprache und Kunst bei Gustav Spet und Aleksej Losev. München: Wilhelm Fink Verlag.

Heidegger, M. (1997). Being and Time. [In Russian]. Moscow: Ad Marginem.

Husserl, E. (1954). Die Krisis der europäischen Wissenschaften und die transzendentale Phänomenologie. Eine Einleitung in die phänomenologische Philosophie. Den Haag: Nijhoff.

Husserl, E. (1964). Erfahrung und Urteil. Hamburg: Claassen Verlag.

Husserl, E. (1975). Logische Untersuchungen. Erster Bd. Prolegomena zur reinen Logik. Den Haag: Nijhoff.

Husserl, E. (1976). Ideen zu einer reinen Phänomenologie und phänomenologischen Philosophie. Erstes Buch. Allgemeine Einführung in die reine Phänomenologie. Den Haag: Nijhoff.

Husserl, E. (1984). Logische Untersuchungen: Bd. II. Untersuchung zur Phänomenologie und Theorie der Erkenntnis. Den Haag: Nijhoff. https://doi.org/10.1007/978-94-009-6068-8

Husserl, E. (1992). Amsterdam Reports. Phenomenological Psychology. [In Russian]. Logos, 3, 62-80.

Husserl, E. (1994). Logical Investigations: Vol. I. Prolegomena to pure logic. [In Russian]. In E. Husserl. Philosophy as Rigorous Science (pp. 175-353). Novocherkassk: Saguna.

Husserl, E. (2001). Logical Investigations: Volume II. Investigations in Phenomenology and Knowledge. [In Russian]. In E. Husserl. Collected works (Vol. III.1). Moscow: House of Intellectual Book.

Kebuladze, V. (2002). Phenomenological Concept of Intellectual Intuition and Its Foundation by Gustav Spet. [In Ukrainian]. Proceedings of NaUKMA: Philosophy and Religious Studies, 20, 86-90.

Kebuladze, V. (2011). Phenomenology of Experience. [In Ukrainian]. Kyiv: Duh i Litera.

Polivanov, M. K., Serebrennikova N. V., & Storch, M. G. (Eds.). (1995). Spet in Siberia: Exile and Death. [In Russian]. Tomsk: Vodolej.

Scheler, M. (1926). Die Wissensformen und die Gesellschaft. Probleme einer Soziologie des Wissens. Erkenntnis und Arbeit, eine Studie über Wert und Grenzen des pragmatischen Prinzips in der Erkenntnis der Welt. Universität und Volkshochschule. Leipzig: Der Neue-geist Verlag.

Schütz, A. (1960). Der sinnhafte Aufbau der sozialen Welt. Wien: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-7091-5948-4

Spet, G. (1914). Appearance and Sense. Phenomenology as Basic Science and Its Problems. [In Russian]. Moscow: Hermes.