Традиція в контексті філософської справи
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent44.01.062Ключові слова:
Національна філософська традиція, мислення, культура, модерн, академічна філософія, українська філософіяАнотація
У статті аналізується теоретична релевантність поняття національної філософської традиції як характеристики існування філософії в контексті певної національної культури та суспільства. Автор опонує двом поширеним способам розуміння національної філософської традиції: першому, що вбачає в такій традиції найвищий рівень творчих досягнень філософського мислення, визначальний для історичного розвитку філософії як такої; другому, що пов’язує національну філософську традицію з виявом самобутніх підвалин національного життя (культури). На противагу цим підходам пропонується теза, згідно з якою національну філософську традицію утворює ефект залучення філософії до складу національної культури, тобто використання її для розв’язання нагальних проблем розвитку даного суспільства. Традиція – це передусім не погляд назад, а рух уперед. Виходячи з розуміння традиції як універсального способу трансляції культурного досвіду, поняття філософської традиції покликане дати відповідь на питання «Як передається, відтворюється та розвивається філософська справа?». Це питання, як і сенс філософської традиції, може бути осягнуте лише в комплексі інших питань та понять, які характеризують філософське життя певної країни: філософська спільнота, інституції, освіта, комунікація, культура, суспільний вплив філософії тощо. Сама наявність традиції не є чимось безумовно позитивним. Вона може бути недоброякісною, симулятивною, слабкою, вторинною тощо. Крім того, традиція накладає певні змістові обмеження – їй властива певна інерція мислення, спокуса слідувати вже опанованим та відлагодженим ходам думки. Тому розвиток філософської справи передбачає як слідування традиції, так і її постійний перегляд.
Посилання
Chyzhevsky, D. (2005). Essays on the history of philosophy in Ukraine. In D. Chyzhevsky, Philo-sophical Works (in 4 vols.) (Vol. 1, pp. 3-164). (V. Lisovyi, Ed.). Kyiv: Smoloskyp.
Herder, J. G. (1964). Ideen zur Philosophie der Geschichte der Menschheit. In Herders Werke: in fünf Bänden (Bd. 4). (W. Dobbek, Hrsg.). Berlin & Weimar: Aufbau-Verlag.
Khoma, O. (2024). Tradition and Polyglossia. Sententiae, 43(2), 87-105. https://doi.org/10.31649/sent43.02.087
Panych, O. (2024). National philosophy and national philosophizing. [In Ukrainian]. In B. Cassin, & K. Sigov (Eds.), European dictionary of philosophies: Ukrainian context. Lexicon of un-translatables (Vol. 5, pp. 101-103). Kyiv: Duh i Litera.
UNESCO. (2011). Paris Declaration for philosophy. In Report by the Director-General on an inter-sectoral strategy on philosophy. 171 EX/12 Annex II (pp. 9-10). http://unesdoc.unesco.org/images/0013/001386/138673E.pdf
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 26
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).