Традиція в контексті філософської справи

Сергій Пролеєв

doi:10.31649/sent44.01.062

Автор(и)

Сергій Пролеєв Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України https://orcid.org/0000-0003-1563-712X

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent44.01.062

Ключові слова:

Національна філософська традиція, мислення, культура, модерн, академічна філософія, українська філософія

Анотація

У статті аналізується теоретична релевантність поняття національної філософської традиції як характеристики існування філософії в контексті певної національної культури та суспільства. Автор опонує двом поширеним способам розуміння національної філософської традиції: першому, що вбачає в такій традиції найвищий рівень творчих досягнень філософського мислення, визначальний для історичного розвитку філософії як такої; другому, що пов’язує національну філософську традицію з виявом самобутніх підвалин національного життя (культури). На противагу цим підходам пропонується теза, згідно з якою національну філософську традицію утворює ефект залучення філософії до складу національної культури, тобто використання її для розв’язання нагальних проблем розвитку даного суспільства. Традиція – це передусім не погляд назад, а рух уперед. Виходячи з розуміння традиції як універсального способу трансляції культурного досвіду, поняття філософської традиції покликане дати відповідь на питання «Як передається, відтворюється та розвивається філософська справа?». Це питання, як і сенс філософської традиції, може бути осягнуте лише в комплексі інших питань та понять, які характеризують філософське життя певної країни: філософська спільнота, інституції, освіта, комунікація, культура, суспільний вплив філософії тощо. Сама наявність традиції не є чимось безумовно позитивним. Вона може бути недоброякісною, симулятивною, слабкою, вторинною тощо. Крім того, традиція накладає певні змістові обмеження – їй властива певна інерція мислення, спокуса слідувати вже опанованим та відлагодженим ходам думки. Тому розвиток філософської справи передбачає як слідування традиції, так і її постійний перегляд.

Біографія автора

Сергій Пролеєв, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України

доктор філософських наук, професор, зав. відділом філософії культури, етики та естетики

Посилання

Chyzhevsky, D. (2005). Essays on the history of philosophy in Ukraine. In D. Chyzhevsky, Philo-sophical Works (in 4 vols.) (Vol. 1, pp. 3-164). (V. Lisovyi, Ed.). Kyiv: Smoloskyp.

Herder, J. G. (1964). Ideen zur Philosophie der Geschichte der Menschheit. In Herders Werke: in fünf Bänden (Bd. 4). (W. Dobbek, Hrsg.). Berlin & Weimar: Aufbau-Verlag.

Khoma, O. (2024). Tradition and Polyglossia. Sententiae, 43(2), 87-105. https://doi.org/10.31649/sent43.02.087

Panych, O. (2024). National philosophy and national philosophizing. [In Ukrainian]. In B. Cassin, & K. Sigov (Eds.), European dictionary of philosophies: Ukrainian context. Lexicon of un-translatables (Vol. 5, pp. 101-103). Kyiv: Duh i Litera.

UNESCO. (2011). Paris Declaration for philosophy. In Report by the Director-General on an inter-sectoral strategy on philosophy. 171 EX/12 Annex II (pp. 9-10). http://unesdoc.unesco.org/images/0013/001386/138673E.pdf