Про шкоду науки для життя. Наука та освіта як ключові філософські проблеми у роботах Фрідріха Ніцше та Карла Ясперса

Мирко Вишке

doi:10.31649/sent12.01.070

Про шкоду науки для життя. Наука та освіта як ключові філософські проблеми у роботах Фрідріха Ніцше та Карла Ясперса

Автор(и)

Мирко Вишке Галле-Віттенберзький університет імені Мартіна Лютера

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent12.01.070

Ключові слова:

Забобон, знання, свідобачення, науковий інтерес

Анотація

Автор аналізує погляди Фрідріха Ніцше і Карла Ясперса на суть і цілі науки. За Ніцше, науковий інтерес не має чіткої мети й у кінцевому підсумку, веде до нігілізму. Ніцше критикує науку за безмежне нагромадження інформації, що засліплює й заважає оцінювати досягнуті результати. Для Ясперса прагнення до пізнання, закорінене в природі людини, не тільки має непередбачені наслідки, але й не дає відповіді на питання про суть науки з внутрішньої перспективи. Автор вказує на ризик віри в те, що наука зможе створити або перетворити людину, і вважає цю віру науковим забобоном. Він застерігає від піднесення науки до рівня світобачення, а також вказує на потенційні загрози генної інженерії.

Посилання

Abel, G. (1986). Wissenschaft und Kunst. In M. Djuric, & J. Simon (Hrsg.), Kunst und Wissenschaft bei Nietzsche (SS. 9-25). Würzburg: Königshausen + Neumann.

Fichte, J. G. (1971). Deduzierter Plan einer zu Berlin zu errichtenden höheren Lehranstalt. In v. I. H. Fichte (Hrsg.), Fichtes Werke (Bd. 8, SS. 97-204). Berlin: De Gruyter.

Freyer, H. (1987). Überdas Dominantwerden technischer Kategorien in der Lebenswelt der industriellen Gesellschaft. In von E. Üner (Hrsg.), Herrschaft, Planung und Technik. Aufsätze zur politischen Soziologie (SS. 117-130). Weinheim: Acta humaniora.

Jaspers, K. (1933). Die geistige Situation der Zeit. Berlin, & Leipzig: De Gruyter.

Jaspers, K. (1947). Vom europäischen Geist. München: Piper.

Jaspers, K. (1954). Der philosophische Glaube. München: R. Piper.

Jaspers, K. (1960). Wahrheit und Wissenschaft. Basel: [s. n.].

Jaspers, K. (1961). Die Idee der Universität. Springer Berlin, Heidelberg. https://doi.org/10.1007/978-3-662-28998-3

Jaspers, K. (1967). Kleine Schule des philosophischen Denkens. München: R. Piper.

Jaspers, K. (1983). Philosophische Logik. 1. Bd.: Von der Wahrheit (1947). München, & Zürich: Piper

Jaspers, K. (1986). Philosophie und Wissenschaft. In K. Jaspers, Was ist Philosophie? (SS. 183-196). München: .

Jaspers, K. (1988). Vom Ursprung und Ziel der Geschichte. München: Piper.

Natorp, P. (2000). Philosophische Systematik. Hamburg: Meiner.

Nietzsche F. Die Philosophie im tragischen Zeitalter der Griechen In KSA 1.

Nietzsche, F. (1982). Homer und die klassische Philologie. Antrittsrede an der Universität Basel, gehalten am 28. Mai 1869. In von G. Colli, & M. Montinari (Hrsg.), Philologische Schriften (1867-1873), Kritische Gesamtausgabe (Bd. II.1). Berlin-New York: .

Nietzsche, F. Die Geburt der Tragödie. In G. Colli, & M. Montinari (Hrsg.), Kritische Studienausgabe (Bd. 1).

Nietzsche, F. Menschliches, Allzumenschliches. In KSA 2.

Nietzsche, F. Morgenröte. In KSA 3.

Nietzsche, F. Über die Zukunft unserer Bildungsanstalten V. In KSA 1.

Riehl, A. (1903). Zur Einführung in die Philosophie der Gegenwart. Leipzig: E. Glausch.

Rousseau, J.-J. (1910). Emil oder über die Erziehung. Leipzig: Reclam.

Rousseau, J.-J. (1970). Abhandlung über den Ursprung und die Grundlagen der Ungleichheit unter den Menschen. Leipzig

##submission.downloads##

PDF
Завантажень PDF: 41

Переглядів анотації: 86

Опубліковано

2005-06-27

Як цитувати

Вишке, М. (2005). Про шкоду науки для життя. Наука та освіта як ключові філософські проблеми у роботах Фрідріха Ніцше та Карла Ясперса. Sententiae, 12(1), 70–80. https://doi.org/10.31649/sent12.01.070

Завантажити посилання

Номер

Том 12 № 1 (2005): SENTENTIAE

Розділ

СТАТТІ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:

Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).