Вітґенштайн та феноменологія: контроверзи французької інтерпретації

Оксана Йосипенко

doi:10.31649/sent40.03.068

Автор(и)

Оксана Йосипенко Інститут філософії НАН України ім. Г.С. Сковороди http://orcid.org/0000-0002-3318-4788

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent40.03.068

Ключові слова:

рецепція, філософське поле, феноменологія, філософія повсякденного мовлення, лінгвістична феноменологія

Анотація

Авторка статті зосереджується на проблемі рецепції філософії Вітґенштайна у Франції, що була досить пізньою й призвела до різноманітних та іноді протилежних інтерпретацій його думки навіть у середовищі французьких аналітичних філософів. Застосовуючи соціологічний підхід до проблеми рецепції, авторка виокремлює чинники, які перешкоджали проникненню ідей аналітичної філософії у Францію, поміж яких – потужна інституціоналізація філософії у Франції з притаманними їй традиціоналізмом і консерватизмом, яскраво виражений національний характер французької філософії, а також відверто полемічний характер французької аналітичної філософії, перетворення вибору цієї традиції філософування на етичний та політичний вибір. Ці фактори висвітлено на прикладі аналізу конфліктних інтерпретацій Вітґенштайна Жаком Бувресом і Сандрою Ложʼє: якщо перший створює образ Вітґенштайна як анти-Гусерля, дорікаючи австрійському філософу ігноруванням повсякденного мовлення, то друга пропонує феноменологічне прочитання думки Вітґенштайна засобами філософії повсякденного мовлення. У статті показано, як протилежні інтерпретації філософії Вітґенштайна відтворюють внутрішні конфлікти французького філософського поля.

Біографія автора

Оксана Йосипенко, Інститут філософії НАН України ім. Г.С. Сковороди

д.філос.н., старший науковий співробітник

Посилання

Austin, J. L. (1962a). Sens and Sensibilia. Oxford: Clarendon Press.

Austin, J. L. (1962b). Philosophical Papers. Oxford: Clarendon Press.

Bourdieu, P. (2002). Les conditions sociales de la circulation internationale des idées. Actes de la recherche en siences sociales, 145, 3-8. https://doi.org/10.3917/arss.145.0003

Bourdieu, P. (2003). Méditations pascaliennes. Paris: Seuil.

Bouveresse, J. (1987). Le mythe de l’intériorité. Paris: Minuit.

Bouveresse, J. (1991). La philosophie, la psychologie et pseudo-sience. Paris: Edition de l’Eclat.

Bouveresse, J. (1992). Sur quelques conséquences indésirables du pragmatisme. In J. P. Cometti (Ed.), Lire Rorty (pр. 43-54). Paris: Edition de l’Eclat.

Chauviré, Ch. (2001). Pourquoi moraliser les normes cognitives? Cités, 5(1), 87-92. https://doi.org/10.3917/cite.005.0087

Descombes, V. (2013). Exercices d’humanité. Paris: Les Petits Platons.

Engel, P. (1989). Continental insularity: Contemporary French analytical philosophy. In A. P. Griffith (Ed.), Contemporary French Philosophy (рp. 1-19). Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511628733.002

Frege, G. (1971). Sens et dénotation. In G. Frege, Ecrits logiques et philosophiques (pp. 102-126). Paris: Seuil.

Granel, G. (1968). Le Sens du temps et de la perception chez E. Husserl. Paris: Gallimard.

Joas, H. (1993). Pragmatism and Social Theory. Chicago: University of Chicago Press.

Laugier, S. (2001). Quel avenir pour la philosophie analytique en France? Cités, 5(1), 141-158. https://doi.org/10.3917/cite.005.0139

Laugier, S. (2002). Wittgenstein et la science: au-delà des mythologies. In P. Wagner (Ed.), Les philosophes et la science (1-9). Paris: Gallimard.

Laugier, S. (2004). Aspect, sens et perception: l’idée de phenomenologie linguistique. In J. Benoist, & S. Laugier. (Eds.), Husserl et Wittgenstein. De la description de l’expérience à la phénoménologie linguistique (рр. 211-241). Hildesheim [etc.]: Olms.

Pudal, R. (2011). Enjeux et usages du pragmatisme en France (1880–1920). Revue française de sociologie, 52(4), 747-775. https://doi.org/10.3917/rfs.524.0747

Wittgenstein L. (1994). Remarques sur la philosophie de la psychologie, vol. II (Ed. bilingue. Trad. de l’allemand par G. Granel). Mauvezin : TER.

Wittgenstein, L. (1964). Philosophische Bemerkungen. Blackwell: Oxford.

Wittgenstein, L. (1984). Remarques mêlées. Mauvezin: TER.

Wittgenstein, L. (1994). Remarques sur la philosophie de la psychologie. Ed. bilingue (vol. 2). (G. Granel, Trad.). Mauvezin: TER.

Wittgenstein, L. (1995a). Tractatus logico-philosophicus. [In Ukrainian]. In L. Wittgenstein, Tractatus logico-philosophicus. Philosophical investigations (рр. 22-86). Kyiv: Osnovy.

Wittgenstein, L. (1995b). Philosophical investigations. [In Ukrainian]. In L. Wittgenstein, Tractatus logico-philosophicus. Philosophical investigations (рр. 87-310). Kyiv: Osnovy.

Yosypenko, O. (2012). From Language of Philosophy to Philosophy of Language. The Problem of Language in French Philosophy in the Seconde Half of 20th - beginning of 21th Century. [In Ukranian]. Kyiv: Ukrainian Center of spiritual culture.

Yosypenko, S. (2020). Reception and influence in the history of philosophy: an approach to the problem. [In Ukrainian]. Filosofska dumka, (2), 6-23. https://doi.org/10.15407/fd2020.02.006