Присутність у широкому теперішньому. Ґумбрехт, Г. У. (2020). Продукування присутності. Що значення не може передати. Харків: IST Publishing.
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent40.01.067Ключові слова:
Д’юї, естетичний досвід, значення, коливанняАнотація
Цей огляд українського перекладу найвідомішого твору Г. У. Ґумбрехта має на меті (1) висвітлити сильні і слабкі сторони як перекладу, так і особливостей української рецепції ключових ідей Ґумбрехта («присутність», «широке теперішнє»); (2) критично оцінити ориґінальні й подеколи суперечливі тези автора. Я беру під сумнів слушність Ґумбрехтового поділу значення / присутність як для історичної реконструкції філософської традиції, так і для аналізу комплексного людського світостосунку. Також я демонструю непереконливість упереджених спроб Ґумбрехта зобразити власних опонентів як релятивістів. На додаток, я зіставляю дуалізм значення і присутності в концепції Ґумбрехта з теорією досвіду Джона Д’юї. Останній тлумачить досвід як діалектичний стосунок між «чиненням» і «зазнаванням». Цим зіставленням я показую, що без послідовної «повсякденної» епістемології Ґумбрехтова теорія не може задовільно пояснити механізми ані повсякденного, ані власне естетичного досвіду. Окрім того, розпливчасте поняття «присутності» і його однозначно позитивна оцінка суперечать концепції хронотопу «широкого» чи «комплексного» теперішнього, яку Ґумбрехт розгортає, зокрема, в есеях збірки «Розладнаний час». Зрештою, я доходжу висновку, що еклектичний термінологічний апарат і некритична та упереджена реконструкція Ґумбрехтом традиції унеможливлюють фаховий філософський діалог. Це, утім, не підважує значущість окремих Ґумбрехтових схоплень і теоретичних інструментів (як-от «широкого теперішнього») для культурологічного аналізу.
Посилання
Brandom, B. (2020). Rorty on vocabularies. In P. G. Moreira (Ed.), Revisiting Richard Rorty (pp. 1-24). Wilmington, DE: Vernon Press.
Brandom, R. B., & Ivashchenko, I. (2019). The Commitment to Inference. Sententiae, 38(2), 124-150. https://doi.org/10.22240/sent38.02.124
Chorny, V. (2020, November 5). “Presence” without meaning is blind, meaning without “presence” is empty. Review of Hans Ulrich Gumbrecht “Production of Presence. What Meaning Cannot Convey”. [In Ukrainian]. Kontur. https://kontur.media/chorniy_prysutnist
Dewey, J. (1980). Art as Experience. New York: Perigee Books.
Gumbrecht, H. U. (2008). Stagnation. Merkur, 62(712/713), 876-885.
Gumbrecht, H. U. (2010). Unsere breite Gegenwart. Berlin: Suhrkamp.
Gumbrecht, H. U. (2012). In Praise of Athletic Beauty. [In Ukrainian]. Kyiv: Duh i Litera.
Gumbrecht, H. U. (2012). Nach 1945: Latenz als Ursprung der Gegenwart. Berlin: Suhrkamp.
Gumbrecht, H. U. (2019). The Time Is Out of Joint. [In Ukrainian]. Kharkiv: IST Publishing.
Gumbrecht, H. U. (2020). Production of Presence. What Meaning Cannot Convey. [In Ukrainian]. Kharkiv: IST Publishing.
Gumbrecht, H. U., & Ivashchenko, I. (2019). Meaning of presence. Sententiae, 38(1), 137-152. https://doi.org/10.22240/sent38.01.137
Ivashchenko, I. (2020). The Presence of Meaning. [In Ukrainian]. In H. U. Gumbrecht, Production of Presence. What Meaning Cannot Convey (pp. 144-163). Kharkiv: IST Publishing.
Kuhn, T. S. (2000a). The Natural and the Human Sciences. In J. Conant, & J. Haugeland (Eds.), The Road Since Structure (pp. 216-223). Chicago: UCP.
Kuhn, T. S. (2000b). A Discussion With Thomas S. Kuhn. In J. Conant, & J. Haugeland (Eds.), The Road Since Structure (pp. 253-324). Chicago: UCP.
Masterman, M. (1970). The Nature of a Paradigm. In I. Lakatos, & A. Musgrave (Eds.) Criticism and the Growth of Knowledge (pp. 59-90). London: CUP. https://doi.org/10.1017/CBO9781139171434.008
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 394
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
.jpg){kind=logo}
.png){kind=logo}
