Квазі-трансцендентальна універсальність у філософському дискурсі Жака Дериди

Anna Ilyina

doi:10.31649/sent39.01.061

Автор(и)

Anna Ilyina Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України http://orcid.org/0000-0003-4921-5777

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent39.01.061

Ключові слова:

універсальність, квазі-трансцендентальне, відмінність, синґулярність, нерозв’язність, синтаксис, слід

Анотація

Статтю присвячено історико-філософському дослідженню засад універсалізму особливого типу. Цей універсалізм, властивий трансцендентальному мисленню, був радикалізований у квазі-трансцендентальному дискурсі Жака Дериди. При цьому встановлено, що експліцитна критика універсалізму, притаманна деконструкційній філософії, спрямована на «логоцентристську» парадигму універсальності, що підважується (квазі)трансцендентальною філософією.

Виявлено конститутивну функцію відмінності й іншості у становленні трансцендентальної й особливо квазі-трансцендентальної універсальності. Показано, що у (квазі)трансцендентальному дискурсі синґулярність виявляється залученою до царини універсального. Натомість «догматичний» універсалізм виносив синґулярність і/або партикулярність за свої межі, відтак підважуючи спроможність власних претензій. Простежуючи трансценденталістську тенденцію до врівноваження статусу і значущості універсального і партикулярного (синґулярного), авторка доходить висновку, що відношення між ними уможливлює конституювання свого роду гіпер-універсальності.

Визначено універсалістські імплікації деридианського поняття «квазі-трансцендентальне». Встановлено, що одним із засадничих чинників конституювання універсалізму квазі-трансцендентального типу є деконструкція бінарного мислення, здійснювана насамперед за допомогою принципів differance, нерозв’язності (апорії) та сліду. При цьому нерозв’язність імплікує універсальність, оприявнюючи перекривання і взаємне зумовлювання на позір альтернативних елементів. Натомість слід зумовлює перевершення логоцентристських альтернатив «первинне-вторинне» і «присутність-відсутність».

Біографія автора

Anna Ilyina, Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України

кандидат мистецтвознавства, молодший науковий співробітник відділу історії зарубіжної філософії

Посилання

Adair, S. (2018). The Aesthetic Use of the Logical Functions in Kant's Third Critique. Berlin: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110576078

Avtonomova, N. (2012). To the question of relativism and universalism in relation to Jacques Derrida’s conception. In V. A. Lectorsky (Ed.), Relativism, pluralism, criticism: epistemological analysis (pp. 135-162). Moscow: IF RAS. [In Russian].

Bates, D. (2005). Crisis Between the Wars: Derrida and the Origins of Undecidability. Representations, 90(1), 1-27. https://doi.org/10.1525/rep.2005.90.1.1

Benhabib. S. (2007). Another Universalism: On the Unity and Diversity of Human Rights. Proceedings and Addresses of the American Philosophical Association, 81(2), 7-32.

Bielik-Robson, A. (2019). Marrano Universalism. Benjamin, Derrida and Buck-Morss on the Condition of Universal Exile. Telos, 186, 25-44. https://doi.org/10.3817/0319186025

Bremer , M. (2007). Transcendental Logic’s New Clothes. In J. Y. Beziau, A. Costa-Leite (Eds.), Perspectives on Universal Logic (pp. 101-110). Milano: Polimetrica.

Colebrook , C. (2016). The Play of the World: The End, the Great Outdoors, the Outside, Alterity and the Real. Derrida Today, 9(1), 21-35. https://doi.org/10.3366/drt.2016.0117

Cunningham, D. (2015). Logics of Generalization: Derrida,Grammatology and Transdisciplinarity. Theory, Culture & Society, 32(5-6), 79-107. https://doi.org/10.1177/0263276415592037

Derrida, J. (1967a). Cogito et histoire de la folie. In J. Derrida, L'écriture et la différence (pp. 51-98). Paris: Seuil.

Derrida, J. (1967b). De la grammatologie. Paris: Minuit.

Derrida, J. (1967c). «Genèse et structure» et la phenomenology. In J. Derrida, L'écriture et la difference (pp. 229-252). Paris: Seuil.

Derrida, J. (1967d). La Voix et le Phénomène. Paris: PUF.

Derrida, J. (1972a). La differance. In J. Derrida, Marges de la philosophie (pp. 1-30). Paris: Minuit.

Derrida, J. (1972b). La Dissémination. Paris: Seuil.

Derrida, J. (1972c). La mythologie blanche. In J. Derrida, Marges de la philosophie (pp. 247-324). Paris: Minuit.

Derrida, J. (1972d). Positions. Paris: Minuit.

Derrida, J. (1978). La vérité en peinture. Paris: Flammarion.

Derrida, J. (1985). Préjugés. Devant la loi. In J. Derrida, V. Descombes et al., La faculté de juger (pp. 87-139). Paris: Minuit.

Derrida, J. (1987). Nombre de oui. In J. Derrida, Psyché: Inventions de l'autre (pp. 639-651). Paris: Galilée.

Derrida, J. (1987-1998a). Avant-propos. In J. Derrida, Psyché: Inventions de l'autre (Vol. 1, pp. 9-10). Paris: Galilée.

Derrida, J. (1987-1998b). Psyché: Invention de l'autre. In J. Derrida, Psyché: Inventions de l'autre (Vol. 1, pp. 11-61). Paris: Galilée.

Derrida, J. (1990). Du droit à la philosophie. Paris: Galilée.

Derrida, J. (1993). Aporias. (Th. Dutoit, Trans.). Stanford: Stanford UP.

Derrida, J. (1994). Force de loi: le «fondement mystique de l'autorité». Paris: Galilée.

Derrida, J. (1996). Le monolinguisme de l'autre, ou La prothèse d'origine. Paris: Galilée.

Derrida, J. (2001). On Cosmopolitanism and Forgiveness. (M. Dooley, & M. Hughes, Trans.). London: Routledge.

Derrida, J. (2007). Abraham, the Other. In B. Bergo, J. Cohen, & R. Zagury-Orly (Eds.), Judeities. Questions for Jacques Derrida (pp. 1-35). New York: Fordham UP.

Derrida, J., & Caputo, D. (1997). Deconstruction in an Nutshell: a Conversation with Jacques Derrida. New York: Fordham UP.

Derrida, J., & Dufourmantelle, A. (1997). De l’hospitalite. Paris: Calmann-Levy.

Drummond, J. J. (1990). Husserlian intentionality and non-foundational realism: noema and object. Dordrecht: Kluwer. https://doi.org/10.1007/978-94-009-1974-7

Duc Thao, Trân. (1986). Phenomenology and Dialectical Materialism. (R. S. Cohen, Trans.). Dordrecht: Reidel PC. https://doi.org/10.1007/978-94-009-5191-4

Dufourmantelle, A. (2012). L'Hospitalité, une Valeur Universelle? Insistance, 2(8), 57- 62. https://doi.org/10.3917/insi.008.0057

Funke, G. (1981). A Transcendental-Phenomenological Investigation Concerning Universal Idealism, Intentional Analysis and the Genesis Of Habitus. In W. McKenna, R. M. Harlan, & L. E. Winters (Eds.), Apriori and world. European Contributions to Husserlian Phenomenology (pp. 71-113). The Hague, Boston, & London: Nijhoff. https://doi.org/10.1007/978-94-009-8201-7_4

Gardner, S. (2015). Introduction. In S. Gardner, & M. Grist, The Transcendental Turn (pp. 1-19). New York: Oxford UP. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198724872.003.0001

Gasché, R. (1987). Infrastructures and systematicy. In J. Sallis (Ed.), Deconstruction and Philosophy: The Texts of Jacques Derrida (pp. 3-20). Chicago: University of Chicago Press.

Gasché, R. (1997). The Tain of the Mirror: Derrida and the Philosophy of Reflection. Cambridge: Harvard UP.

Gasché, R. (1999). Of Minimal Things: Studies on the Notion of Relation. Stanford: Stanford UP.

Gorman, C. (2015). The Undecidable: Jacques Derrida and Paul Howard. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing.

Hubble, R. L. (2003). Structures of Representation: Metaphor and Mimesis in Jacques Derrida's Glas. London: University of London.

Husserl, E. (1956). Erste Philosopie. Haag: Nijhoff.

Husserl, E. (1969). Formal and Transcendental Logic. (D. Cairns, Trans.). The Hague: Nijhoff. https://doi.org/10.1007/978-94-017-4900-8

Husserl, E. (1970). The Crisis of European Sciences and Transcendental Phenomenology. (D. Carr, Trans.). Evanston: Northwestern UP.

Husserl, E. (2003). Introduction to Transcendental Phenomenology. (C. Welch, Trans.). Sackville, N.B.: Atcost Press.

Husserl, E. (2009). Experience and judgment. Research of genealogy of logic. (V. Kebuladze, Trans.). Kyiv: PPS-2002. [In Ukrainian].

Ilyina, A. (2019). Derrida as an object of the history of philosophy: the concept of aporia in terms of the universality problem. Sententiae, 38(1), 6-26. [In Ukrainian]. https://doi.org/10.22240/sent38.01.006

Kant, I. (2000). Critique of the Power of Judgment. (P. Guyer, Trans.). New York: Cambridge UP. https://doi.org/10.1017/CBO9780511804656

Katz, A. (2018). The Defiance of the Transcendental by Phantasy and Imagination in Husserl and Kant. Horizon, 7(1), 57-78. https://doi.org/10.21638/2226-5260-2018-7-1-57-78

Kebuladze, V. (2011). Phenomenology of experience. Kyiv: Duh i Litera. [In Ukrainian].

Klein, T. (1974). Husserl's Kantian Meditations. The Southwestern Journal of Philosophy, 5(3), 69-82. https://doi.org/10.5840/swjphil19745337

Lafont, C. (2015). Transcendental versus Hermeneutic Phenomenology in Being and Time. In S. Gardner, & M. Grist (Eds.), The Transcendental Turn (pp. 278-293). New York: Oxford UP. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198724872.003.0014

Landgrebe, L. M. (2019). Edmund Husserl. Retrieved from Encyclopædia Britannica website https://www.britannica.com/biography/Edmund-Husserl

Lawlor, L. (2002). Derrida and Husserl: The Basic Problem of Phenomenology. Bloomington: Indiana UP.

Lewis, M. (2008). Derrida and Lacan: Another Writing. Edinburgh: Edinburgh UP. https://doi.org/10.3366/edinburgh/9780748636037.001.0001

Mohanty, J. N. (1959). Individual Fact and Essence in Edmund Husserl's Philosophy. Philosophy and Phenomenological Research, 20(2), 222-230. https://doi.org/10.2307/2104358

Morris, D. (2005). Bergsonian Intuition, Husserlian Variation, Peirceian Abduction: Toward a Relation Between Method, Sense and Nature. The Southern Journal of Philosophy, 43, 267-298. https://doi.org/10.1111/j.2041-6962.2005.tb01954.x

Proleev, S. (2010). The negative ontology of "post-": the search for a new cultural universalism. Δόξα / Doxa, 15, 193-204. [In Ukrainian].

Saussure, F. de. (1995). Cours de linguistique generale. Paris: Payot et Rivages.

Seron, D. (2002). Landgrebe et Fink sur l'universalité de la philosophie phénoménologique. Les Études philosophiques, 3(62), 281-292. https://doi.org/10.3917/leph.023.0281

Skempton, S. (2012). Universality and the Deconstruction of Identity. Diacrítica, 26(2), 277-289.

Sokolowski, R. (1974). Husserlian meditations: how words present things. Evanston: Northwestern UP.

Sowa, R. (2010). The Universal as “What is in Common”: Comments on the Proton-Pseudos in Husserl’s Doctrine of the Intuition of Essence. In C. Ierna, & H. Jacobs (Eds.), Philosophy, Phenomenology, Sciences: essays in Commemoration of Edmund Husserl (pp. 525-557). Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-007-0071-0_21

Stäheli, U (2003). Undecidability and the Political. MPP Working Paper No. 21/2003, Copenhagen Business School. Retrieved from CBS website https://openarchive.cbs.dk/bitstream/handle/10398/6420/wp21-2003us.pdf?sequence=1

Tugenhadt, E. (2005). Phenomenology and Linguistic Analysis. In R. Bernet, D. Welton, & G. Zavota (Eds.), Edmund Husserl: The Web of Meaning: Language, Noema, and Subjectivity and Intersubjectivity (pp. 49-70). London: Taylor & Francis.

Ville, J. de. (2019). Perpetual Peace: Derrida Reading Kant. International Journal for the Semiotics of Law, 32(3), 335-357. https://doi.org/10.1007/s11196-019-09605-8

Wallgren, Th. (2006). Transformative Philosophy: Socrates, Wittgenstein, and the Democratic spirit of Philosophy. Lanham, MD: Lexington Books.

White, D. A. (2017). Derrida on Being as Presence: Questions and Quests. Warsaw, & Berlin: DeGuyter. https://doi.org/10.1515/9783110540147