Порівняльний аналіз поняття системи в Ляйбніца і Вольфа

Sergii Secundant

doi:10.31649/sent39.01.008

Автор(и)

Sergii Secundant Одеський національний університет ім. Іллі Мечнікова http://orcid.org/0000-0001-6724-4956

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent39.01.008

Ключові слова:

Ляйбніц, Вольф, поняття системи, розумність, метафізичні, архітектонічні та евристичні принципи, картезіанство, коперніканський переворот у філософії, реальна метафізика, німецька традиція методичного мислення

Анотація

Якщо Вольф від самого початку потрапив під сильний вплив картезіанства, а його поняття системи орієнтувалося на геометричну модель наукового методу, то Ляйбніц спирається на німецьку традицію «методичного мислення», біля витоків якої стояв Йоахім Юнґ. Ляйбніцеве поняття системи орієнтується переважно на алгебраїчний аналіз. Застосування терміна «система» переважно до метафізики можна пояснити тим, що саме ця наука займається синтетичними принципами й покликана виробити раціональний погляд на світ. Спираючись на ідею «реальної метафізики», Ляйбніц обґрунтовує ці принципи як такі, що уможливлюють закони фізики й раціональне міркування взагалі. Ляйбніц не дає системи філософії в сенсі традиційної шкільної філософії. Він розглядає метафізику як найбільш послідовне вираження систематичного розуму і вказує евристичні принципи побудови й удосконалення розумових гіпотез.

Біографія автора

Sergii Secundant, Одеський національний університет ім. Іллі Мечнікова

д. філос.н., завідувач кафедри філософії та основ загальногуманітарного знання

Посилання

Albrecht, M. (2011). De differentia intellectus systematici & non systematici: Über den Unterschied zwischen dem systematischen und dem nicht-systematischen Verstand. Aufklärung, 23, 229-302.

Archambault, J. (2017). Leibnizian Intelligibility. In R, Pisano, M. Fichant, P. Bussotti, & A. Oliveira (Eds.), Leibniz and the Dialogue between Sciences, Philosophy and Engineering, 1646-2016. New Historical and Epistemological Insights (pp.1-19). London: The College’s Publications.

Arndt, H. W. (1971). Methodo scientifica pertractum. Mos geometricus und Kalkülbegriff in der philosophischen Teorienbildung des 17. und 18. Jahrhunderts. Berlin, & N.Y.: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110844900

Arndt, H. W. (2006). Einleitung in: Wolffs Gesammelte Werke: Bd.4. Vernünftige Gedanken von der Menschen Thun und Lassen zu Beförderung ihrer Glückseligkeit. Hildesheim: Georg Olms.

Couturat, L. (1901). La logique de Leibniz d’après des documents inédits. Paris: Alcan.

Filser, H. (2001). Dogma, Dogmen, Dogmatik: eine Untersuchung zur Begründung und zur Entstehungsgeschichte einer theoretischen Disziplin von der Reformation bis zur Spätaufklärung. Münster: Lit.

Gerhardt, C. E. (1888). Zu Leibniz’ Dynamik. Archiv für Geschichte der Philosophie, 1(4), 566-581. https://doi.org/10.1515/agph.1888.1.4.566

Guhrauer, G. E. (1850). Joachim Jungius und sein Zeitalter. Stuttgart, & Tübingen: Cotta.

Jungius, J. (1995). De propaedeutico mathematum usu (1629), In G. Hübner (Hrsg.), Aus dem literarischen Nachlaß von Joachim Jungius. Edition der Tragödie Lucretia und der Schul- und Universitätsreden. Göttingen: Vandehoeck & Ruprecht.

Leibniz, G. W. (1880-1882). Die Philosophischen Schriften von Gottfried Wilhelm Leibniz (Bd. 7). (C. I. Gerhardt, Hrsg.). Berlin.

Leibniz, G. W. (1903). Phoranomus seu de potentia et legibus naturae. In G. W. Leibniz, Opuscules et fragments inédits. (L. Couturat, Ed.). Paris: Alcan.

Leibniz, G. W., & Wolff, C. (1963). Briefwechsel zwischen Leibniz und Christian Wolff. (C. I. Gerhardt, Hrsg.). Hildesheim: Olms.

Rescher, N. (2001). Contingentia Mundi: Leibniz on the World’s Contingency. Studia Leibnitiana, 33, 145-162.

Secundant, S. (2002). Joachim Jungius’ Philosophia Protonoetica. To the Problem of Formation of the Modern Philosophy Methodological Principles. Sententiae, 5(1), 10-21. [In Russian].

Secundant, S. (2016a). Formation of the Philosophical Concept of System: Bartholomäus Keckermann. Sententiae, 34(1), 80-94. [In Russian]. https://doi.org/10.22240/sent34.01.080

Secundant, S. (2016b). Formation of the Philosophical Concept of System: Clemens Timpler. Sententiae, 35(2), 41-56. [In Russian]. https://doi.org/10.22240/sent35.02.041

Secundant, S. (2017). Conciliatorics and eclecticism: philosophy on the way to a concept of open system. Sententiae, 36(1), 31-50. [In Russian]. https://doi.org/10.22240/sent36.01.031

Secundant, S. G. (2008). Mathematical paradigms in 17th Century Philosophical and Methodological Reflection. “Scientia generalis” by Joachim Jung. Epistemology and philosophy of science, 18(4), 224-234. [In Russian].

Secundant, S. G. (2012). Criticism and Method. The Idea of a Critical Method in 17-18th Century German Philosophy. Kyiv: Duh i Litera. [In Russian].

Walch, J. G. (1726). Philosophisches Lexicon. Leipzig: J. F. Gleditschen.