Співвідношення понять субстанційного союзу і взаємодії душі й тіла у філософії Декарта
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent37.01.136Ключові слова:
ум, душа, тіло, субстанційний союз, каузальність, взаємодія, ДекартАнотація
Автор обґрунтовує редуктивне тлумачення поняття субстанційного союзу душі й тіла у філософії Декарта, згідно з яким цей союз зводиться до каузальних взаємодій. Проти редуктивного підходу висувалися такі аргументи: Декарт нібито (1) приписував відчуття союзу, а не душі; (2) визнавав душу субстанційною формою тіла; (3) визначав особливі умови самототожності людського тіла. У статті доведено, що (а) цим припущенням бракує чітких текстуальних свідчень: відповідні висловлювання Декарта, з належним урахуванням їх контексту, насправді узгоджуються з редуктивним тлумаченням; (б) вони не надають належної ваги іншим висловлюванням Декарта (зокрема, його численним прямим твердженням про те, що відчуття є станами душі). Автор обґрунтовує думку, що з редуктивним тлумаченням можуть узгоджуватися інші ключові висловлювання Декарта, до яких апелюють опоненти: відчуття походять від союзу ума з тілом і каузальні впливи між душею й тілом пояснюються їхнім союзом. Запропоновано тлумачити ці висловлювання в тому сенсі, що тривання союзу є онтологічною передумовою і, отже, поясненням будь-яких взаємодій між душею й тілом і наслідків цих взаємодій (таких, як відчуття): без союзу між цією душею й цим тілом не було б ані цих взаємодій, ані цих наслідків. Таке пояснення аналогічне до пояснення окремих природних подій законами природи: як зміст закону природи може вичерпуватися певного роду каузальними диспозиціями, так і зміст поняття союзу може вичерпуватися виникненням і триванням системи каузальних диспозицій між певною душею й певним тілом.
Посилання
Bodnarchuk, L., & Sen, A. (2014). Cottingham’s Conception of Descartes’s Trialism and Modern Discussions. [In Ukrainian]. Sententiae, 30(1), 196-209. https://doi.org/10.22240/sent30.01.196
Broughton, J., & Mattern, R. (1978). Reinterpreting Descartes on the Notion of the Union of Mind and Body. Journal of the History of Philosophy, 16(1), 23-32. https://doi.org/10.1353/hph.2008.0683
Brown, D. (2014). The Sixth Meditation: Descartes and the embodied self. In D. Cunning (Ed.), The Cambridge Companion to Descartes’ Meditations (pp. 240-257). New York, Cambridge: Cambridge UP.
Cottingham, J. (1985). Cartesiam Trialism. Mind, 94(374), 218-230. https://doi.org/10.1093/mind/XCIV.374.218
Descartes, R. (1996). Œuvres complètes in 11 vol. (Сh. Adam, & P. Tannery, Eds.). Paris: Vrin.
Descartes, R. (2000). Metaphysical Meditations. [In Ukrainian]. Kyiv: Universe.
Descartes, R. (2014). Meditations on First Philosophy - Metaphysical Meditations. [In Latin, French, & Ukrainian]. In O. Khoma (Ed.), Descartes’ «Meditations» in the Mirror of Contemporary Interpretations (pp. 115-292). Kyiv: Duh i litera.
Garber, D. (2013). Séminaire Descartes. Nouvelles recherches sur le cartesianisme et la philosophie moderne. Retrieved November 13, 2017 from Mathesis. Séminaire Descartes website: https://f.hypotheses.org/wp-content/blogs.dir/1810/files/2015/03/SDGarber_Marion.pdf
Hoffman, P. (1990). Cartesian Passions and Cartesian Dualism. Pacific Philosophical Quarterly, 71(4), 310-333. https://doi.org/10.1111/j.1468-0114.1990.tb00406.x
Hoffman, P. (1999). Cartesian Composites. Journal of the History of Philosophy, 37(2), 251-270. https://doi.org/10.1353/hph.2008.0912
Hoffman, P. (2007). The Union and Interaction of Mind and Body. In J. Broughton, & J. Carriero (Eds.), A Companion to Descartes (pp. 390-403). Oxford: Blackwell. https://doi.org/10.1002/9780470696439.ch23
Koivuniemi, M., & Curley, E. (2015). Descartes on the Mind-Body Union: A Different Kind of Dualism. In D. Garber, & D. Rutherford (Eds.), Oxford studies in early modern philosophy (Vol. 7, pp. 83-122). New York, Oxford: Oxford UP. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198748717.003.0003
Loeb, L. (1981). From Descartes to Hume. Ithaca: Cornell UP.
Marion, J.-L. (2013). Sur la pensee passive de Descartes. Paris: PUF. https://doi.org/10.3917/puf.mario.2013.01
Nagel, T. (1974). What is it like to be a bat? Philosophical Review, 83(4), 435-450. https://doi.org/10.2307/2183914
Nolan, L. (2015) Cartesian Trialism on Trial: The Conceptualist Account of Descartes’ Human Being. In P. Easton, & K. Smith (Eds.), The Battle of the Gods and Giants Redux (pp. 137-174). Leiden, & Boston: Brill.
Radner, D. (1985) Is There a Problem of Cartesian Interaction? Journal of the History of Philosophy, 23(1), 35-49. https://doi.org/10.1353/hph.1985.0012
Richardson, R. C. (1982). The «Scandal» of Cartesian Interactionism. Mind, 91(361), 20-37. https://doi.org/10.1093/mind/XCI.361.20
Rozemond, M. (1998). Descartes’s Dualism. Cambridge, Massachusetts, & London: Harvard UP.
Schmaltz, T. (1992). Descartes and Malebranche on Mind and Mind-Body Union. The Philosophical Review, 101(2), 281-325. https://doi.org/10.2307/2185536
Skirry, J. (2005). Descartes and the Metaphysics of Human Nature. London, & New York: Continuum.
Wilson, M. (1978). Descartes. London, New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203167670
Yandell, D. (1997). What Descartes Really Told Elisabeth: Mind-Body Union as a Primitive Notion. British Journal for the History of Philosophy, 5(2), 249-273. https://doi.org/10.1080/09608789708570966
Yandell, D. (1999). Did Descartes Abandon Dualism? The Nature of the Union of Mind and Body. British Journal for the History of Philosophy, 7(2), 199-217. https://doi.org/10.1080/09608789908571025
Zaldivar, E. (2011). Descartes's Theory of Substance: Why He was Not a Trialist. British Journal for the History of Philosophy, 19(3), 395-418. https://doi.org/10.1080/09608788.2011.563519
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 915
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).