Онтологія людини в ранньомодерному кримському суфізмі: школа Ібрагіма аль-Киримі

Mykhaylo Yakubovych

doi:10.22240/sent37.01.019

Автор(и)

Mykhaylo Yakubovych Національний університет «Острозька академія», Острог, Україна https://orcid.org/0000-0002-8305-1166

DOI:

https://doi.org/10.22240/sent37.01.019

Анотація

Стаття розкриває головні особливості ранньомодерної суфійської філософії в Криму. Базуючись на нових відкриттях арабських рукописів у Туреччині (бібліотеки в Стамбулі й Чорумі) та Німеччині (Державна бібліотека в Берліні), дослідження вміщує аналіз суфійського підходу до онтології людини, розвинуте кримськими мислителями Ібрагімом аль-Киримі, Абу Бакром аль-Кафаві та Хуссам aд-Діном аль-Киримі. Окрім класичного суфійського переосмислення людини як психофізичної складової буття світу, що звершує духовну подоріж в напрямі кінцевої Досконалої Людини (аль-інсан аль-камаль) та відродження в новій природі, кримські мислителі також визнавали важливість людської свободи, використовуючи для її позначення спеціальне поняття (арабською аль-істікляль, «незалежність»). На тлі досить консервативних підходів ісламської дискурсивної теології (калям) та інших напрямів ісламської філософської думки посткласичного періоду, спеціальна увага до цього поняття може розглядатися як свідчення певних «гуманістичних» тенденцій серед мислителів Кримського Ханства. У статті також відзначається, що це поняття свободи кримські мислителі вважали однією з важливих умов маніфестації Божественних Властивостей у людському існуванні, тобто антропологічного виміру утвердженої на той час пантеїстичної ідеї «єдності буття». Враховуючи той факт, що сучасне поняття «свободи» в арабомовній філософській думці ґрунтується переважно на західних концепціях, нове прочитання рукописів суфійського посткласичного періоду дозволяє виявити автохтонний культурний потенціал цієї складної традиції.

Біографія автора

Mykhaylo Yakubovych, Національний університет «Острозька академія», Острог, Україна

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Посилання

Akasoy, A. (2011). What is Philosophical Sufism? Іn P. Adamson (Еd.), In the Age of Averroes (рр. 229-249). London: Warburg Institute.

Al-Ajami, R. (1999). Encyclopedia of the Sufi Islamic Terms. [In Arabic]. Beirut: Maktabah Lubnan.

Al-Asqalani, Ibn Hajar. (2002). Language of the Measures. [In Arabic]. Beirut: Dar al-Basha’ir al-Islamiyah.

Al-Hamadani, ’Ayn al-Quda. (1963). Book of Intrоdocution. [In Persian]. Tehran: Danishgeh.

Al-Kafawi, Abu Bakr bin Rasul. (1612). The Highest Realities [In Arabic]. [Manuscript]. Petermann, No. II 441. Staatsbibliothek zu Berlin. Berlin, Germany.

Al-Qirimi, H. (s.d.). Zubdatu l-Asrar. [In Arabic]. [Manuscript]. No. 600/2. Çorum Hasan Paşa Public Library. Corum, Turkey.

Al-Qirimi, I. (1590). Bounties of All-Merciful in the Explanation of the Levels of Being. [In Arabic]. [Manuscript]. No. 3649. Kastamonu Public Library. Kastamonu, Turkey.

Al-Qirimi, I. (n.d.). Treatise on the Real Unbelief and Allegorical Islam [In Arabic]. [Manuscript]. Şeriyye, No. 815/4. Süleymaniye Manuscript Library. Istanbul, Turkey.

Bursalı, M. T. (1975). Osmanli müellifleri. Istanbul: Meral Yayınevi.

Cihan, A. K. (2010). The Notion of Religion in the Fusus al-Hikam of Ibn Arabi, Afkar, 11, 107-128.

Ernst, C. (1995). Words of Ecstasy in Sufism. New York: SUNY Press.

Radtke, B. (1996). Sufism in the 18th Century: An Attempt at a Provisional Appraisal. Die Welt des Islams, 36, 326-364. https://doi.org/10.1163/1570060962597418

Talipov, N., & Alikulov, H. (1991). Correspondence of Ibn Sina with Sheikh Abu l-Khayr. [In Rus-sian]. Social Sciences in Uzbekistan. (3), 42-46.

Tanman, N. (1994). Küçük Ayasofya Tekkesi, In Istanbul City Encyclopedia. [In Turkish], (5), 149-50.

Yakubovych, M. (2015). Ontology of Ibn Arabi and Sadr ad-Din al-Qunawi in the Interpretation of Crimean Thinker Ahmad bin ‘Abdallah al-Qrimi. [In Ukrainian]. Sententiae, 32(1), 36-46. https://doi.org/10.22240/sent32.01.036

Yakubovych, M. (2016). Philosophical thought of the Crimean Khanate. [In Ukrainian]. Kyiv: Komora.