Нова наука про цивільний світ. Аналітично-історичний коментар до “Ідеї твору” Джованні Баттисти Віко. Частина перша
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent36.01.152Анотація
Стаття містить першу частину коментаря до українського перекладу «Нової науки» Д. Віко, зокрема висвітлює історію написання й видання цього твору, а також його основні риси (критику метафізики, семантичний антиреалізм, специфічну теорію значення).Посилання
Apel, K. O. (2011). Paradigmen der ersten Philosophie. Zur reflexiven - transzendentalpragmatischen - Rekonstruktion der Philosophiegeschichte. Berlin: Suhrkamp.
Berlin, I. (1980). Vico and Herder. Two Studies in the History of Ideas. London: Chatto&Windus.
Bloch, E. (1972). Vorlesungen zur Philosophie der Renaissance. Frankfurt am Main: Suhrkamp.
Cramer, K. (1986). „Gegeben“ und „Gemacht“. Vorüberlegungen zur Funktion des Begriffs „Handlung“ in Kants Theorie der Erkenntnis von Objekten. In G. Prauss (Hrsg.), Handlungstheorie und Transzendentalphilosophie (pp. 41-81). Frankfurt am Main: Klostermann.
Croce, B. (1922). La filosofia di Giambattista Vico. Seconda edizione riveduta. Bari: Laterza.
De Sanctis, F. (2009). Storia della letteratura italiana. Milano: BUR.
Flint, R. (1884). Vico. Philadelphia: Lippincott.
Gentile, G. (1966). Studi vichiani. Firenze: Sansoni.
Gentile, G. (2003). Teoria generale dello spirito come atto puro. Firenze: Le Lettere.
Gilbhard, T. (2012). Vicos Denkbild. Studien zur Dipintura der Scienza Nuova und der Lehre vom Ingenium. Berlin: Akademie Verlag. https://doi.org/10.1524/9783050062488
Goethe, J. W. (2007). Italienische Reise. München: DTV.
Hazard, P. (1946). La Pensée européenne au XVIIIème siècle, de Montesquieu à Lessing (T. I). Paris: Ancienne Librairie Furne.
Hösle, V. (1990). Einleitung. Vico und die Idee der Kulturwissenschaft. Genese, Themen und Wirkungsgeschichte der "Scienza nuova". In G. B. Vico, Prinzipien einer neuen Wissenschaft über die gemeinsame Natur der Völker. Hamburg: Meiner.
Israel, J. (2001). Radical Enlightenment. Philosophy and the Making of Modernity 1650-1750. Oxford: Oxford UP. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198206088.001.0001
Ivashchenko, I. (2014). Giovanni Gentile's Actualism. [In Ukrainian]. Sententiae, 30(1), 80-93. https://doi.org/10.22240/sent30.01.080
Kant, I. (1998). Kritik der reinen Vernunft. Hamburg: Meiner.
Khoma, O. (2010). Ingenium and “deductive method” of Descartes. [In Ukrainian]. .Sententiae, 22(1), 192-207.
Klemm, O. (1906). G. B. Vico als Geschichtsphilosoph und Völkerpsycholog. Leipzig: Verlag von Wilhelm Engelmann.
Nicolini, F. (1949-1950). Commento storico alla seconda Scienza Nuova (Vol. 1-2). Roma: Storia e letteratura.
Nova Litteraria (1727). Acta Eruditorum, 59(8), 383-384.
Pompa, L. (1990). Vico. A Study of the “New Science”. Cambridge: Cambridge UP.
Vico, G. (1744). Principj di Scienza nuova d’intorno alla comune natura delle nazioni. Stamperia Muziana: Napoli.
Vico, G. (1822). Grundzüge einer neuen Wissenschaft über die gemeinschaftliche Natur der Völker. Leipzig: Brockhaus.
Vico, G. (1948). The New Science by Giambattista Vico. Ithaca, NY: Cornell UP.
Vico, G. (1971). Opere filosofiche. Firenze: Sansoni.
Vico, G. (2001). New Science. London: Penguin Books.
Vico, G. (2007). Epistole, con aggiunte le epistole dei suoi corrispondenti (Prima parte: 1693-1728). Retrieved November 8, 2016 from ISPF-LAB website: http://www.ispf-lab.cnr.it/system/files/ispf_lab/documenti/vico_epistole_I.pdf
Vico, G. (2009). Prinzipien einer neuen Wissenschaft über die gemeinsame Natur der Völker. Hamburg: Meiner.
Vico, G. (2013). La Scienza nuova. Le tre edizioni del 1725, 1730 e 1744. (Sanna, M., & Vitiello, V., Eds.). Milano: Bompiani.
Villari, P. (1864). Intorno ai tempi ed agli studi di Gaetano Filangieri. In: G. Filangieri, La scienza della legislazione (pp. II-XL; Vol. 1). Firenze: Felice Le Monnier.
Wessely, A. (1989). The frontispiece of Vico’s New Science. In Studies on Voltaire and the eighteenth century, CCLXIII (Transact. of the 7th Congress on the Enlightenment, Budapest 26 July-2 August 1987), 565-568.
Berlin, I. (1980). Vico and Herder. Two Studies in the History of Ideas. London: Chatto&Windus.
Bloch, E. (1972). Vorlesungen zur Philosophie der Renaissance. Frankfurt am Main: Suhrkamp.
Cramer, K. (1986). „Gegeben“ und „Gemacht“. Vorüberlegungen zur Funktion des Begriffs „Handlung“ in Kants Theorie der Erkenntnis von Objekten. In G. Prauss (Hrsg.), Handlungstheorie und Transzendentalphilosophie (pp. 41-81). Frankfurt am Main: Klostermann.
Croce, B. (1922). La filosofia di Giambattista Vico. Seconda edizione riveduta. Bari: Laterza.
De Sanctis, F. (2009). Storia della letteratura italiana. Milano: BUR.
Flint, R. (1884). Vico. Philadelphia: Lippincott.
Gentile, G. (1966). Studi vichiani. Firenze: Sansoni.
Gentile, G. (2003). Teoria generale dello spirito come atto puro. Firenze: Le Lettere.
Gilbhard, T. (2012). Vicos Denkbild. Studien zur Dipintura der Scienza Nuova und der Lehre vom Ingenium. Berlin: Akademie Verlag. https://doi.org/10.1524/9783050062488
Goethe, J. W. (2007). Italienische Reise. München: DTV.
Hazard, P. (1946). La Pensée européenne au XVIIIème siècle, de Montesquieu à Lessing (T. I). Paris: Ancienne Librairie Furne.
Hösle, V. (1990). Einleitung. Vico und die Idee der Kulturwissenschaft. Genese, Themen und Wirkungsgeschichte der "Scienza nuova". In G. B. Vico, Prinzipien einer neuen Wissenschaft über die gemeinsame Natur der Völker. Hamburg: Meiner.
Israel, J. (2001). Radical Enlightenment. Philosophy and the Making of Modernity 1650-1750. Oxford: Oxford UP. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198206088.001.0001
Ivashchenko, I. (2014). Giovanni Gentile's Actualism. [In Ukrainian]. Sententiae, 30(1), 80-93. https://doi.org/10.22240/sent30.01.080
Kant, I. (1998). Kritik der reinen Vernunft. Hamburg: Meiner.
Khoma, O. (2010). Ingenium and “deductive method” of Descartes. [In Ukrainian]. .Sententiae, 22(1), 192-207.
Klemm, O. (1906). G. B. Vico als Geschichtsphilosoph und Völkerpsycholog. Leipzig: Verlag von Wilhelm Engelmann.
Nicolini, F. (1949-1950). Commento storico alla seconda Scienza Nuova (Vol. 1-2). Roma: Storia e letteratura.
Nova Litteraria (1727). Acta Eruditorum, 59(8), 383-384.
Pompa, L. (1990). Vico. A Study of the “New Science”. Cambridge: Cambridge UP.
Vico, G. (1744). Principj di Scienza nuova d’intorno alla comune natura delle nazioni. Stamperia Muziana: Napoli.
Vico, G. (1822). Grundzüge einer neuen Wissenschaft über die gemeinschaftliche Natur der Völker. Leipzig: Brockhaus.
Vico, G. (1948). The New Science by Giambattista Vico. Ithaca, NY: Cornell UP.
Vico, G. (1971). Opere filosofiche. Firenze: Sansoni.
Vico, G. (2001). New Science. London: Penguin Books.
Vico, G. (2007). Epistole, con aggiunte le epistole dei suoi corrispondenti (Prima parte: 1693-1728). Retrieved November 8, 2016 from ISPF-LAB website: http://www.ispf-lab.cnr.it/system/files/ispf_lab/documenti/vico_epistole_I.pdf
Vico, G. (2009). Prinzipien einer neuen Wissenschaft über die gemeinsame Natur der Völker. Hamburg: Meiner.
Vico, G. (2013). La Scienza nuova. Le tre edizioni del 1725, 1730 e 1744. (Sanna, M., & Vitiello, V., Eds.). Milano: Bompiani.
Villari, P. (1864). Intorno ai tempi ed agli studi di Gaetano Filangieri. In: G. Filangieri, La scienza della legislazione (pp. II-XL; Vol. 1). Firenze: Felice Le Monnier.
Wessely, A. (1989). The frontispiece of Vico’s New Science. In Studies on Voltaire and the eighteenth century, CCLXIII (Transact. of the 7th Congress on the Enlightenment, Budapest 26 July-2 August 1987), 565-568.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 500
Переглядів анотації: 468
Опубліковано
2017-06-16
Як цитувати
Ivashchenko, I. (2017). Нова наука про цивільний світ. Аналітично-історичний коментар до “Ідеї твору” Джованні Баттисти Віко. Частина перша. Sententiae, 36(1), 152–165. https://doi.org/10.22240/sent36.01.152
Номер
Розділ
ПЕРЕКЛАДИ: ДОДАТОК
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).