Joachim de Fiore, the Franciscans and the Feasts of Holy Ghost

Жоао Лупі

doi:10.31649/sent44.02.008

Автор(и)

Жоао Лупі Федеральний університет Санта-Катаріни (Санта-Катаріна, Бразилія) https://orcid.org/0000-0002-5544-5395

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent44.02.008

Ключові слова:

теорія історії, бразильська філософія, тринітарна парадигма, церковна влада, братерство

Анотація

Оприлюднивши вчення про тринітарне поняття історії, Йоахім Флорський, абат з Калабрії, обстоював ідею, що розвиватиметься й матиме вплив аж до наших днів (особливо в деяких країнах, де португальська є основною мовою). Першими цього вирішального впливу зазнали францисканські монахи, яких називали «спіритуалами». Вони пристосували це вчення до радикального релігійного ідеалу бідності та скасування церковної ієрархії. Теорія історії абата Йоахима знайшла своє втілення у святах Святого Духа, які в Португалії набули особливих рис, яких немає в жодній іншій християнській країні. Бразилія отримала так звані Божественні Свята завдяки імігрантам з португальського Азорського архіпелагу, зберігши ці Свята до наших днів. Таким чином, у Бразилії продовжується життя середньовічної філософії не тільки через культ Святого Духа, але й через пов'язану з ним політичну теологію. Утопія Нового часу миру і братерства є частиною Свят і становить філософію бразильської культури.

Біографія автора

Жоао Лупі, Федеральний університет Санта-Катаріни (Санта-Катаріна, Бразилія)

професор у відставці

Посилання

Aquino, J. K. S. (2024). A desqualificação da filosofia brasileira. A Terra é redonda. https://aterraeredonda.com.br/a-desqualificacao-da-filosofia-brasileira/

Balis-Crema, F. S. (1976). Gli Spirituali tra Giochimismo e responsabilità escatológica. In Chi erano gli Spirituali: atti del III convegno internazionale, Assisi, 16-18 ottobre 1975 (pp. 145-179). Assisi: Società internazionale di studi francescani.

Braga, H. T., & Medeiros, J. L. (Coord.). (1993). Em Louvor do Divino. Grandes Festas do Divino Espírito Santo da Nova Inglaterra. https://www.grandesfestas.org/

Costa, M. A. M. C. (1999). O poder e as irmandades do Espírito Santo. Lisboa: Rei dos Livros.

De Boni, L. A., & Pich, R. H. (Orgs.). (2004). A recepção do pensamento greco-romano, árabe e judaico pelo ocidente medieval. Porto Alegre: EDIPUCRS.

De Boni, L. A. (1998). O debate sobre a pobreza como problema político nos séculos XIII e XIV. Patristica et Mediaevalia, 19, 23-50.

https://repositoriosdigitales.mincyt.gob.ar/vufind/Record/Filo_a09457308ffef0a59430661f5ddb334e

Denzinger, H. (2015). Compêndio dos símbolos, definições e declarações de fé e moral. (P. Hünermann, Ed.). São Paulo: Paulinas & Loyola.

Fahlbusch, E. et al. (Eds.). (2001). The Encyclopedia of Christianity (Vols. 1-5). (G. W. Bromiley, Trad.). Grand Rapids: Eerdmans Brill.

Falbel, N. (2010). Joaquim de Fiore. Apocalipticismo e escatologia nos séculos XIII e XIV. Scintilla, 7(2), 65-86.

Gandra, M. J. (2000). O Império do Espírito Santo na região de Tomar e dos Templários. Lisboa: Estar.

Leal, J. (2017). Nação e império: Agostinho da Silva e as Festas do Espírito Santo. Prática da História, (4), 75-111.

Lertora Mendoza, C. A. (2010). Los espirituales y la política imperial. Scintilla, 7(2), 127-145.

Lohr, W. A. (2001). Francis of Assisi. Fahlbusch, 2, 341-342.

Lupi, J. E. (1994). Lévy-Bruhl: a pré-lógica e o irracional. Revista Portuguesa de Filosofia, 50(1/3), 221-230.

Lupi, J. E. (1997). As Festas do Divino Espírito Santo. In Anais do Congresso de História e Geografia de Santa Catarina (pp. 747-784). Florianopólis: CAPES-MEC.

Lupi, J. E. (2003). A doutrina de Joaquim de Fiore sobre o Espírito Santo. In N. D. Rossatto (Org.), O simbolismo das Festas do Divino Espírito Santo (pp. 47-58). Santa Maria: UFSM.

Machado, H. A., & França, G. M. (1982). Dicionário de História de Portugal Ilustrado. (Vols.

-2). Lisboa: Círculo de Leitores.

Marques, L. A. (2014). Perspectives on Brazilian Philosophy in the last Century. Sententiae, 43(2), 55-71. https://doi.org/10.31649/sent43.02.055

Queiroz, M. I. P. (1976). O Campesinato brasileiro. Petrópolis: Vozes.

Rossatto, N. D. (1998). Hermenêutica e leitura da história em Joaquim de Fiore. Veritas, 43(3), 513-523. https://doi.org/10.15448/1984-6746.1998.3.35425

Rossatto, N. D. (2004). Letra, verbo e espírito - Joaquim de Fiore e a questão judaica. In L. A. De Boni & R. H. Pich (Orgs.), A recepção do pensamento greco-romano, árabe e judaico pelo ocidente medieval. Porto Alegre: EDIPUCRS.

Rossatto, N. D., & De Martini, M. (2016). The Utopia of the Divine in Luso-Brazilian Culture. Joachim of Fiore and Ariano Suassuna’s “A Pedro do Reino”. Portuguese Literary and Cultural Studies, 26, 142-169. https://doi.org/10.62791/skd9b228

Rossatto, N. D. (2000-2001). El Círculo trinitário: la construcción y la história em Joaquín de Fiore. Barcelona: Universitat de Barcelona.

Rossatto, N. D. (2003). O Abade Joaquim e a Nova Era do Espírito. In N. D. Rossatto (Org.), O simbolismo das Festas do Divino Espírito Santo (pp. 33-46). Santa Maria: UFSM.

Rossatto, N. D. (2004-2005). L’abate Gioacchino e la “festa del divino” una celebrazione luso-brasiliana dell’Età dello Spirito. Bolletino del Centro Internazionale di Studi Gioachimiti. Dedalo, 18-19, 173-185.

Rossatto, N. D. (2015). A reformulação da relação entre a vida e a regra franciscana. Franciscanos. https://franciscanos.org.br/noticias/a-reformulacao-da-relacao-entre-a-vida-e-a-regra-franciscana.html#gsc.tab=0

Rossatto, N. D. (2020). Utopia, história e profecia: o joaquimismo como filosofia do Brasil. Argumentos - Revista De Filosofia, 13(25), 185-198.

https://doi.org/10.36517/Argumentos.25.61499

Selge, K. V. (2001). Franciscans. In E. Fahlbusch and al. (Eds.), The Encyclopedia of Christianity (Vol. 2, pp. 342-345). (G. W. Bromiley, Trad.). Grand Rapids: Eerdmans Brill.