Ідея очевидності у феноменологічній перспективі: деконструкція та реактуалізація картезіанського спадку. Стаття перша: Надлишковість очевидності
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent35.02.023Ключові слова:
очевидність, надлишковість, гіперболічність, істина, виповнення інтенції, ідея, можливість, даністьАнотація
Статтю присвячено проблемі феноменологічної інтерпретації картезіанскої ідеї очевидності. Показано, що імпліцитною але конститутивною характеристикою очевидності є параметр надлишковості, аналіз концептуальних версій та методологічних проекцій якого у філософіях Гусерля, Марйона та Дериди деконструює стереотипні тлумачення ідеї очевидності як атрибуту Я-центрованих філософських систем та носія якостей повноти та присутності. Автор стверджує, що надлишковість очевидності має два модуси: (1) неналежність до гарантованої нею системи й (2) тенденція до самоперевершення (гіперболізації). При цьому продемонстровано надлишковість очевидності щодо системи мислення, що керується опозицією «істина-хиба», а також тренд зростання порядків очевидності внаслідок феноменологічної критики й деконструкції як методологічних гіперболізацій картезіанського сумніву. Віднайдено спільне підґрунтя марйонівської та деридиянської критик Гусерлевої концепції очевидності: суперечність між принципом виявлення інтенції та нездійсненним регулятивом «Ідеї в кантівському смислі» як способами репрезентації ідеї очевидності в Гусерлевій феноменології. Показано, в який спосіб на засадах парадигми можливості (що є спільним знаменником для феноменологічної настанови в цілому) критиковану очевидність асимілюється в Марйоновій концепції «насичених феноменів» (принцип гіперболічної даності) і в деридиянскій деконструкції (гіперболічність-надлишковість як гетерогенність та нездійсненність у річищі критики présence’у). Виявлено дотичність ідеї очевидності до базових елементів деконструкційного дискурсу, зокрема до метафоричного поняття секрету й до квазі-концепту différance.Посилання
Clarke, D. M. (1976). The Concept of Experience in Descartes 'Theory of Knowledge. Studia Leibnitiana, 8(1), 18-39.
Derrida, J. (1962). Introduction à l'Origine de la Géométrie de Husserl. In E. Husserl, L'Origine de la Géométrie (pp. 3-172). Paris: PUF.
Derrida, J. (1967a). “Genèse et structure” et la phenomenology. In J. Derrida, L'écriture et la différence (pp. 229-251).Paris: Seuil.
Derrida, J. (1967b).Cogito et histoire de la folie. In J. Derrida, L'écriture et la différence (pp. 51-98). Paris: Seuil.
Derrida, J. (1967c). La structure, le signe et le jeu dans le discours des sciences humaines. In J. Derrida, L'écriture et la différence (pp. 409-429). Paris: Seuil.
Derrida, J. (1972). La difference. In J. Derrida, Marges de la philosophie (pp. 1-29). Paris: Minuit.
Descartes, R. (1996). Œuvres complètes, in 11vol. (Ch. Adam, & P. Tannery, Eds.). Paris: Vrin.
Descartes, R. (2014). Meditations on First Philosophy. Metaphysical meditation. [In Ukrainian]. In O. Khoma (Ed.), “Meditations” of Descartes in mirror of modern interpretations (pp. 115-292). Kyiv: Dukh i Litera.
Dobko, T. (2007). Evidence and Truth in Edmund Husserl’s “Logical Investigations”. [In Ukrainian]. In A. Karas (Ed.), The Proceedings of the interdisciplinary conference “The Transfor-mation of Thinking and Knowledge Paradigms in the Context of New Issues in Fundamental, Social, Practical and Applied Philosophy” (pp. 19-21). Lviv: Ivan Franko Lviv National Uni-versity.
Doyon, M. (2014). The Transcendental Claim of Deconstruction. In Z. Direk, & L. Lawlor, (Eds.), A Companion to Derrida (pp. 132-149). Chichester: Wiley-Blackwell. https://doi.org/10.1002/9781118607138.ch8
Fink, E. (1939). The Problem of the Phenomenology of Edmund Husserl. In W. McKenna, R. M. Harlan, & L. E. Winters (Eds.), Apriori and world: European contributions to Husserlian phenomenology (pp. 21-55). The Hague, Netherlands: Nijhoff.
Forestier, F. (2012).The Phenomenon and the Transcendental: Jean-Luc Marion, Marc Richir, and the Issue of Phenomenalization. Continental Philosophy Review, 45(3), 381-402. https://doi.org/10.1007/s11007-012-9227-8
Gschwandtner, Ch. (2014). Degrees of Givenness. On Saturation in Jean-Luc Marion. Blooming-ton: Indiana UP.
Gutner, G. (2010). Husserl’s Way to Evidence. [In Russian]. Vox. Philosophical Journal, 8. Retrieved from http://vox-journal.org/html/issues/vox8/115
Harpe, J. de la. (1938). De l'evidence cartesienne au probabilisme de Cournot: evidence, certitude et probabilite. Revue de théologie et de philosophie, 26, 32-49.
Heffernan, G. (1997). An Essay in Epistemic Kuklophobia: Husserl's Critique of Descartes' Conception of Evidence. Husserl Studies, 13(2), 89-140. https://doi.org/10.1007/BF00304673
Heidegger, M. (1985). History of the concept of time. Bloomington: Indiana University Press.
Heidegger, M. (2003). Being and Time. [In Russian]. Kharkiv: Folio.
Held, K. (1986). Einleitung. In E. Husserl, Die phänomenologische Methode. Ausgewählte Texte I (S. 5-54). Stuttgart: Reclam.
Hemmendinger, D. (1975). Husserl’s Concepts of Evidence and Science. The Monist, 59(1), 81-97. https://doi.org/10.5840/monist19755913
Husserl, E. (1969). Formal and Transcendental Logic. Hague, Netherlands: Nijhoff. https://doi.org/10.1007/978-94-017-4900-8
Husserl, E. (1981). Formale und transzendentale Logik: Versuch einer Kritik der logischen Ver-nunft. Berlin: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110919783
Husserl, E. (1995). Ideen zu einer reinen Phänomenologie und phänomenologischen Philosophie (Erstes Buch, Bd. III/I). Dordrecht: Kluwer.
Husserl, E. (2006). The Idea of Phenomenology: Five Lectures. [In Russian]. Saint-Petersburg: Humanitarian Academy.
Husserl, E. (2009). Logische Untersuchungen, mit einer Einführung und einem Namen und Sachregister von E. Ströker. Hamburg: Meiner.
Husserl, E. (2010). Cartesian Meditations. [In Russian]. Moscow: Akademicheskiy Project.
Husserl, E. (2012). Phenomenological Psychology: Lectures, Summer Semester, 1925. New York: Springer Science & Business Media.
Ilyina, A. (2014). Hyperbole of Transcendentalism and Hyperbole in Transcendentalism: Kant, Husserl, Derrida. [In Ukrainian]. Multiversum: Philosophical Almanac, 3, 55-81.
Kelly, Th. (2014). Evidence. In E. N. Zalta (Ed.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Re-trieved from http://plato.stanford.edu/archives/fall2014/entries/evidence/
Lawlor, L. (2002). Derrida and Husserl: The Basic Problem of Phenomenology. Bloomington: Indiana UP.
Lefèvre, R. (1958). Le criticisme de Descartes. Paris: PUF.
Levinas, E. (2004). Discovering Existence with Husserl and Heidegger. [In Russian]. In: E. Levinas, Selected writings: Difficult Freedom (pp. 162-207). Moscow: ROSSPEN.
Lohmar, D. (1998). Erfahrung und Kategoriales Denken: Hume, Kant und Husserl über vorprädi-kative Erfahrung und prädikative Erkenntnis. Dordrecht: Springer-Science, & Business Media.
MacAvoy, L. (2005). Truth and evidence in Descartes and Levinas. In S. H. Daniel (Ed.), Current Continental Theory and Modern Philosophy (pp. 21-35). Evanston: Northwestern UP.
Marion, J.-L. (1996). Questions cartésiennes II. Sur l'égo et sur Dieu. Paris: PUF.
Marion, J.-L. (1998). Reduction and Givenness: Investigations of Husserl, Heidegger, and Phenomenology. Evanston: Northwestern UP.
Marion, J.-L. (2005). The Reason of the Gift. In I. Leask, & E. Cassidy (Eds.), Givenness and God: Questions of Jean-Luc Marion (pp. 101-134). New York: Fordham UP.
Marion, J.-L. (2012). In the Self's Place: The Approach of Saint Augustine. Stanford: Stanford UP.
Marion, J.-L. (2014). The Saturated Phenomenon. [In Russian]. In: A. Yampolskaya, S. Sholokhova, (Post)Phenomenology: New Phenomenology in France and beyond (pp. 63-99). Mos-cow: Akademicheskiy Project.
Martin, W. (2007). Descartes and the phenomenological tradition. In J. Broughton, & J. Carriero (Eds.). A Companion to Descartes (pp. 496-512). Oxford: Blackwell. https://doi.org/10.1002/9780470696439.ch29
Mohanty, J. N. (1973). Towards a Phenomenology of Self-Evidence. In D. Carr, & E. S. Casey (Eds.), Explorations in phenomenology. Papers of the Society for Phenomenology and Existential Philosophy. (Series: Selected Studies in Phenomenology and Existential Philosophy). (Vol. 4, pp. 208-229). The Hague: Nijhoff. https://doi.org/10.1007/978-94-010-1999-6_8
Molchanov, V. (1999). The Premise of Identity and the Analytics of Differences. [In Russian]. In: Logos, 1999, 10. Retrieved from http://www.ruthenia.ru/logos/number/1999_11_12/12.htm#_ftn1
Molchanov, V. (2004). Differentiation and Experience. The Phenomenology of Non-Aggressive Consciousness. [In Russian]. Moscow: Modest Kolerov, & Tri kvadrata.
Razeev, D. (2001). A Problem of Evidence in Husserl’s Phenomenology. [In Russian]. In Between Metaphysics and Experience. Proceedings of the colloquium “The influence of German philosophy on the Russian philosophy of the XIX century to the beginning of the XX century and the further development of philosophy in Germany and in Russia” (pp. 105-137). Saint-Petersburg: Saint-Petersburg Philosophical Society. Retrieved from http://anthropology.ru/ru/text/razeev-dn/problema-ochevidnosti-v-fenomenologii-gusserlya
Ricoeur, P. (1954). Kant et Husserl. Kant-Studien, 46, 44-67.
Rotenstreich, N. (2013). Evidence and the Aim of Cognitive Activity. In A.-T. Tymieniecka (Ed.), The Human Being in Action: The Irreducible Element in Man. Part II: Investigations at the Intersection of Philosophy and Psychiatry (pp. 245-258). New York: Springer-Science, & Business Media.
Sang-Ki, K. (1976). The Problem of the Contingency of the World in Husserl's Phenomenology. Amsterdam: John Benjamins Publishing.
Ströker, E. (1993). Husserl's Transcendental Phenomenology. Stanford: Stanford UP.
Ströker, E. (1997). Husserl's Principle of Evidence: The Significance and Limitations of a Methodo-logical Norm of Phenomenology as a Science. In E. Ströker, The Husserlian Foundations of Science (pp. 45-82). Dordrecht: Springer, & Kluwer.
Zahavi, D. (2003). Husserl’s phenomenology. Stanford: Stanford UP.
Derrida, J. (1962). Introduction à l'Origine de la Géométrie de Husserl. In E. Husserl, L'Origine de la Géométrie (pp. 3-172). Paris: PUF.
Derrida, J. (1967a). “Genèse et structure” et la phenomenology. In J. Derrida, L'écriture et la différence (pp. 229-251).Paris: Seuil.
Derrida, J. (1967b).Cogito et histoire de la folie. In J. Derrida, L'écriture et la différence (pp. 51-98). Paris: Seuil.
Derrida, J. (1967c). La structure, le signe et le jeu dans le discours des sciences humaines. In J. Derrida, L'écriture et la différence (pp. 409-429). Paris: Seuil.
Derrida, J. (1972). La difference. In J. Derrida, Marges de la philosophie (pp. 1-29). Paris: Minuit.
Descartes, R. (1996). Œuvres complètes, in 11vol. (Ch. Adam, & P. Tannery, Eds.). Paris: Vrin.
Descartes, R. (2014). Meditations on First Philosophy. Metaphysical meditation. [In Ukrainian]. In O. Khoma (Ed.), “Meditations” of Descartes in mirror of modern interpretations (pp. 115-292). Kyiv: Dukh i Litera.
Dobko, T. (2007). Evidence and Truth in Edmund Husserl’s “Logical Investigations”. [In Ukrainian]. In A. Karas (Ed.), The Proceedings of the interdisciplinary conference “The Transfor-mation of Thinking and Knowledge Paradigms in the Context of New Issues in Fundamental, Social, Practical and Applied Philosophy” (pp. 19-21). Lviv: Ivan Franko Lviv National Uni-versity.
Doyon, M. (2014). The Transcendental Claim of Deconstruction. In Z. Direk, & L. Lawlor, (Eds.), A Companion to Derrida (pp. 132-149). Chichester: Wiley-Blackwell. https://doi.org/10.1002/9781118607138.ch8
Fink, E. (1939). The Problem of the Phenomenology of Edmund Husserl. In W. McKenna, R. M. Harlan, & L. E. Winters (Eds.), Apriori and world: European contributions to Husserlian phenomenology (pp. 21-55). The Hague, Netherlands: Nijhoff.
Forestier, F. (2012).The Phenomenon and the Transcendental: Jean-Luc Marion, Marc Richir, and the Issue of Phenomenalization. Continental Philosophy Review, 45(3), 381-402. https://doi.org/10.1007/s11007-012-9227-8
Gschwandtner, Ch. (2014). Degrees of Givenness. On Saturation in Jean-Luc Marion. Blooming-ton: Indiana UP.
Gutner, G. (2010). Husserl’s Way to Evidence. [In Russian]. Vox. Philosophical Journal, 8. Retrieved from http://vox-journal.org/html/issues/vox8/115
Harpe, J. de la. (1938). De l'evidence cartesienne au probabilisme de Cournot: evidence, certitude et probabilite. Revue de théologie et de philosophie, 26, 32-49.
Heffernan, G. (1997). An Essay in Epistemic Kuklophobia: Husserl's Critique of Descartes' Conception of Evidence. Husserl Studies, 13(2), 89-140. https://doi.org/10.1007/BF00304673
Heidegger, M. (1985). History of the concept of time. Bloomington: Indiana University Press.
Heidegger, M. (2003). Being and Time. [In Russian]. Kharkiv: Folio.
Held, K. (1986). Einleitung. In E. Husserl, Die phänomenologische Methode. Ausgewählte Texte I (S. 5-54). Stuttgart: Reclam.
Hemmendinger, D. (1975). Husserl’s Concepts of Evidence and Science. The Monist, 59(1), 81-97. https://doi.org/10.5840/monist19755913
Husserl, E. (1969). Formal and Transcendental Logic. Hague, Netherlands: Nijhoff. https://doi.org/10.1007/978-94-017-4900-8
Husserl, E. (1981). Formale und transzendentale Logik: Versuch einer Kritik der logischen Ver-nunft. Berlin: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110919783
Husserl, E. (1995). Ideen zu einer reinen Phänomenologie und phänomenologischen Philosophie (Erstes Buch, Bd. III/I). Dordrecht: Kluwer.
Husserl, E. (2006). The Idea of Phenomenology: Five Lectures. [In Russian]. Saint-Petersburg: Humanitarian Academy.
Husserl, E. (2009). Logische Untersuchungen, mit einer Einführung und einem Namen und Sachregister von E. Ströker. Hamburg: Meiner.
Husserl, E. (2010). Cartesian Meditations. [In Russian]. Moscow: Akademicheskiy Project.
Husserl, E. (2012). Phenomenological Psychology: Lectures, Summer Semester, 1925. New York: Springer Science & Business Media.
Ilyina, A. (2014). Hyperbole of Transcendentalism and Hyperbole in Transcendentalism: Kant, Husserl, Derrida. [In Ukrainian]. Multiversum: Philosophical Almanac, 3, 55-81.
Kelly, Th. (2014). Evidence. In E. N. Zalta (Ed.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Re-trieved from http://plato.stanford.edu/archives/fall2014/entries/evidence/
Lawlor, L. (2002). Derrida and Husserl: The Basic Problem of Phenomenology. Bloomington: Indiana UP.
Lefèvre, R. (1958). Le criticisme de Descartes. Paris: PUF.
Levinas, E. (2004). Discovering Existence with Husserl and Heidegger. [In Russian]. In: E. Levinas, Selected writings: Difficult Freedom (pp. 162-207). Moscow: ROSSPEN.
Lohmar, D. (1998). Erfahrung und Kategoriales Denken: Hume, Kant und Husserl über vorprädi-kative Erfahrung und prädikative Erkenntnis. Dordrecht: Springer-Science, & Business Media.
MacAvoy, L. (2005). Truth and evidence in Descartes and Levinas. In S. H. Daniel (Ed.), Current Continental Theory and Modern Philosophy (pp. 21-35). Evanston: Northwestern UP.
Marion, J.-L. (1996). Questions cartésiennes II. Sur l'égo et sur Dieu. Paris: PUF.
Marion, J.-L. (1998). Reduction and Givenness: Investigations of Husserl, Heidegger, and Phenomenology. Evanston: Northwestern UP.
Marion, J.-L. (2005). The Reason of the Gift. In I. Leask, & E. Cassidy (Eds.), Givenness and God: Questions of Jean-Luc Marion (pp. 101-134). New York: Fordham UP.
Marion, J.-L. (2012). In the Self's Place: The Approach of Saint Augustine. Stanford: Stanford UP.
Marion, J.-L. (2014). The Saturated Phenomenon. [In Russian]. In: A. Yampolskaya, S. Sholokhova, (Post)Phenomenology: New Phenomenology in France and beyond (pp. 63-99). Mos-cow: Akademicheskiy Project.
Martin, W. (2007). Descartes and the phenomenological tradition. In J. Broughton, & J. Carriero (Eds.). A Companion to Descartes (pp. 496-512). Oxford: Blackwell. https://doi.org/10.1002/9780470696439.ch29
Mohanty, J. N. (1973). Towards a Phenomenology of Self-Evidence. In D. Carr, & E. S. Casey (Eds.), Explorations in phenomenology. Papers of the Society for Phenomenology and Existential Philosophy. (Series: Selected Studies in Phenomenology and Existential Philosophy). (Vol. 4, pp. 208-229). The Hague: Nijhoff. https://doi.org/10.1007/978-94-010-1999-6_8
Molchanov, V. (1999). The Premise of Identity and the Analytics of Differences. [In Russian]. In: Logos, 1999, 10. Retrieved from http://www.ruthenia.ru/logos/number/1999_11_12/12.htm#_ftn1
Molchanov, V. (2004). Differentiation and Experience. The Phenomenology of Non-Aggressive Consciousness. [In Russian]. Moscow: Modest Kolerov, & Tri kvadrata.
Razeev, D. (2001). A Problem of Evidence in Husserl’s Phenomenology. [In Russian]. In Between Metaphysics and Experience. Proceedings of the colloquium “The influence of German philosophy on the Russian philosophy of the XIX century to the beginning of the XX century and the further development of philosophy in Germany and in Russia” (pp. 105-137). Saint-Petersburg: Saint-Petersburg Philosophical Society. Retrieved from http://anthropology.ru/ru/text/razeev-dn/problema-ochevidnosti-v-fenomenologii-gusserlya
Ricoeur, P. (1954). Kant et Husserl. Kant-Studien, 46, 44-67.
Rotenstreich, N. (2013). Evidence and the Aim of Cognitive Activity. In A.-T. Tymieniecka (Ed.), The Human Being in Action: The Irreducible Element in Man. Part II: Investigations at the Intersection of Philosophy and Psychiatry (pp. 245-258). New York: Springer-Science, & Business Media.
Sang-Ki, K. (1976). The Problem of the Contingency of the World in Husserl's Phenomenology. Amsterdam: John Benjamins Publishing.
Ströker, E. (1993). Husserl's Transcendental Phenomenology. Stanford: Stanford UP.
Ströker, E. (1997). Husserl's Principle of Evidence: The Significance and Limitations of a Methodo-logical Norm of Phenomenology as a Science. In E. Ströker, The Husserlian Foundations of Science (pp. 45-82). Dordrecht: Springer, & Kluwer.
Zahavi, D. (2003). Husserl’s phenomenology. Stanford: Stanford UP.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 330
Переглядів анотації: 561
Опубліковано
2016-12-16
Як цитувати
Ilyina, A. (2016). Ідея очевидності у феноменологічній перспективі: деконструкція та реактуалізація картезіанського спадку. Стаття перша: Надлишковість очевидності. Sententiae, 35(2), 23–40. https://doi.org/10.22240/sent35.02.023
Номер
Розділ
СТАТТІ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
.jpg){kind=logo}
.png){kind=logo}
