Деконструкційний поворот у трансцендентальному мисленні

Anna Ilyina

doi:10.22240/sent33.02.125

Автор(и)

Anna Ilyina Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України http://orcid.org/0000-0003-4921-5777

DOI:

https://doi.org/10.22240/sent33.02.125

Ключові слова:

трансцендентальне мислення, деконструкція, Rückfrage, квазі-трансцендентальне, гіперболічність

Анотація

Статтю присвячено визначенню місця деконструкції в історії трансцендентальної філософії. Проект Ж. Деріди розглядається як одне з найрепрезентативніших і найпослідовніших втілень теоретичних засад трансценденталізму, поряд із такими визначними концепціями, як Кантова критика та Гусерлева феноменологія. Пропонується ряд характеристик трансцендентального мислення, на основі якого уможливлюється історико-філософська реконструкція трансцендентальної парадигми. Дерідіанський підхід розглядається як поворот до традиції, зрозумілої як par exellence традиція трансцендентальна, що як така керується настановою на «поворотність». Аналізується історико-філософська спадковість деконструктивного «зворотнього повороту» у стосунку до гусерлівського Rückfrage – зворотнього запитування: методу, ідеї та настанови, що відтворюються в деконструкційній стратегії інтерпретативної критики. Запроваджується поняття гіперболічного трансценденталізму, яке має на меті (1) охарактеризувати деконструктивну версію трансцендентальної філософії та (2) вказати на іманентну тенденцію трансцендентального мислення, конститутивну як для Кантового критичного проекту, так і для Гусерлевої настанови на мисленнєвий радикалізм, межі якого сягають від методологічних гіпербол (редукції та епохе) до історико-філософської інтенції на радикалізацію «трансцендентального мотиву». В обґрунтуванні своєї дослідницької позиції авторка спирається на тематизоване самим Дерідою поняття «квазі-трансцендентального», що характеризує спосіб де-догматизації, критичного очищення та збереження властиво трансцендентальних засад філософського мислення.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Автономова (2011): Автономова, Н. Философский язык Жака Деррида. Москва: РОССПЭН, 2011, 506 с.

Ильина (2011): Ильина, А. «Концепт Другого в ракурсе трансцендентализма». В: Койнонія, Спецвипуск № 2, Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, 2011, № 950, С. 165–195.

Ильина (2014): Ильина А. «Буквальность метафоры и присутствие вопроса: еврейский лейтмотив в философии Ж. Деррида». В: Sententiae, Вип. ХХХІ, 2014, № 2, С. 80–100.

Йосипенко (2012): Йосипенко, О. Від мови філософії до філософії мови: проблема мови у французькій філософії другої половини ХХ початку ХХІ століть. Київ: Український центр духовної культури, 2012, 479 с.

Ільїна (2014a): Ільїна, А. «“Навколо кола”: трансцендентальна деконструкція метафізики». В: Практична філософія, 2014, № 2, С. 152–158.

Ільїна (2014b): Ільїна, А. «Ідея повторення у філософських концепціях Серена К’єркегора та Жака Деріда». В: Практична філософія, 2014, №1, С. 30–44.

Кант (2000): Кант І. Критика чистого розуму. Київ: Юніверс, 2000, 501 с.

Bello (2011): Bello, A. A. «The Transcendental: Husserl and Kant». In: Analecta Husserliana, 2011, Vol. CVIII: Transcendentalism Overturned, P. 229–243.

Bennington, Derrida (1999): Bennington, J., Derrida, J. Jacques Derrida. Chicago: University of Chicago Press, 1999, 420 p.

Chung Chin-Yi (2008): Chung Chin-Yi. «Deconstruction and the Transformation of Husserlian Phenomenology». In: Kritike, Vol. 2, 2008, № 2, P. 77–94.

Chung Chin-Yi (2011): Chung Chin-Yi. «On Derrida’s Methodology». In: Movimiento Paroxista, 2011, Año 1, Vol. 1, P. 33–47.

Colerbrook (2003): Colebrook, C. «The Opening to Infinity: Derrida’s Quasi-Transcendentals». In: From Kant to Davidson: Philosophy and the Idea of the Transcendental. London, New York: Routledge, 2003, P. 162–183.

Crépon (2006): Crépon, M. «Traduire, témoigner, survivre». In: Rue Descartes, Vol. 52, 2006, № 2, P. 27–38.

Derrida (1962): Derrida, J. «Introduction à l'Origine de la Géométrie de Husserl». In: Husserl, E. l'Origine de la Géométrie. Paris: PUF, 1962, P. 3–172.

Derrida (1967a): Derrida, J. De la grammatologie. Paris: Minuit, 1967, 450 p.

Derrida (1967b): Derrida, J. La Voix et le Phénomène. Paris: PUF, 1967, 117 p.

Derrida (1977): Derrida, J. Limited Inc. Evanston: Northwestern UP, 1977, 160 p.

Derrida (1993): Derrida, J. Spectres de Marx. Paris: Galilée, 1993, 279 p.

Derrida (2003): Derrida, J. The Problem of Genesis in Husserl's Philosophy. Chicago: University of Chicago Press, 2003, 229 p.

Derrida (2007a): Derrida, J. «Envoi». In: Derrida, J. Psyche: Inventions of the other. Vol. 1. Stanford: Stanford UP, 2007, P. 94–128.

Derrida (2007b): Derrida, J. Psyche: Inventions of the Other. Vol. 2. Stanford: Stanford UP, 2007, 333 p.

Derrida, Roudinesco (2001): Derida, J., Roudinesco, E. De quoi demain… Paris: Fayard; Galilée, 2001, 316 p.

Doyon (2014): Doyon, M. «The Transcendental Claim of Deconstruction». In: A Companion to Derrida. Chichester: Wiley-Blackwell, 2014, P. 132–149.

Forestier (2015): Forestier, F. Le Réel et le transcendental. Grenoble: Millon, 2015, 240 p.

Gasché (1986): Gasché, R. The Tain of the Mirror: Derrida and the Philosophy of Reflection. Cambridge: Harvard UP, 1986, 348 p.

Gasché (1999): Gasché, R. Of Minimal Things: Studies on the Notion of Relation. Stanford: Stanford UP, 1999, 380 p.

Gasché (2009): Gasché, R. «European Memories: Jan Patocka and Jacques Derrida on Responsibility». In: Critical Inquiry, Vol. 33, 2007, No. 2, P. 291–311.

Haddad (2013): Haddad, S. Derrida and the Inheritance of Democracy. Bloomington: Indiana UP, 2013, 192 p.

Hurst (2004): Hurst, A. «Derrida's quasi-transcendental thinking». In: South African Journal of Philosophy, 2004, Vol. 23, №. 3, P. 244–266.

Husserl (1970): Husserl, E. Philosophy and the Crisis of European Humanity. In: Husserl, E. The Crisis of European Sciences and Transcendental Phenomenology: An Introduction to Phenomenological Philosophy. Evaston: Northwestern UP, 1970, P. 269–299.

Husserl (1976): Husserl, E. Die Krisis der europäischen Wissenschaften und die transzendentale Phänomenologie: Eine Einleitung in die phänomenologische Philosophie. In: Husserliana, Bd. VI. Hague: Nijhoff, 1976, 559 S.

Husserl (1984): Husserl, E. Logische Untersuchungen. Zweiter Teil. Untersuchungen zur Phäno-menologie und Theorie der Erkenntnis.
In: Husserliana, Bd. XIX. Hague: Nijhoff, 1984, 1024 S.

Kern (1964): Kern, I. Husserl und Kant: Eine Untersuchung über Husserls Verhältnis zu Kant und zum Neukantianismus. Den Haag: Nijhoff, 1964, 448 S.

Levinas (2004): Levinas, E. «Tout autrement». In: L’Herne, Derrida. Paris: Herne, 2004, P. 16–19.

Lawlor (2002): Lawlor, L. Derrida and Husserl: The Basic Problem of Phenomenology. Bloomington: Indiana UP, 2002, 304 p.

Lipka (2011): Lipka, D. «Derrida, Husserl's Disciple: How We Should Understand Deconstruction of Transcendental Philosophy». In: Analecta Husserliana, 2011, Vol. CVIII: «Transcendentalism Overturned», P. 245–260.

Mohanty (1996): Mohanty, J.N. «Kant and Husserl». In: Husserl Studies, 1996, Vol. 13, Iss. 1, P. 19–30.

Naas (2003): Naas, M. Taking on the Tradition: Jacques Derrida and the Legacies of Deconstruction. Stanford: Stanford UP, 2003, 211 p.

Nancy (2006): Nancy, J.-L. «Derrida da capo». In: Rue Descartes, 2006, № 2, P. 112–117.

Plotka (2009): Plotka, W. «The Riddle of Reason: In Search of Husserl’s Concept of Rationality». In: Bulletin d’Analyse Phénoménologique, 2009, Vol. 5, №2, URL = <http://popups.ulg.ac.be/1782-2041/index.php?id=305&file=1&pid=303>.

Rheinberger (2010): Rheinberger, H.-J. On Historicizing Epistemology. Stanfond: Stanford UP, 2010, 128 p.

Ricoeur (1955): Ricoeur P. «Kant et Husserl». In: Kant-Studien, 1955, Vol. 46, Iss. 1–4, P. 44–67.

Rorty (1995): Rorty, R. «Is Derrida a "Quasi"-Transcendental Philosopher?». In: Contemporary Literature, 1995, Vol. 36, №1, P. 173–200.

Taylor (1990): Taylor, M.C. Tears. Albany: SUNY Press, 1990, 263 p.

Біографія автора

Anna Ilyina, Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України

канд. мистецтвознавства, молодший науковий співробітник відділу історії зарубіжної філософії

Посилання

Avtonomova, N. (2012). The Philosophical Language of Jacques Derrida. [In Russian]. Moscow: ROSSPEN.

Bello, A. A. (2011). The Transcendental: Husserl and Kant. Analecta Husserliana, 108, 229-243.

Bennington, J., & Derrida, J. (1999). Jacques Derrida. Chicago: University of Chicago Press.

Chung Chin-Yi. (2008). Deconstruction and the Transformation of Husserlian Phenomenology. Kritike, 2(2), 77-94.

Chung Chin-Yi. (2011). On Derrida's Methodology. Movimiento Paroxista, 1(1), 33-47.

Colebrook, C. (2003). The Opening to Infinity: Derrida's Quasi-Transcendentals. In J. Malpas, (Ed.), From Kant to Davidson: Philosophy and the Idea of the Transcendental (pp. 162-183). London, & New York: Routledge.

Crépon, M. (2006). Traduire, témoigner, survivre. Rue Descartes, 52(2), 27-38. https://doi.org/10.3917/rdes.052.0027

Derida J., & Roudinesco E. (2001). De quoi demain… Paris: Fayard, & Galilée.

Derrida, J. (1962). Introduction à l'Origine de la Géométrie de Husserl. In E. Husserl, (Ed.), l'Origine de la Géométrie (pp. 3-172). Paris: PUF.

Derrida, J. (1967a). De la grammatologie. Paris: Minuit.

Derrida, J. (1967b). La Voix et le Phénomène. Paris: PUF.

Derrida, J. (1993). Spectres de Marx. Paris: Galilée.

Derrida, J. (1997). Limited Inc. Evanston, Ill.: Northwestern UP.

Derrida, J. (2003). The Problem of Genesis in Husserl's Philosophy. Chicago: University of Chicago Press. https://doi.org/10.7208/chicago/9780226143774.001.0001

Derrida, J. (2007a). Envoi. In J. Derrida, Psyche: Inventions of the other. (Vol. 1, pp. 94-128). Stanford: Stanford UP.

Derrida, J. (2007b). Psyche: Inventions of the Other (Vol. 2). Stanford: Stanford UP.

Doyon, M. (2014). The Transcendental Claim of Deconstruction. In Z. Direk, & L. Lawlor, A Companion to Derrida (pp. 132-149). Chichester: Wiley-Blackwell. https://doi.org/10.1002/9781118607138.ch8

Forestier, F. (2015). Le Réel et le transcendental. Grenoble: Millon.

Gasché, R. (1986). The Tain of the Mirror: Derrida and the Philosophy of Reflection. Cambridge: Harvard UP.

Gasché, R. (1999). Of Minimal Things: Studies on the Notion of Relation. Stanford: Stanford UP.

Gasché, R. (2007). European Memories: Jan Patocka and Jacques Derrida on Responsibility. Critical Inquiry, 33(2), 291-311. https://doi.org/10.1086/511505

Haddad, S. (2013). Derrida and the Inheritance of Democracy. Bloomington: Indiana UP. https://doi.org/10.1007/978-94-010-3601-6

Hurst, A. (2004). Derrida's quasi-transcendental thinking. South African Journal of Philosophy, 23(3), 244-266. https://doi.org/10.4314/sajpem.v23i3.31396
Husserl, E. (1970). Philosophy and the Crisis of European Humanity. In E. Husserl, The Crisis of European Sciences and Transcendental Phenomenology: An Introduction to Phenomenological Philosophy (pp. 269-299). Evaston, Ill.: Northwestern UP.

Husserl, E. (1976). Die Krisis der europäischen Wissenschaften und die transzendentale Phänomenologie: Eine Einleitung in die phänomenologische Philosophie (2 Aufl.). Hague: Nijhoff. https://doi.org/10.1007/978-94-010-1335-2

Husserl, E. (1984). Logische Untersuchungen, Zweiter Teil: Untersuchungen zur Phänomenologie und Theorie der Erkenntnis. Text der 1. und der 2. Auflage. Hague: Nijhoff. https://doi.org/10.1007/978-94-009-6068-8

Ilyina, A. (2011). The Concept of Other in Perspective of Transcendentalism. [In Russian]. The Bulletin of V. N. Karazin Kharkiv National University, 950 (Koinonia: special issue, 2), 165-195.

Ilyina, A. (2014). The Literality of Metaphor and the Presence of Question: the Jewish Leit-motif of Jacques Derrida's Transcendentalism. [In Russian]. Sententiae, XXXI(2), 80-100.

Ilyina, A. (2014a). Around the Circle: Transcendental Deconstruction of Metaphysics. [In Ukrainian]. Practical Philosophy, 2, 152-158.

Ilyina, A. (2014b). Idea of Repetition in Philosophical Conceptions of Søren Kierkegaard and Jacques Derrida. [In Ukrainian]. Practical Philosophy, 1, 30-44.

Kant, I. (2000). Critique of Pure Reason. [In Ukrainian]. Kyiv: Univers.

Kern, I. (1964). Husserl und Kant: Eine Untersuchung über Husserls Verhältnis zu Kant und zum Neukantianismus. Den Haag: Nijhoff.

Lawlor, L. (2002). Derrida and Husserl: The Basic Problem of Phenomenology. Bloomington: Indiana UP.

Levinas, E. (2004). Tout autrement. In M.-L. Mallet, & G. Michaud, (Éds.), Cahier de l'Herne: Jacques Derrida (Num. 83, pp. 16-19). Paris: Herne.

Lipka, D. (2011). Derrida, Husserl's Disciple: How We Should Understand Deconstruction of Transcendental Philosophy. Analecta Husserliana, 108, 245-260. https://doi.org/10.1007/978-94-007-0624-8_17

Mohanty, J. N. (1996). Kant and Husserl. Husserl Studies, 13(1), 19-30. https://doi.org/10.1007/BF00117141

Naas, M. (2003). Taking on the Tradition: Jacques Derrida and the Legacies of Deconstruction. Stanford: Stanford UP.

Nancy, J.-L. (2006). Derrida da capo. Rue Descartes, 2, 112–117. https://doi.org/10.3917/rdes.052.0112

Plotka, W. (2009). The Riddle of Reason: In Search of Husserl's Concept of Rationality. Bulletin d'Analyse Phénoménologique, 5(2). Retrieved from http://popups.ulg.ac.be/1782-2041/index.php?id=305&file=1&pid=303.

Rheinberger, H.-J. (2010). On Historicizing Epistemology. Stanford: Stanford UP.

Ricoeur, P. (1955). Kant et Husserl. Kant-Studien, 46(1-4), 44-67. https://doi.org/10.1515/kant.1955.46.1-4.44

Rorty, R. (1995). Is Derrida a "Quasi"-Transcendental Philosopher? Contemporary Literature, 36(1), 173-200. https://doi.org/10.2307/1208959

Taylor, M. C. (1990). Tears. Albany: SUNY Press.

Yosypenko, O. (2012). From Language of Philosophy to Philosophy of Language: the Problem of Language in French Philosophy of Language of the Second Half of the XX and the Early XXI Century. [In Ukrainian]. Kyiv: Ukrainian Center of Spiritual Culture.