«Cogito ergo sum» і філософія дії

Анотація

В cтатті обґрунтовуються нові перспективи історико-філософських досліджень, які відкриває проблематика аналітичної філософії. Йдеться (1) про створення відсутньої нині узагальненої історії аналітичних тлумачень Декартового принципу сogito ergo sum і (2) про аналіз картезіанства через призму сучасної філософії дії, з особливою увагою до перформаційності зазначеного вище принципу. Важливість таких досліджень з необхідністю виходитиме за межі «чистої» історії філософії, сприяючи також переглядові традиційних підходів до проблеми обґрунтування знання (фундаменталізм, когерентизм, реліабілізм), які залишаються проблемними.

Увага до перформаційного характеру тези cogito ergo sum є ключем до підставного перетлумачення проблеми обґрунтування знання, оскільки вона уможливлює обґрунтування як само-обґрунтованість у термінах здійсненності. Неминуча здійсненність, характерна для очевидно перформаційного знання (прикладом якого є сogito ergo sum, вельми вдалий претендент на роль надійного фундаменту), дозволяє стверджувати, що в перспективі філософії дії фундаменталістська стратегія обґрунтування знання отримує виграшну інтерпретацію порівняно з традиційним теоретико-пізнавальним підходом.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Айер (1996): Айер, Ж.А. «Я мыслю, следовательно я существую». В: Логос, 1996, №8, С. 44–51.

Боднарчук, Сень (2014): Боднарчук, Л., Сень А. Котингемова концепція триалізму Декарта і сучасні дискусії. В: Sententiae, Вип. XXХ, 2014, № 1, С. 196–209.

Вольф (2013): Вольф, М., Бутаков П., Берестов, И. «Аналитическая история античной философии». В: Sententiae, вип. XXVIII, 2013, № 1, С. 96–108.

Дмитриев (1996): Дмитриев, Т. «Декарт и лингвистическая философия». В: Логос, №8, 1996, С. 38–43.

Зимовец (1996): Зимовец, С. «Траектория человека: между кривой тела и прямой духа». В: Логос, №8, 1996, С. 32–37.

Кім (2014): Кім Сан Он-Ван-Кун. «Чи ототожнював Декарт в ego суб’єкта й субстанцію?» В: «Медитації» Декарта у дзеркалі сучасних тлумачень: Жан-Марі Бейсад, Жан-Люк Марйон, Кім Сан Он-Ван-Кун. Київ: Дух і Літера, 2014, С. 93–113.

Крічлі (2008): Крічлі, С. Вступ до континентальної філософі. К.: ТОВ Стилос, 2008, 152 с.

Хома (2010): Хома, О. «Філософський переклад і філософська спільнота». В: Філософська думка, 2010, № 3, С. 49–66.

A Companion (2010): A Companion to the Philosophy of Action. Ed. by T. O'Connor, C. Sandis. Chichester, West Sussex, UK; Malden, MA: Wiley-Blackwell, 2010, (xxii) 638 p.

Analytic (2005): Analytic Philosophy and History of Philosophy. Eds T. Sorell & G.A.J. Rogers. Oxford, U.K.: Clarendon Press; New York: Oxford UP, 2005, (x) 229 p.

AT: Descartes, R. OEuvres completes in 11 vol. Рubl. par Ch. Adam et P. Tannery. – Paris: Vrin, 1996.

Ayer (1956): Ayer, A.J. «I think, therefore I am». In: Ayer, A.J. The Problem of Knowledge. London: MacMillan, 1956, P. 45–54.

Ciprotti (2009): Ciprotti, N. «Hintikka on Descartes's Cogito». In: Nordicum-Mediterraneum. Icelandic E-Journal of No.rdic and Mediterranean Studies, Vol. 4, No. 1, 2009, URL = <http://nome.unak.is/previous-issues/issues/vol4_1/article.php?id=5&art=ciprotti>.

Floyd (2009): Floyd, J. «Recent themes in the history of early analytic philosophy». In: Journal of the History of Philosophy, Vol. 47, No. 2, 2009, P. 157–200.

Frankfurt (1966): Frankfurt, H.G. «Descartes's Discussion of his Existence in the Second Meditation ». In: The Philosophical Review, Vol. 75, No. 3, 1966, P. 329–356.

Frankfurt (2008): Frankfurt, H.G. Demons, Dreamers, and Madmen: The Defense of Reason in Descartes's Meditations. Princeton, N.J.: Princeton UP, 2008, (xviii) 264 p.

Glock (2008a): Glock, H.-J. «Analytic Philosophy and History: A Mismatch?». In: Mind, Vol. 117, Iss. 468, 2008, P. 867–897.

Glock (2008b): Glock, H.-J. What is Analytic Philosophy? Cambridge, U.K.; New York: Cambridge UP, 2008, (xii) 292 p.

Hintikka (1962): Hintikka, J. «Cogito ergo sum: Inference or Performance». In: Philosophical Review, Vol. LXXI, 1962, P. 3–32.

Hintikka (1963): Hintikka, J. «Cogito, ergo sum as an inference and a performance». In: Philosophical Review, Vol. 72, No. 4, 1963, P. 487–496.

Hintikka (1990): Hintikka, J. «The cartesian cogito, epistemic logic and neuroscience: Some surprising interrelations». In: Synthese, vol. 83, 1990, No. 1, P. 133–157.

Hintikka (1996): Hintikka, J. «Cogito, ergo quis est?» In: Revue International de Philosophie, Vol. 50, 1996, No. 1, P. 5–21.

Hutto (2010): Hutto, D.D. «Analytic Philosophy: The History of an Illusion». In: Philosophical Investigations, Vol. 33, No. 2, 2010, P. 187–191.

Katz (1988): Katz, J.J. Cogitations: a study of the cogito in relation to the philosophy of logic and language and a study of them in relation to the cogito. New York: Oxford UP, 1988, 206 p.

Luquet (1989): Luquet, S.M. «Présentation du traducteur». In: Frankfurt, H.G. Démons, rêveurs et fous: la défense de la raison dans les Méditations de Descartes. Paris: PUF, 1989, P. 1–6.

Marion (2007): Marion, J.-L. «Descartes: état de la question». In: Descartes. Paris: Bayard, 2007, P. 7–22.

Moya (1990): Moya, C.J. The Philosophy of Action: An Introduction. Oxford: Polity Press, 1990, 189 p.

Russell (1912): Russell, B. «Knowledge by Acquaintance and Knowledge by Description». In: Russell, B. The Problems of Philosophy. London: Routledge, 1912, P. 21–18.

Sarkar (2003): Sarkar, H. Descartes' Cogito: Saved from the Great Shipwreck. Cambridge, U.K.; New York: Cambridge UP, 2003, (xviii) 305 p.

Schwartz (2012): Schwartz, S.P. A Brief History of Analytic Philosophy: From Russell to Rawls. Chichester, U.K.: Wiley-Blackwell, 2012, (xiv) 349 p.

Slezak (2010): Slezak, P. «Doubts about Descartes’ indubitability: The cogito as intuition and inference». In: Philosophical Forum, Vol. 41, No. 4, 2010, P. 389–412.

The Oxford (2013): The Oxford Handbook of The History of Analytic Philosophy. Ed. by M. Beaney. Oxford: Oxford UP, 2013, (xx) 1161 p.

Wee (2012): Wee, C. «Descartes's Ontological Proof of God's Existence». In: British Journal for the History of Philosophy, Vol. 20, No. 1, 2012, P. 23–40.