Зародження дискусії про авторську інтенцію в американській критиці й філософії
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent32.01.060Ключові слова:
авторська інтенція, інтенціоналізм, антиінтенціоналізм, смисл, герменевтика, інтенціональністьАнотація
У статті розглядаються витоки й формування позицій сторін у дискусії про авторську інтенцію в американській літературній критиці й філософії. Аналізуються стаття В. Вімсета й М. Бердслі «Інтенціональна омана» та тексти Е.Д. Гірша про ідею об’єктивної інтерпретації, що послугували вихідними пунктами в дискусії.
Робиться висновок про обмеженість обох позицій, зумовлену їхнім нормативізмом і аісторизмом. Обидві сторони намагаються регламентувати інтерпретацію. Вімсет і Бердслі втрачають історичне місце тексту, тоді як Гірш редукує історичне місце інтерпретатора.
Антиінтенціоналізм Вімсета й Бердслі заснований на інтерпретативній практиці американської нової критики з її принциповим постулатом автономії твору. Попри емпіричний характер статті, її важливий підсумок полягає в запереченні суб’єктивності сенсу та формулюванні передумов його інтерсуб’єктивного розуміння.
Натомість Гірш стверджує незмінність сенсу твору, для чого (1) ототожнює його з авторською інтенцією, зв’язуючи поняття інтенції з інтенціональність й авторським горизонтом-контекстом (спираючись на Гусерля й Дільтея), (2) вводить розрізнення сенсу й значення (спираючись на Фреґе й Соссюра). Попри суперечливість позиції Гірша як у використанні джерел, так і у власних висновках, його заслуга полягає в постановці проблеми сенсу в загальному вигляді й переведенні дискусії в царину герменевтики й філософії літератури.Посилання
Brooks, C. (2001). The Formalist Critics. In V. B. Leitch et al., (Ed.), The Norton Anthology of Theory and Criticism (pp. 1366-1371). New York & London: W.W. Norton and Company.
Burke, S. (1998). The Death and Return of the Author: Criticism and Subjectivity in Barthes, Foucault and Derrida. Edinburgh: Edinburgh UP.
Chapman, S. (2009). Key Ideas in Linguistics and the Philosophy of Language. (S. Chapman, C. Routledge, Eds.). Edinburgh: Edinburgh UP.
Daiches, D. (1962). The New Criticism. In R. E. Spiller, (Ed.), A Time of Harvest. American Literature 1910-1960 (pp. 95-110). New York: Hill and Wang.
Danto, A. C. (1984). The Philosophical Disenfranchisement of Art. New York: Columbia UP.
De Man, P. (1971). Blindness and Insight: Essays in the Rhetoric of Contemporary Criticism. New York: Oxford UP.
Eliot, T. S. (2004). Tradition and the Individual Talent. In A. Hazard, S. Leroy, (Ed.), Critical Theory Since Plato (pp. 807-810). Belmont, CA: Wadsworth Publishing.
Frege, G. (1892). Über Sinn und Bedeutung. In Zeitschrift für Philosophie und philosophische Kritik. (Bd. 100, SS. 25-50). Leipzig: [s.n.].
Frye, N. (1957). Anatomy of Criticism: Four Essays. Princeton: Princeton UP.
Hirsch, E. D. Jr. (1967). Validity in interpretation. New Haven: Yale UP.
Hirsch, E. D. Jr. (2001). Objective Interpretation. In V. B. Leitch et al., (Eds.), The Norton Anthology of Theory and Criticism (pp. 1684-1708). New York & London: W.W. Norton & Co.
Holub, R. (1995). Hermeneutics. In R. Selden, (Ed.), The Cambridge History of Literary Criticism, Vol. 8: From Formalism to Poststructuralism (pp. 255-288). Cambridge & New York: Cambridge UP.
Hulme, T. E. (1936). Speculations: Essays on Humanism and the Philosophy of art. (H. Read, Ed.). London: Kegan Paul, Trech, Trubner & Co.
Iseminger, G. (1995). Intention and Interpretation. (G. Iseminger, Ed.) Philadelphia: Temple UP.
Krausz, M. (2002). Is there a single right interpretation? (M. Krausz, Ed., with an introd.). University Park: Pennsylvania State UP.
Levinson, J. (1996). The pleasures of aesthetics: philosophical essays. (J. Levinson, Ed.). New York: Cornell UP.
Margolis, J. (1987). Philosophy looks at the Arts: Contemporary Readings in Aesthetics. (J. Margolis, Ed.). Philadelphia: Temple UP.
Margolis, J. (2009). Culture and Cultural Entities: Toward a New Unity of Science. Dordrecht & New York: Springer. https://doi.org/10.1007/978-90-481-2554-8
Mitscherling, J. A. (2004). The Author's Intention. (J.A. Mitscherling, T. DiTommaso, & Aref Nayad, Eds.). Lanham, Md.: Lexington Books.
Nowak, M. (2011). The Complicated History of Einfühlung. Argument. Biannual Philosophical Journal, 1(2), 301-326.
Saussure, F. de. (1995). Cours de linguistique générale. Paris: Payot.
Staten, H. (2010). Art as Techne, or The Intentional Fallacy and the Unfinished Project of Formalism. In G. L. Hagberg, W. Jost, (Eds.), A Companion to the Philosophy of Literature (pp. 420-437). Chichester, U.K. & Malden, MA: Wiley-Blackwell. https://doi.org/10.1002/9781444315592.ch22
Stecker, R. (2010). Aesthetics and the Philosophy of Art. An Introduction. Lanham, Md.: Rowman & Littlefield Publishers.
Wimsatt, W. K. (1954). The verbal icon: studies in the meaning of poetry. Lexington: UP of Kentucky.
Wellek, R., Warren, A. (1949). Theory of Literature. New York: Harcourt, Brace & Company.
##submission.downloads##
-
PDF (Російська)
Завантажень PDF: 262
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).