Кантова таблиця суджень і вчення про судження в німецькій логіці ХVІІІ століття

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.22240/sent32.01.047

Ключові слова:

Кант, відношення, якість, кількість, логіка, мислення, модальність, суб’єкт, предикат, судження, таблиця суджень

Анотація

Стаття присвячена питанню становлення Кантової таблиці суджень. В статті показано, що Кантова таблиця суджень залежить від вчення про судження в німецькій логіці ХVІІІ століття. Автор довів виключно важливий вплив праці Георга Маєра «Auszug aus der Vernunftlehre» на становлення Кантових вчення про судження й таблиці суджень. Такий вплив полягав у тому, що (1) вихідним моментом Кантового шляху до поняття судження для стало визначення судження Маєром у § 292 «Auszug aus der Vernunftlehre», (2) Кантова таблиця форм суджень у «Критиці чистого розуму» постала як результат двадцятип’ятирічного критичного переосмислення положень §§ 292-352 праці Маєра. Разом з тим автор також показав зумовленість Кантової таблиці суджень трансцендентальною логікою. Первісні форми судження за відношенням у цій таблиці містять функціональні єдності, через які в судженні конституюється предмет. Таблиця суджень Канта зумовлена як німецькою логічною традицією ХVІІІ ст., так і теорією предмета як складової трансцендентальної логіки Канта.

Біографія автора

Yurij Fedorchenko, незалежний освітній аналітик-консультант

кандидат філософських наук

Посилання

Adickes, E. (1887). Kants Systematik als systembildender Faktor. Berlin: Mayer & Müller.

Aebi, M. (1984). Kants Begründung der «deutschen Philosophie»: Kants transzendentale Logik, Kritik der ihrer Begründung. Hildesheim: Georg Olms.

Hauk, P. (1903). Urteile und Kategorien. Eine kritische Studie zu Kants transszendentaler Logik. Inagural-Dissertation. Straßburg: Du Mont-Schauberg.

Hinske, N. (2007). Between Enlightenment and Critics of Reason: Sketches on Corpus of Logical Works by Kant. [In Russian]. Moscow: Cultural Revolution.

Hoffmann, T. S. (1991). Modalität, Individualität und das Prinzip der Philosophie nach Kant und Hegel. Berlin, New York: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110883374

Kant, I. (1911). Gesammelte Schriften, Bd. III: Kritik der reinen Vernunft (Nachd. d. 2. Aufl. 1787). Berlin: Reimer.

Kant, I. (1911a). Gesammelte Schriften, Bd. IV: Kritik der reinen Vernunft (Aufl. 1781). Prolegomena. Grundlegung zur Metaphysik Sitten. Metaphysische Anfangsgründe der Naturwissenschaft. Berlin: Reimer.

Kant, I. (1912). Gesammelte Schriften, Bd. II: Vorkritische Schriften II. 1757–1777. Berlin: Reimer.

Kant, I. (1922). Gesammelte Schriften, Bd. XI: Briefwechsel 1789–1794. Berlin & Leipzig: Reimer.

Kant, I. (1923). Gesammelte Schriften, Bd. IX: Logik. Physische Geographie. Pädagogik. Berlin: Reimer.

Kant, I. (1924). Gesammelte Schriften, Bd. XVI: Logik. Berlin & Leipzig: Reimer.

Kant, I. (1980). Treatises and letters. [In Russian]. Moscow: Nauka.

Meier, G. F. (1752). Auszug aus der Vernunftlehre. Halle: J. J. Gebauer.

Natterer, P. (2003). Systematischer Kommentar zu Kritik der reinen Vernunft. Berlin & New York: de Gruyter.

Schulthess, P. (1981). Relation und Funktion: Eine systematische und entwicklungs geschichtliche Untersuchung zur theoretischen Philosophie Kants. Berlin & New York: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110844054

Tonelli, G. (1966). Die Voraussetzungen zur Kantischen Urteilstafel in der Logik des 18 Jahrhunderts. In F. Kaulbach, J. Ritter, (Hrsg.), Kritik und Metaphysik. Studien (SS. 134-158.). Berlin: de Gruyter.

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 399

Опубліковано

2015-06-16

Як цитувати

Fedorchenko, Y. (2015). Кантова таблиця суджень і вчення про судження в німецькій логіці ХVІІІ століття. Sententiae, 32(1), 47–59. https://doi.org/10.22240/sent32.01.047

Номер

Розділ

СТАТТІ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.