Ніцше в Бразилії: створення нового лексикону
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent45.01.018Ключові слова:
рецепція Ніцше, філософський переклад, лінгвістична калька, концептуальна транскреаціяАнотація
Сприйняття філософії Ніцше в Бразилії ознаменувалося визначним явищем: винаходом унікального лексикону, який не лише перекладав, а й переосмислював його ключові концепції, чітко формуючи сприйняття його думки в латиноамериканському контексті. Ця стаття досліджує формування цього лексикону, зосереджуючись на різних перекладах концепту надлюдини (таких як sobrehomem, prohomem, super-homem, Além-Homem і além-do-homem). У дослідженні аналізується, як ці неологізми були створені за допомогою процесів повсякденного словотвору та лінгвістичних кальк, що відображає не лише лінгвістичну транспозицію, а й концептуальне відтворення, контекстуалізоване в рамках бразильської реальності. Спираючись на Вітґенштайнове поняття значення як використання, теорію мовленнєвих актів Серла та лінгвістичний розподіл праці Патнема як на теоретичні засади, стаття демонструє, що кожен переклад несе вторинне значення, сформоване місцевими дебатами та відмінне від первинного значення Ніцше. Досліджено траєкторії розвитку кожного терміна від їх першої появи наприкінці ХІХ століття до вишуканіших пропозицій ХХ століття. Підкреслюється те, як кожен варіант відображав окремі ідеологічні, філософські та стилістичні проекти. Зроблено висновок, що створення цього специфічного лексикону було не просто перекладацькою вправою, а філософським актом самим по собі, способом філософування через діалог між Ніцше і бразильським інтелектуальним контекстом.
Посилання
Barbosa, R. F. (2013). Nietzsche e a linguagem performativa [Dissertação de mestrado]. Pontifícia Universidade Católica do Paraná, Curitiba, Brasil. https://archivum.grupomarista.org.br/pergamumweb/vinculos/tede/rodrigo3.pdf.
Bechara, E. (2009). Moderna gramática portuguesa. Rio de Janeiro: Nova Fronteira.
Bovio, G. (1896, 6 de julho). Carta de Itália A Garibaldi. Jornal do Comércio, (188), 1. https://memoria.bn.gov.br/DocReader/DocReader.aspx?bib=364568_08&Pesq=%22Carta%20de%20It%c3%a1lia%22&id=1731602977504&pagfis=21722
Bovio, G. (1923). La Repubblica. In G. Bovio, Il secolo nuovo: scritti, discorsi, pagine, pensieri, epigrafi (p. 144). Roma: Libreria politica moderna.
Cassin, B. (2011). La performance avant le performatif, ou la troisième dimension du langage. In B. Cassin, C. Lévy (Éds.), Genèses de l'acte de parole: Dans le monde grec, romain et médiéval (pp. 113-148). Turnhout: Brepols. https://doi.org/10.1484/M.MON-EB.4.00117
Deleuze, G., & Guattari, F. (1991). Qu'est-ce que la philosophie? Paris: Minuit.
Erasmo, J. (1893, 20 de may). O neocinismo. Gazeta de Notícias, (139), 1. https://memoria.bn.gov.br/DocReader/DocReader.aspx?bib=103730_03&pesq=%22Nietzsche%22&pasta=ano%20189&pagfis=8267
Freitas, L. (1899, 16 de outubro). Um filósofo. O País, (5489), 1. https://memoria.bn.gov.br/DocReader/DocReader.aspx?bib=178691_02&pesq=%22Nietzsche%22&pasta=ano%20189&pagfis=23804
Gallo, S. (2012). Metodologia do ensino de filosofia: uma didática para o ensino médio. São Paulo: Papirus.
Nietzsche, F. (1999). Ecce homo: Warum ich so gute Bücher schreibe, §1. In F. Nietzsche, Sämtliche Werke: Kritische Studienausgabe (Bd. 6, S. 255-374). (G. Colli & M. Montinari, Hrsg.). Berlin: de Gruyter.
Putnam, H. (1975). The Meaning of ‘Meaning’. In H. Putnam, Mind, Language and Reality: Philosophical Papers (Vol. 2, pp. 215-271). Cambridge: Cambridge UP. https://doi.org/10.1017/CBO9780511625251.014
Ribeiro, J. (1897, 18 de junho). F. Nietzche. Jornal do Comércio, (168), 1. https://memoria.bn.gov.br/DocReader/DocReader.aspx?bib=364568_08&pesq=%22Nietzche%22&pasta=ano%20189&pagfis=25108
Santos, M. F. dos. (2014). Palavras prévias do tradutor. In F. Nietzsche, Assim falava Zaratustra: um livro para todos e para ninguém (pp. 9-12). Petrópolis: Vozes.
Searle, J. R. (2002). Expression and meaning: Studies in the theory of speech acts. Cambridge: Cambridge UP.
Simonis, L. (2002). Der Stil als Verführer: Nietzsche und die Sprache des Performativen. Nietzsche-Studien, 31(1), 57-74. https://doi.org/10.1515/9783110170740.57
Torres Filho, R. R. (1974). Notes. In F. Nietzsche, Obras incompletas (pp. 380-389). (G. Lebrun, Trad; R. R. Torres Filho, notas). São Paulo: Abril Cultural.
Veríssimo, J. (1899, 23 de outubro). A filosofia de um poeta. Jornal do Comércio, (295), 1. https://memoria.bn.gov.br/DocReader/DocReader.aspx?bib=364568_08&pesq=%22Nietzche%22&pasta=ano%20189&pagfis=33823
Veríssimo, J. (1903, 19 de janeiro). Um Nietzsche diferente. Correio da Manhã, (587), 1. https://memoria.bn.gov.br/DocReader/DocReader.aspx?bib=089842_01&pesq=%22Nietzsche%22&pasta=ano%20190&pagfis=3165
Wittgenstein, L. (2009). Philosophical investigations (G. E. M. Anscombe, P. M. S. Hacker, & J. Schulte, Trans.). Oxford: Wiley-Blackwell.
##submission.downloads##
-
PDF (English)
Завантажень PDF: 62
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Вінницький національний технічний університет

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт.

OpenAlex 
.jpg)