Філософська спільнота і емансипація мислення: досвід Алуштинських шкіл
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent42.02.063Ключові слова:
Історія радянської філософії,, двоємислення, інтерсуб’єктивність дискурсу, наукова спільнота, інтелектуальна традиціяАнотація
У статті розглядається проблема методології історико-філософського дослідження «радянської філософії». Процес емансипації мислення розглянуто через аналіз традиції Алуштинських шкіл молодих філософів 1987–1993 років. Ці Школи відіграли історично вагому роль у подоланні українською філософською спільнотою упереджень і стереотипів радянської свідомості. Зазначений аналіз привів до низки висновків щодо методології історико-філософського дослідження інтелектуальної спадщини – передовсім текстів – радянської доби. (1) Сама радянська філософія достеменно була анти-філософією, соціальною машиною анти-мислення. (2) Основою аналізу як текстів, так і подій цієї філософії має стати врахування феномену двоємислення – двох одночасних і паралельних просторів існування дискурсів (сенсів). Двоємислення відображає ситуацію співіснування ідеологічного офіціозу, лояльність до якого була необхідною вимогою, і контрадикторного йому прагнення достеменного мислення. (3) Важливими характеристиками цієї колізії були «езопова мова», приватні режими довіри, інтелектуальні резервації тощо. Обґрунтовано, що зміна динаміки інтелектуальної ситуації (мова філософії, режим комунікації, осередки інтелектуалів, етос та ідеали наукових досліджень тощо) є головним предметом історико-філософського дослідження.
Посилання
Bilyi, O. (2009). Self-censorship and philosophical discourse. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, (3), 20-22.
Lisovyi, V. (2019). Ukraine: the returning of time. Politico-philosophical reflections. [In Ukraini-an]. Kyiv: Duh i Litera.
Loy, A. (2009). “Philosophy as a twist.” [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, (3), 25-28.
Mamardashvili, M. K., Solovyov E. Yu., & Shvyrev, V. S. (1972). Classics and modernity. Two epochs in the development of bourgeois philosophy. [In Russian]. In L. N. Mitrokhin et al. (Eds.), Philosophy in the Modern World. Philosophy and science. Critical essays of bourgeois philosophy (pp. 28-94). Moscow: Progress.
Polanyi, M. (2005). Personal Knowledge. Towards a Post-Critical Philosophy. London: Routledge.
Proleiev, S. (2012). The drama of the loyal mind: Soviet philosophy as a situation of thinking. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, (6), 39-48.
Proleiev, S., Zborovska, X., Mironenko, R., & Kostenko, O. (2019). Philosophy as a School of Life at the Time of Totalitarianism. Part ІI. A bridge to the future. [In Ukrainian]. Sententiae, 38(1), 172-194. https://doi.org/10.22240/sent38.01.172
Rickert, H. (1910). About the concept of philosophy. [In Russian]. Logos. International Journal of Cultural Philosophy, 1, 19-61.
Rickert, H. (1910). Vom Begriff der Philosophie. Logos. Internationale Zeitschrift Für Philosophie der Kultur, 1, 1-34.
Rutkevich, A. M. (1987). How to become historians of philosophy in France. [In Russian]. In N. V. Motroshilova (Ed.), Historicо-Philosophical Annual'87 (pp. 286-298). Moscow: Nauka.
Soloviev, E. Yu. (1984). The Undefeated Heretic: Martin Luther and His Time. [In Russian]. Moscow: Molodaya Gvardia.
Viatkina, N., Kkhelufi, A., Myroshnyk, K., & Reva, N. (2020). “The saved and the lost.” Attempt to recall on-line. [In Ukrainian]. Sententiae, 39(2), 226-240. https://doi.org/10.31649/sent39.02.226
Yosypenko, S. (2017). The history of Ukrainian philosophy in the 20th century: finding the subject or finding the discipline? [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, (1), 26-36. https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/198
Yosypenko, S., Vdovina, O., & Symchych, M. (2011). History of Ukrainian philosophy as a sphere of research and academic discipline in 1950-2000. [In Ukrainian]. Sententiae, 25(2), 108-119. https://doi.org/10.22240/sent25.02.108
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 200
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).