Трактат Джакомо Забарелли «De natura logicae». До проблеми формування методологічних принципів філософії Модерну
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent13.02.029Ключові слова:
логіка, схоластика, аристотелізм, наука, Падуанська школа, мистецтвоАнотація
Стаття присвячена трактату "De natura logicae", написаному найвидатнішим представником Падуанської школи Джакомо Забареллою. На основі аналізу аргументації, представленої в цьому трактаті, й оцінки різних дослідників щодо ролі Забарелли в історії логіки, автор показує, що саме в італійському аристотелізмі XVI століття вперше було здійснено "методологічний прорив" до філософії Нового часу. Тому цей період слід розглядати як особливий етап розвитку філософії. Автор доводить, що в рамках Падуанської школи відкривається шлях для нового типу раціональності та вводиться новий ідеал достовірного знання, що дає нові можливості математичним наукам і ставить під сумнів достовірність метафізичного пізнання. Також приклад Забарелли доводить, що принципи емпіричної і раціоналістичної методологій формувалися в рамках одного з різновидів номіналізму й обґрунтування примату гносеологічного і методологічного підходів.
Посилання
Cassirer, Ä. (1906). Das erkenntnisproblem in der Philosophie und Wissenschaft der neueren Zeit. Bd. I. Berlin: Cassirer.
Corsano, A. (1962). Lo strumentalismo logico di Zabarella. Giornale critico della storia filosofia, 41(16), 507-517.
Crescini, A. (1972). Il problema metodologico alle origini della scienza moderna. Roma: Edizioni dell'Ateneo.
Crescini, A. (1965). Le Origini del methodo analitico Il Cinquecento. Udine: del Bianco Editore.
Engfer, H.-J. (1982). Philosophie als Analysis. Studien zur Entwicklung philosophischer Analysiskonzeptionen unter der Einfluß mathematischer Methodenmodelle im 17. und frühen 18. Jahrhundert. Stuttgart-Bad Cannstatt: Fromann-holzboog.
Gilbert, N. W. (1960). Renaissance Concepts of Method. New York: Columbia UP. https://doi.org/10.7312/gilb92610
Kristeller, P. O. (1974). Humanismus und Renaissance. Bd. I. Die antiken und mittelartlichen Quellen. München: Wilhelm Fink Verlag.
Leibniz, G. V. (1984). Works: in 4 t. T. 3. [in Russian]. Moscow: Mysl.
Leinsle, U. G. (1985). Das Ding und Methode. Methodischen Konstitution und Gegenstand der frühen protestantischen Metaphysik. 1. Teil. Augsburg: Maroverlag.
Mikkeli, H. (1992). An Aristotelian Response to Renaissance Humanism: Jacopo Zabarella on the Nature of Arts and Sciences. Helsinki: Suomen historiallinen seura.
Mittelstraß, J. (1970). Neuzeit und Aufklärung. Studien zur Entstehung der neuzeitlichen Wissenschaft und Philosophie. Berlin, & New York: W. de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110831894
Petersen, P. (1921). Geschichte der Aristotelischen Philosophie im Protestantischen Deutschland. Leipzig: Meiner.
Pappuli, G. (1967). Girolamo Balduino, ricerche sulla logica della Scuola di Padova nel Rinascimento. Manduria: Piero Lacaita Editore.
Poppi, A. (1970). Introduzione all’aristotelismo padovano. Padova: Editrice Anteriore.
Poppi, A. (1972). La dottrina della scienza in Giacomo Zabarella. Padova: Editrice Antenore.
Randall, J. N. (1961). The School of Padua and the emergence of modern science. Padova: Antenore.
Risse, W. (1966). Einführung zu: Zabarella J. Opera logica. Hildesheim: G. Olms Verlagsbuchhandlung.
Risse, W. (1964). Logik der Neuzeit. Bd. 1. Stuttgart: Bad Cannstatt: F. Fromann.
Schmidt-Biggermann, W. (1983). Topica universalis. Eine Modellgeschichte humanistischer und barocker Wissenschaft. Hamburg: Felix Meiner. https://doi.org/10.28937/978-3-7873-2887-1
Varani, G. (2002). Giovane Leibniz e l’aristotelismo Padavano. In G. Piaia (Ed.), La presenza dell’aristotelismo padavano nella philosophia della prima modernita (pp. 393-418). Roma-Padova: Editrice Antenore.
Zabarella, J. (1966). De natura logicae. In J. Zabarella, Opera logica. Hildesheim: Georg Olms.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 39
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).