Криза раціональности як симптом кризи системности.
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent08.01.017Анотація
Авторка в статті показала, що пошук нових, некласичних форм раціональности – це симптом кризи системности в бутті людини. Раціоналізм є світоглядним відповідником системного буття людини, а межі раціоналізму збігаються з межами системности. Авторка, звертаючись до філософії постмодерну, довела, що людське буття не вичерпується системністю. Наукові обшири загального, ratio поступаються іншим горизонтам – естетичним, моральним, містичним тощо. Культуротворче буття нині заявило про себе як єдине справді людське, надсистемне буття-у-свободі, логіка якого не вичерпується раціональністю. Криза раціональності призвела до розуміння людини як такої, що не потребує жодних настанов і найвищим виявом її необмеженої свободи є власне неспричинюване самообмеження.
Посилання
Adorno, Th., & Horkheimer, M. (1973). Negative Dialectics. New York: Continuum.
Descombes, V. (2000). Modern French Philosophy. [In Russian]. Moscow: Ves mir.
Ilin, I. (1996). Poststructuralism. Deconstructivism. Postmodernism. [In Russian]. Moscow: Intrada.
Sobol, O. M. (1997). Postmodernism and the future of philosophy. [In Ukrainian]. Kyiv: Naukova Dumka.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 40
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).