Криза раціональности як симптом кризи системности.

Анотація

Авторка в статті показала, що пошук нових, некласичних форм раціональности – це симптом кризи системности в бутті людини. Раціоналізм є світоглядним відповідником системного буття людини, а межі раціоналізму збігаються з межами системности. Авторка, звертаючись до філософії постмодерну, довела, що людське буття не вичерпується системністю. Наукові обшири загального, ratio поступаються іншим горизонтам – естетичним, моральним, містичним тощо. Культуротворче буття нині заявило про себе як єдине справді людське, надсистемне буття-у-свободі, логіка якого не вичерпується раціональністю. Криза раціональності призвела до розуміння людини як такої, що не потребує жодних настанов і найвищим виявом її необмеженої свободи є власне неспричинюване самообмеження.