Ежен Дюпреель і Хаїм Перельман: нормативно-критичні засади «риторичного повороту» в сучасній філософії. Частина ІІ

Сергій Секундант

doi:10.31649/sent42.01.037

Автор(и)

Сергій Секундант Одеський національний університет ім. Іллі Мечнікова http://orcid.org/0000-0001-6724-4956

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent42.01.037

Анотація

Мета статті — висвітлити й критично оцінити методологічні, епістемологічні та філософські основи, що призвели до «риторичного повороту» в сучасній філософії, а також відповісти на питання про те, наскільки виправданими були підстави для такого «риторичного повороту». Ця відповідь ґрунтується на реконструкції критичних аргументів Ежена Дюпреля, спрямованих проти «класичної філософії», та їх рецепції у працях Хаїма Перельмана в його «переломний» період (1947–1949). У статті доведено, що їхня критика класичної філософії здійснюється з реалістичних позицій, тому вона не поширюється на гносеологічні принципи ідеалістичної філософії; їхня критика класичної теорії прогресу та ідеалу загальнозначущого знання має «аксіологічний» характер і зводиться до переоцінки всіх традиційних цінностей, у результаті чого фактично реабілітуються методологічні принципи софістики (суб'єктивізм, прагматизм, плюралізм, релятивізм, конвенціоналізм тощо). Автор стверджує, що критика філософії, яка апелює до розмовної мови і повсякденного знання, не є виправданою, оскільки ґрунтується на нерозумінні концептуально-конструктивної природи філософської мови. Хоча риторичний аналіз філософських текстів слід визнати плідним і корисним, риторика не може бути інструментом філософування, оскільки тлумачення цінностей залежить від їх розуміння, яке дає «класична філософія».

Біографія автора

Сергій Секундант, Одеський національний університет ім. Іллі Мечнікова

д. філос. н., професор

Посилання

Damele, G. (2009, October 28). Aristote et Perelman: L’Ancienne et la Nouvelle Rhétorique. http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.2167799

Dupréel, E. (1928). La valeur du progrès. In E. Dupréel, Deux essais sur le progrès (pp. 15-121). Bruxelles: Lamartin.

Dupréel, Е. (1939). Esquisse d’une philosophie des valeurs. Paris: Alcan.

Dupréel, E. (1948). Sociologie générale. Paris : PUF.

Durkheim, E. (1895). Les règles de la sociologique méthode. Paris: Alcan.

Ede, L., & Lunsford, A. (1990). Singular Texts/Plural Authors: Perspectives on Collaborative Writ-ing. Carbondale: Southern Illinois UP.

Frank, D. A., & Bolduc, M. (2010). Lucie Olbrechts-Tyteca’s New Rhetoric. Quarterly Journal of Speech, 96(2), 141-163. https://doi.org/10.1080/00335631003796685

Frank, D., & Bolduc, M. (2003). Chaïm Perelman’s “First Philosophies and Regressive Philoso-phy”: Commentary and Translation. Philosophy and Rhetoric 36(3), 177-188. https://doi.org/10.1353/par.2003.0026

Javeau, C. (2014). Des valeurs aux techniques. À propos du traité de Sociologie générale d'Eugène Dupréel. Revue de l’Institut de Sociologie, 84, 83-124. http://journals.openedition.org/ris/325

Perelman, Ch. (1949a). Philosophies premières et philosophie regressive. Dialectica, 3(3), 175-191. https://doi.org/10.1111/j.1746-8361.1949.tb00862.x

Perelman, Ch. (1949b). Liberté et raisonnement. In Actes du IVe Congres des Societes de philosophie de langue frangaise VIII (Liberte, science et logique) (pp. 271-275). Neuchatel: La Baconnière.

Perelman, Ch. (1968). A propos d'Eugène Dupréel Contribution à un portrait philosophique. Revue internationale de philosophie, 22, 227-237.

Perelman, Ch. (1979). The New Rhetoric and the Humanities. In: Essays on Rhetoric and its Appli-cations. Dordrecht, Holland: Reidel. https://doi.org/10.1007/978-94-009-9482-9

Perelman, Ch. (1983). Rhetoric as Philosophy: the Humanist Tradition (review) Journal of the His-tory of Philosophy, 21(2), 256-257. https://doi.org/10.1353/hph.1983.0049

Perelman, Ch., & Olbrechts-Tyteca, L. (1950). Logique et rhétorique. Revue philosophique de la France et de l'Etranger, 140, 1-35.

Perelman, Ch., & Olbrechts-Tyteca, L. (1952). Rhétorique et Philosophie. Pour une théorie de l'argumentation en philosophie. Paris: PUF.

Perelman, Ch., & Olbrechts-Tyteca, L. (2008). Traité de l’argumentation. La nouvelle rhétorique. Bruxelles: Editions de l’Université de Bruxelles.

Secundant, S. (2022). Eugène Dupréel and Chaїm Perelman: the normative and critical principles of the “rhetorical turn” in contemporary philosophy. Part I. [In Ukrainian]. Sententiae, 41(2), 66-93. https://doi.org/10.31649/sent41.02.066

Warnick, B. (1997). Lucie Olbrechts-Tyteca’s Contribution to the New Rhetoric. In M. M. Wertheimer (Ed.), Listening to Their Voices: The Rhetorical Activities of Historical Women, ed. Molly Meijer Wertheimer (pp. 69-85). Columbia: University of South Carolina Press.