Philosophia protonoetica Йоахіма Юнга. До проблеми становлення методологічних принципів філософії модерну

Сергій Секундант

doi:10.31649/sent05.01.010

Philosophia protonoetica Йоахіма Юнга. До проблеми становлення методологічних принципів філософії модерну

Автор(и)

Сергій Секундант Одеський національний університет ім. Іллі Мечнікова http://orcid.org/0000-0001-6724-4956

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent05.01.010

Ключові слова:

scientia universalis, метод, реформа наук, Декарт, Ляйбніц

Анотація

У статті розглядаються програма реформування наук і способу філософування, запропонована Йоахімом Юнґом. Позитивній діяльності Юнґа передувала критична робота, що полягала у вимозі очистити знання від упереджених думок (doxa) і необґрунтованих засновків. Ця теза спрямована проти схоластичної «Doctrina Praedicamentorum». Юнґ відкидає претензію метафізики і традиційної логіки на статус фундамента наук. Важливим пунктом критики постає розрізнення рефлексивних (reflexiva) і прямих (directa) наук. Позитивна методологічна програма Юнґа ґрунтується на математиці, оскільки математика дозволяє дійти до останніх, неподільних елементів. На їх основі можна побудувати систему наукового знання, настільки ж достовірну й точну, як арифметика. Але принципи останньої самі потребують обґрунтування. Так Юнґ приходить до нового типу філософування, «протоноетики». Методологічна концепція німецького філософа характеризується у статті як «концептуальний атомізм». Згідно з автором, здобутки Йоахіма Юнґа полягають у запровадженні поняття універсальної науки (scientia universalis) в ранньомодерний лексикон і у формуванні тих методологічних принципів, які згодом оприявнюються в Декарта і Ляйбніца.

Посилання

Cassirer, E. (1992). Leibniz und Jungius. In A. Meyer (Hrsg.), Beiträge zur Jungius Forschung (SS. 21-26). Hamburg: Hartung.

Guhrauer, G. E. (1850). Joachim Jungius und sein Zeitalter. Stuttgart, Tübingen: Gottachter Verlag.

Leibniz, G. W. (1982-1984). Works in 4 vol. [In Russian]. Moscow: Mysl.

Müller-Glauser, C. (Hrsg). (1988). Joachim Jungius: Disputationes Hamburgenses. Kritische Edition. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht.

Jungius, J. (1679). Praecipuae Opiniones Physicae. Hamburg.

Jungius, J. (1982). Praelectiones Physicae: Historisch-kritische Edition. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht.

Jungius, J. (1929). Überden Propädeutischen Nutzen der Mathematik. In A. Meyer (Hrsg.), Beiträge zur Jungius Forschung (SS. 94-120). Hamburg: Hartung.

Kangro, H. (1968). Joachim Jungius’ Experimente und Gedanken zur Begründung der Chemie als Wissenschaft. Wiesbaden: Steiner.

Meyer, A. (1929). Prolegomena zu der von der Hamburgischen Universität beschlossenen Ausgabe der Werke von Joachim Jungius. In A. Meyer (Hrsg.), Beiträge zur Jungius Forschung (SS. 11-14.). Hamburg: Hartung.

Vogelius, M. (1658). Historia vitae et mortis Joachimi Jungii. Strassburg.

##submission.downloads##

PDF
Завантажень PDF: 33

Переглядів анотації: 59

Опубліковано

2002-04-22

Як цитувати

Секундант, С. (2002). Philosophia protonoetica Йоахіма Юнга. До проблеми становлення методологічних принципів філософії модерну. Sententiae, 5(1), 10–22. https://doi.org/10.31649/sent05.01.010

Завантажити посилання

Номер

Том 5 № 1 (2002): SENTENTIAE

Розділ

СТАТТІ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:

Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).