Метаморфози індивідуалізму в політичній філософії модерну

Наталія Спасенко

doi:10.31649/sent01.01.192

Автор(и)

Наталія Спасенко Київський національний університет імені Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent01.01.192

Ключові слова:

методологічний індивідуалізм, комуналізм, комунітаризм, політична філософія, Ніклас Луман, філософія Модерну

Анотація

Авторка, слідом за Нікласом Луманом, тлумачить опозицію «індивід-суспільство» як одну з опор, до яких кріпиться ідеологічний зміст модерного соціуму. Те саме можна сказати і про політичну філософію: хай би як ми розуміли термін «суспільство» (у річищі колективізму, комуналізму чи холізму), індивідуалізм завжди розуміється як дещо онтологічно закорінене, як конститутивний фактор політичного простору. Попри спротив потужних опонентів, методологічний індивідуалізм не перетворився ані на історичний релікт, ані на синонім професійної некомпетентності. Спроби подолати цей спротив призвели до реалізації спекулятивної тенденції – самоопису, що, згідно з Луманом, неминуче постає як ідеологія. Проте, індивідуалізм у Модерні заявив себе не як стратегія тієї чи іншої «-логії», а як практична неспоглядальна стратегія політичної філософії. Авторка солідарна з Петером Козловськи в тому, що на питання про природу опозиції «індивід-суспільство» може бути дана суто гіпотетичну відповідь. Адже зазначене роздвоєння постає як: (1) продукт історичного процесу індивідуації; (2) результат розвитку суспільного виробництва, перехід до приватної власності; (3) початкова властивість conditio humana. На противагу іншим епохам, лише Модерн пропонує виключити з індивідуальних мотивацій волю до загального, моністично уявити індивідуальну концепцію блага суто як прагнення особистої вигоди.

Посилання

Alexeeva, T. (1992). Justice. Moral and political philosophy of J. Rawls. [In Russian]. Moscow: Nauka.

Apel, K.-O. (1999). Direction of Anglo-American «communitarianism» in the light of discursive ethics. [In Ukrainian]. In: A.M. Yermolenko, Communicative practical philosophy. Textbook (pp. 372-394). Kyiv: Ukrainian Philosophical Foundation.

Bhaskar, R. (1991). Societies. [In Russian]. In V. V. Vinokurov & A. F. Filippov (Eds.), Sociologos (pp. 219-240). Moscow: Progress.

Geertz, C. (1996). From the native's point of view: on the nature of anthropological understanding. [In Russian]. In I. Devyatko (Ed.), Models of explanation and logic of sociological research (pp. 88-108). Moscow: IS RAN.

https://doi.org/10.1017/CBO9780511810268

Koslowski, P. (1998). Society and the State: the inevitable dualism. [In Russian]. Moscow: Republic.

Locke, J. (1988a). A letter concerning toleration. In J. Locke, Works in 3 Volumes (Vol. 3, pp. 66–90). [In Russian]. Moscow: Mysl.

Locke, J. (1988b). Two Treatises of government. In J. Locke, Works in 3 Volumes (Vol. 3, pp. 137-405). [In Russian]. Moscow: Mysl. https://doi.org/10.1017/CBO9780511810268

Luhmann, N. (1991). Tautology and paradox in the self-descriptions of modern society. [In Russian]. In V. V. Vinokurov & A. F. Filippov (Eds.), Sociologos (pp. 194-215). Moscow: Progress.

MacIntyre, A. (1996). "Fact," explanation, and competence. [In Russian]. In I. Devyatko (Ed.), Models of explanation and logic of sociological research (pp. 110-128). Moscow: IS RAN.

Outhwaite, W. (1991). Realism and social science. [In Russian]. In V. V. Vinokurov & A. F. Filippov (Eds.), Sociologos (pp. 141-159). Moscow: Progress.

Popper, K. (1992a). The logic of the social sciences. [In Russian]. Voprosy filosofii, (10), 65-75.

Popper, K. (1992b). The open society and its enemies: in 2 vols. (Vol. 2). [In Russian]. Moscow: Phoenix.

Popper, K. (1992c). The poverty of historicism. [In Russian]. Voprosy filosofii, (10), 29-58.

Taylor, C. (1998). Cross-purposes: The liberal-communitarian debate. [In Ukrainian]. In Ya. Kish (Ed.), Contemporary political philosophy: Anthology (pp. 544-575). Kyiv: Osnovy.