Традиція і свобода в деконструкційній «філософії філософії»

Анна Ільїна

doi:10.31649/sent41.03.006

Автор(и)

Анна Ільїна Інститут філософії НАН України ім. Г.С. Сковороди http://orcid.org/0000-0003-4921-5777

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent41.03.006

Ключові слова:

інший, переклад, перехід, насильство, трансцендентальне мислення, суб’єкт, межа, можливість

Анотація

У статті досліджено особливості відношення між феноменами свободи і традиції в дискурсі деконструкції. При цьому традиція постає насамперед як традиція філософська, критичне запитування щодо якої лежить в основі деридианської думки. Остання великою мірою являє собою філософську рефлексію щодо філософського ж спадку («філософія філософії»). Авторка здійснює власний аналіз відношення між деконструкцією і філософською традицією у зв’язку з проблемою свободи. При цьому вона застосовує деридианську концепто-метафору перекладу (переходу), спираючись на історико-філософські висновки Марка Крепона.

Розглянувши особливості тематизації концептів свободи і традиції в деконструкційному дискурсі, авторка виявила зв’язок між проблемами (а) меж філософії (що є одним з наріжних сюжетів деридианських текстів) і (б) специфічної кореляції між феноменами свободи і традиції. Встановлено, що сполучними ланками, які уможливлюють цей зв’язок, постають ідеї іншого і перекладу (переходу).

Для історії філософії другої половини ХХ ст. є важливим правильно розуміти деридианське поняття традиції. У статті доведено, що властиве Дериді тлумачення цього поняття (1) у суттєвий спосіб визначається чинником іншого, (2) ґрунтується на парадоксальній взаємодії традиційності і свободи, (3) зумовлює й уможливлює деконструювання опозиції між свободою і насильством. У підсумку встановлено, що власне деконструкція, яка на позір керується метою звільнення від традиції, зрештою постає як свобода для традиції, якщо остання тлумачиться в смисловому контексті, заданому концептами перекладу (або переходу), іншого та межі.

Біографія автора

Анна Ільїна, Інститут філософії НАН України ім. Г.С. Сковороди

доктор філософських наук, науковий співробітник

Посилання

Crépon, M. (2008). Déconstruction et traduction. Le passage à la philosophie. In M. Crépon & F. Worms (Eds.), Derrida, la tradition de la philosophie (pp. 27-44). Paris: Galilée.

de Ville, J. (2020). Freedom and Democracy: From Kant to Derrida. Law, Culture and the Humanities. https://doi.org/10.1177/1743872120956557

Derrida, J. (1967). Force et signification. In J. Derrida, L’ecriture et la différence (pp. 9-50). Paris: Seul.

Derrida, J. (1972). La Dissémination. Paris: Seil.

Derrida, J. (1981a). Dissemination. (B. Johnson, Trans). London: Athlone Press. https://doi.org/10.7208/chicago/9780226816340.001.0001

Derrida, J. (1981b). Economimesis. Diacritics, 11(2), 2-25. https://doi.org/10.2307/464726

Derrida, J. (1990). Le problème de la genèse dans la philosophie de Husserl. Paris: PUF.

Derrida, J. (1992). The Other Heading: Reflections on Today's Europe. (P.-A. Brault, M. Naas, Trans.). Bloomington: Indiana University Press.

Derrida, J. (1994a). Force de loi: le «fondement mystique de l'autorité». Paris: Galilée.

Derrida, J. (1994b). Politiques de l'amitié. Paris: Galileé.

Derrida, J. (1996a). Le monolinguisme de l'autre, ou La prothèse d'origine. Paris: Galilée.

Derrida, J. (1996b). Remarks on Deconstruction and Pragmatism. In Ch. Mouffe (Ed.), Deconstruction and Pragmatism (pp. 79-90). London, & New York: Routledge.

Derrida, J. (2001a). ‘I have a Taste for the Secret’. (G. Donis, Trans.). In J. Derrida & M. Ferraris, A Taste for the Secret (pp. 1-92). Oxford: Blackwell.

Derrida, J. (2001b). Response to Baldwin. In S. Glendinning (Ed.), Arguing with Derrida (pp. 102-109). Oxford: Blackwell.

Derrida, J. (2005). The ‘World’ of the Enlightenment to Come. (P.-A. Brault, M. Naas, Trans.). In J. Derrida, Rogues: Two Essays on Reason (pp. 118-160). Stanford: Stanford University Press.

Derrida, J. (2007, December 27). What Comes Before The Question? [Video]. YouTube. https://www.youtube.com/watch?v=Z2bPTs8fspk

Derrida, J. et al. (1985). Roundtable on Translation. (P. Kamuf, Trans.). In J. Derrida, The Ear of the Other: Otobiography, Transference, Translation (pp. 91-162). New York: Schocken Books.

Derrida, J., & Caputo, J. D. (2021). Deconstruction in a Nutshell: a Conversation with Jacques Derrida. New-York: Fordham University Press. https://doi.org/10.5422/fordham/9780823290284.001.0001

Derrida, J., & Roudinesko, E. (2001). De quoi demain… Dialogue. Paris: Fayard, & Galilée.

Gasché, R. (1997). The Tain of the Mirror: Derrida and the Philosophy of Reflection. Cambridge: Harvard University Press.

Gratton, P. (2006). Questioning Freedom in the Later Work of Derrida. Philosophy Today, 50(Suppl.), 133-138. https://doi.org/10.5840/philtoday200650Supplement15

Henrich, D. (2003). Freedom as the “Keystone” to the Vault of Reason. In D. Henrich, Between Kant and Hegel: Lectures on German Idealism (pp. 46-54). Cambridge & London: Harvard University Press.

Hobson, M. (2012). Apparitions of 'Freedom' (the Word). Derrida Today, 5(1), 39-54. https://doi.org/10.3366/drt.2012.0027

Ilyina, A. (2019). Derrida as an object of the history of philosophy: the concept of aporia in terms of the universality problem. Sententiae, 38(1), 6-26. https://doi.org/10.22240/sent38.01.006

Ilyina, A. (2020a). Quasi-Transcentental Universality in Philosophical Discourse of Jacques Derrida. Sententiae, 39(1), 61-90. https://doi.org/10.31649/sent39.01.061

Ilyina, A. (2020b). Transcendentalism par excellence: a deconstructive perspective. Kyiv: Interservice.

Lévinas, E. (1976). Tout autrement. In E. Lévinas, Noms propres (pp. 65-72). Montpellier: Fata Morgana.

Man, P. de. (1971). Criticism and Crisis. In P. de Man, Blindness and Insight: Essays in the Rhetoric of Contemporary Criticism (pp. 3-19). New-York: Oxford University Press.

Matthews, D. (2013, April 16). The Democracy To Come: Notes on the Thought of Jacques Derrida. CLT https://criticallegalthinking.com/2013/04/16/the-democracy-to-come-notes-on-the-thought-of-jacques-derrida/

Naas, M. (2003). Taking on the Tradition: Jacques Derrida and the Legacies of Deconstruction. Stanford: Stanford University Press. https://doi.org/10.1515/9781503619920

Nancy, J.-L. (1993). The Experience of Freedom. (B. McDonald, Trans.). Stanford: Stanford University Press.

Norris, Ch. (1987). Derrida. London: Fontana.

Robson, M. (2009). ‘A literary animal’: Rancière, Derrida, and the Literature of Democracy. Parallax, 15(3), 88-101. https://doi.org/10.1080/13534640902982850

Rorty, R. (1991). Is Derrida a Transcendental Philosopher? In R. Rorty, Essays on Heidegger and Others (pp. 119-128). Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511609039.008

Senatore, M. (2021). In the Night of Nonknowledge: Derrida on Freedom. Enrahonar. An International Journal of Theoretical and Practical Reason, 66, 49-70. https://doi.org/10.5565/rev/enrahonar.1322