«Прояснення» vs «пояснення»: методологічні рефлексії Вітґенштайна щодо людської природи (французька перспектива)
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent37.02.093Ключові слова:
Вітґенштайн, прояснення, пояснення, людська природа, мислення, мовлення, ритуальна дія, ритуальний інстинкт, церемонійна тваринаАнотація
Авторка не приймає редукціоністського бачення філософії Вітґенштайна як філософії мови та розкриває, відштовхуючись від сучасних досліджень у французькій філософії, антропологічний вимір філософських рефлексій австрійського мислителя, притаманний головним темам його філософування та його філософській манері загалом, а саме, настанові на прояснення того, що ми вже знаємо, та бажанню уникнути пояснення, узагальнення й уніформності. Дослідження показує, що концепт clarification, übersichtliche Darstellung набуває в антропології спеціального значення опису та дає змогу подолати експлікативний підхід антропологічної науки та опис дії в альтернативних категоріях природи/культури, інструментальності/ритуальності. У статті продемонстровано практичні наслідки «граматичного аналізу» концептів людськості, мовлення та мислення, що виявляють циркулярний характер теоретичних визначень людини та відкривають шлях «безпосереднього пізнання» людскосьті, що передує будь-якій теоретизації. Показана роль власних концептів Вітґенштайна «ритуального інстинкту» та «церемонійної тварини», що дають змогу зрозуміти людські дії як прояви ритуального інстинкту, а ритуальну дію – як нерозривну єдність природних реакцій та свідомої інтенційності всупереч дебатам інтелектуалізму та експресивізму.
Посилання
Beale, J., & Kidd, I. J. (Eds.). (2017). Wittgenstein and scientisme. New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315276199
Bosa, B. (2015). C’est de famille! L’apport de Wittgenstein au travail conceptuel dans les siences sociales. Sociologie, I (vol. 6), 61-80. https://doi.org/10.3917/socio.061.066
Bouveresse, J. (2000). L’animal cérémonial. Wittgenstein et l’antropologie. In J. Bouveresse, Essais I. Wittgenstein, la modernité, le progrès et le declin (pp. 139-195). Marseille: Agone.
Chauviré, C. (2004). Le moment anthropologique de Wittgenstein. Paris: Kimé.
Chauviré, C. (2016). Anthropologie et Lumières. Wittgenstein et Blumenberg. Archives de philosophie, 79(1), 235-258. https://doi.org/10.3917/aphi.791.0135
Das, V. (1998). Wittgenstein and Anthropology. Annual Review of Antropology, 27, 171-195. https://doi.org/10.1146/annurev.anthro.27.1.171
Gálvez, J. P. (Ed.). (2010) Philosophical Antropology. Wittgenstein’s perspective. Frankfurt, Paris, Lancaster, New Brunswick: Ontes Verlag. https://doi.org/10.1515/9783110321821
Gebauer, G. (2017). Wittgenstein’s antropological philosophy. London: Palgrave Macmill. https://doi.org/10.1007/978-3-319-5651-6
Hacker, P.M.S. (1992). Developmental Hypotheses and Perspicuous Representations: Wittgenstein on Frazer’s Golden Bough. Iyyun, The Jerusalem Philosophical Quarterly, 41, 277-299.
Hadot, P. (2001). La philosophie comme manière de vivre. Paris: Albin Michel.
Hadot, P. (2004). Wittgenstein et les limites du langage. Paris: Vrin.
Lara de, Ph. (2005a). Le rite et la raison. Wittgenstein antropologue. Paris: Ellipses.
Lara de, Ph. (2005b). L’expérience du langage. Wittgenstein philosophe de la subjectivité. Paris: Ellipses.
McWilliams, St. (2012). Magical Thinking. History, Possibility and the Idea of the Occult in Western Culture. London, New York: Continuum.
Wittgenstein, L. (1967). Bemerkungen über Frazers «The Golden Bough». Synthes, 17, 233-253. https://doi.org/10.1007/BF00485029
Wittgenstein, L. (1995a). Tractatus logico-philosophicus. In L. Wittgenstein, Tractatus logico-philosophicus. Philosophical investigations. [In Ukrainian]. (pp. 5-86). Kiev: Osnovy.
Wittgenstein, L. (1995b). Philosophical investigations. In L. Wittgenstein, Tractatus logico-philosophicus. Philosophical investigations. [In Ukrainian]. (pp. 87-310). Kiev: Osnovy.
Wittgenstein, L. (2005). Tractatus logico-philosophicus. Routlege: London, & New York.
Wittgenstein, L. (2009). Philosophical investigations. London: Wiley-Blackwell.
Wright, G. H. von. (1971). Explanation and Understanding. Ithaca: Cornell UP.
Yosypenko, O. (2012). From Language of Philosophy to Philosophy of Language. The Problem of Language in French Philosophy in the Seconde Half of 20th - beginning of 21th Century. [In Ukranian]. Kiev: UCDK.
Yosypenko, O. (2016). “Тhe Other” against “the Same”: Postmodern Interpretation and Historico-philosophical Commentation [In Ukrainian]. Sententiae, 34(1). 111-123. https://doi.org/10.22240/sent34.01.111
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 419
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).