Просвітництво та онтологія. Російське докласичне Просвітництво: Киреєвський
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent36.01.051Ключові слова:
онтологія, російське Просвітництво, Киреєвський, цивілізація. Просвітництво, релігійне Просвітництво, слов’янофіли, сакральный цар, цілісна людинаАнотація
Ця праця продовжує цикл статей «Просвітництво та онтологія». Вона присвячена дослідженню онтологічної складової російського Просвітництва. Автор стверджує, що російське Просвітництво виникає в 30-х–40-х роках XIX століття. Його засновниками він вважає Киреєвського, Чаадаєва і Герцена. Дана стаття присвячена філософії Киреєвського.
Автор обґрунтовує своє твердження, згідно з яким Киреєвський є діячем Просвітництва. При цьому дослідник спирається на концепцію сутності й ознак Просвітництва, яку він розробив у попередніх статтях. Базовими у філософії Кирєєвського є поняття просвіта й освіченість. Ідеться про процес перетворення дійсності під впливом едукаціі та про результат цього процесу – своєрідний стан духовності. Згідно з Киреєвським, (1) у Росії православна освіченість сформувала основи російської цивілізації й саму природу російського народу; (2) під впливом західної освіченості основи цивілізації і природа народу були пошкоджені; (3) виправити пошкодження можна за допомогою створення нової філософії; (4) в основі її повинен лежати синтез православно-християнської й західної освіченості. Мета даного проекту полягає у здійсненні утопії цілісної людини. Киреєвський також підкреслює нерозривний і сутнісний зв’язок між російською освіченістю й літературою. Все це дозволяє розглядати Киреєвського як діяча Просвітництва.
Далі автор показує, що Киреєвський конструює дві онтологічних моделі. Першу модель можна назвати етноцівілізаційною. Цивілізація є феноменом, здатним змінювати свій онтологічний статус власними силами. Другу модель можна назвати пророчою. Письменник як носій сакрального слова, постає щодо суспільства як пророк і законодавець. Його діяльність забезпечує високий онтологічний статус соціуму. Перша модель є новою. Друга виявляється вже на попередніх етапах розвитку російського Просвітництва. Водночас Киреєвський намагається відсунути на другий план традиційну онтологічну модель, в якій головну роль відіграє сакральний цар, хоча саме традиційна модель була тоді базової в Росії.
Посилання
Basil (Sayapin), monk, Sharipov, A. M. (2006). Ivan Kireyevsky: Back to basics. [In Russian]. Moscow: Glavarchiv.
Bazhenova, T. P. (2004). Russian Enlightenment as a manifestation of the Europeanization of Russian culture. [In Russian]. Analitika kulturologii, 1. Retrieved from http://www.analiculturolog.ru/journal/archive/item/74-russian-education-as-a-manifestation-of-europeanization-russian-culture.html
Bazhenova, T. P., & Syomina, V. S. (2008). The essence of the Europeanization of Russian culture. [In Russian]. Analitika kulturologii, 1(10). Retrieved from http://www.analiculturolog.ru/journal/archive/item/548-article_30-2.html
Chikova, V. A. (2015). The interaction of secular and church began in the public life of Russia in the middle of the XVIII century. [In Russian]. Nauchnyj dialog, 12(48), 400-411.
Dorotheus, Abba. (2010). The teachings and epistles of our father Abba Dorotheus. [In Russian]. Moscow: Blagovest.
Halperin, S. (2010, May 10). Ivan Kireyevsky and his idea of integral knowledge. [In Russian]. Retrieved from http://ruskline.ru/analitika/2010/05/10/ivan_kireevskij_i_ego_ideya_celnogo_znaniya
Hunter, I. (2003). Rival Enlightenments: Civil and Metaphysical Philosophy in Early Modern Germany. Cambridge: Cambridge UP.
Ilyin, N. (2008). The tragedy of Russian philosophy. [In Russian]. Moscow: Airis-press.
Kamensky, Z. A. (2003). The philosophy of the Slavophiles. Ivan Kireyevsky and Alexei Khomyakov. [In Russian]. St. Petersburg: RHGI. Retrieved from http://philosophy2.ru/library/kamensky/slavian/01.htm
Kaplin, A. D. (2008). World view of the Slavophiles. The history and future of Russia. [In Russian]. Moscow: Institute of Russian civilization.
Kaplin, A. D. (2011). The Slavophiles, their associates and followers. [In Russian]. Moscow: Institute of Russian civilization.
Katasonov, V. N. (2000). The concept of holistic mind in Russian philosophy and Christianity. In V. L. Shlenov, & L. G. Petrushina (Eds.), Christmas readings’2000: Christianity and philosophy. [In Russian]. Moscow: The Moscow Patriarchate, Department of Religious Education and Catechesis. Retrieved from http://www.katasonov-vn.narod.ru/celr.html
Kireyevsky, I. V. (1911). Complete Works in 2 vols. [In Russian]. Moscow: Printing of the Imperial Moscow University.
Kireyevsky, I. V. (1984). Selected articles. [In Russian]. Moscow: Sovremennik.
Kireyevsky, I. V. (2007). Spiritual Foundations of Russian life. [In Russian]. Moscow: Institute of Russian civilization.
Kireyevsky, I.V. (2002). Mind on the way to the truth. [In Russian]. Moscow: Pravilo very.
Kotel’nikov, V. A. (1984). The writer-philosopher. In I. V. Kireyevsky, Selected articles (pp. 5-28). [In Russian]. Moscow: Sovremennik.
Kuznetsov, V. G. Enlightenment and Ontology. Autochthonous Enlightenments: China. [In Russian]. Sententiae, 30(1), 129-146.
Kuznetsov, V. G. Enlightenment and Ontology. Autochthonous Enlightenments: Europe. [In Russian]. Sententiae, 28(1), 120-137.
Lotman, J. M. (1997). About Russian literature. Articles and Research (1958–1993). [In Russian]. St. Petersburg: Iskusstvo.
Lukin, P. V. (2000). People’s ideas about state power in Russia of the XVII century. [In Russian]. Moscow: Nauka.
Maslin, M. A. (Ed.). (2007). Russian philosophy: Encyclopedia. [In Russian]. Moscow: Algorithm.
Mikhailov, A. J. (2013). Key concepts to describe Orthodoxy in modernizing the Russian Empire: problem formulation, analytical language. [In Russian]. Bulletin of Udmurt University, 3, 105-111.
Morozova, O. M. (2006). The sacred king who killed Nicholas. In P. N. Lukichev, (Ed.), The readings in honor of A. F. Losev. [In Russian]. Novocherkassk: Nabla YuRGTU (NPI). Retrieved from http://www.relga.ru/Environ/WebObjects/tgu-www.woa/wa/Main?textid=2125&level1=main&level2=articles
Morozova, O. M. (2010). He and she are at the threshold of chaos. Nicholas II and Alexandra during the Great War. Dialogue with time. [In Russian]. Almanac of intellectual history, 31, 154-175.
Musa, D. E. (2009). Holistic man like immediate goal of Eastern Christian cultural project. [In Russian]. Scientific notes of Taurida National V. I. Vernadsky University. Series «Philosophy. Sociology», 1, 83-93.
Peskov, A. M. (1992). German complex of the Slavophiles. [In Russian]. Voprosy filosofii, 8, 105-120.
Platonov, O. A. (Ed.). (2009). The Slavophiles. Historical Encyclopedia. [In Russian]. Moscow: Institute of Russian civilization.
Pustarnakov, V. F. (1999). Once again about the nature of Russian philosophy of the Enlightenment of the 1860s. and for the first time of his crisis. [In Russian]. Istoriya filosofii, 4, 57-88.
Pustarnakov, V. F. (2001). Enlightenment philosophy in Russia and in France: experience of comparative analysis. [In Russian]. Moscow: IF RAN. Retrieved from http://philosophy2.ru/iphras/library/pustarnikov/prosv.htm
Rozhkovsky, VB (2004). The idea of holistic spirit in I. V. Kireyevski: culturological reconstruction. [In Russian]. Rostov-on-Don: DGTU.
Shimosato, T. (1995). Crisis of the Enlightenment in Russia and axiology by P. N. Tkachev. [In Russian]. Bulletin of Moscow University. Series 7. Philosophy, 1, 18-26.
Sudakov, A. K. (2011). «The peculiarity of Russia»: Ivan Kireyevsky about the Russian idea and the Russian disaster. [In Russian]. Bulletin of RHGA, 12(3). 159-173.
Sudakov, A. K. (2012). Philosophy of holistic life. World view by I. V. Kireyevsky. [In Russian]. Moscow: «Kanon+» ROOI «Reabilitaziya».
Tsapina, O. A. (2004). Orthodox Enlightenment – oxymoron or historical reality? In S. Ya. Carp, & S. A. Mezin (Eds.), The European Enlightenment and Russian civilization (pp. 301-313). [In Russian]. Moscow: Nauka.
Ustrialov, N. (1916). National problem at the first Slavophiles. [In Russian]. Russkaya mysl, X. Retrieved from http://lib.ru/POLITOLOG/ustrqlow3.txt
Ustrialov, N. (1925). The political doctrine of Slavophilism. [In Russian]. Harbin: Printing the Chinese Eastern Railway. Retrieved from http://lib.ru/POLITOLOG/ustrqlow.txt
Vasiliev, A. A. (2010). Public-legal ideal of the Slavophiles. [In Russian]. Moscow: Institute of Russian civilization.
Wirtschafter, E. K. (2009). Thoughts on the Enlightenment and Enlightenment in Russia. Modern Russian History & Historiography, 2(2), 1-26. https://doi.org/10.1163/221023809x00012
Wirtschafter, E. K. (2010). Religion and Enlightenment in Eighteenth-Century Russia: Father Platon at the Court of Catherine II. Slavonic & East European Review, 88(1/2), 180-203.
Wirtschafter, E. K. (2013). Religion and Enlightenment in Catherinian Russia: The Teachings of Metropolitan Platon. DeKalb: Northern Illinois UP.
Zemnitskaya, M. A. (2011). Orthodox Enlightenment: synthesis of church and state ideology. In P. S. Kabytov (Ed.), Platonic readings (pp. 159-161). [In Russian]. Samara: Samara University.
Zhivov, V. M., & Uspensky, B. A. (1987). Tsar and God: Semiotic aspects of the sacralization of the monarch in Russia. In B. A. Uspensky (Ed.), Languages and Cultures of translatability problems (pp. 47-53). [In Russian]. Moscow: Nauka. Retrieved from http://krotov.info/history/18/1/uspen_09.htm
Zienkowski, V. V. (1991). The history of Russian philosophy. In 2 vol. [In Russian]. Leningrad: Ego.
##submission.downloads##
-
PDF (Російська)
Завантажень PDF: 247
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).