Концепція інтелектуального пізнання у філософських курсах Києво-Могилянської академії (схоластичний контекст)

Yaroslava Stratii

doi:10.22240/sent35.02.057

Автор(и)

Yaroslava Stratii Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України http://orcid.org/0000-0002-0138-7820

DOI:

https://doi.org/10.22240/sent35.02.057

Ключові слова:

схоластика, інтелектуальна здатність, активний інтелект, можливісний інтелект, verbum mentis, conceptus in fieri, conceptus in facto esse, species intelligibilis impressa, species intelligibilis expressa

Анотація

Стаття присвячена аналізові києво-могилянських (ХVІІ-ХVІІІ ст.) концепцій інтелектуального пізнання в контексті європейської схоластичної традиції. Для цього аналізу використано «Traktat o duszy» Касіяна Саковича (Краків, 1625), а також рукописні філософські курси Інокентія Ґізеля (1645–1647) і Теофана Прокоповича (1706–1708) та Ґеорґія Кониського (1749–1751).
З’ясовано, що Сакович, Ґізель і Прокопович дотримувалися характерного для схоластики поділу інтелектуальної здатності на активний і пасивний або можливісний інтелект, хоча Прокопович уже висловлював сумнів у доцільності такого поділу, а Кониський його взагалі заперечував. Автор стверджує, що причиною зміни в інтерпретації інтелектуальної здатності у Прокоповича й Кониського був вплив на цих авторів філософії Нового часу, насамперед картезіанства. Загалом погляди могилянських авторів на проблему інтелектуального пізнання відзначалися певною еклектичністю й поєднували в собі елементи різних схоластичних шкіл. Так, у визнанні творчої сили можливісного інтелекту й формальної дистинкції між двома видами інтелектуальної здатності вони солідаризувалися з Франсиско Суаресом і представниками скотистичної течії схоластики, а у своїй інтерпретації verbum mentis (зокрема, це стосується Інокентія Ґізеля) схилялися до томістичного розуміння цієї проблеми. Водночас професори Києво-Могилянської академії, як і філософи-схоласти загалом, визнавали необхідний зв’язок між різного рівня пізнавальними здатностями. Це свідчить про їхнє розуміння приналежності будь-якої пізнавальної дії людині як цілісній субстанціальній системі. Автор доводить, що києво-могилянські концепції інтелектуального пізнання поділяють низку суто модерних тез і водночас орієнтуються на погляди, від яких відійшла європейська філософія Нового часу.

Біографія автора

Yaroslava Stratii, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України

к. філос. н., старший науковий співробітник

Посилання

Bartholomaei Mastrii de Meldula et Bonaventurae Belluti de Catana Ord. Min. Convent. Magistr. (1727). Tomus tertius: continens Disputationes ad mentem Scoti in Aristotelis Stagiritae libros: De anima; De generatione et corruptione; De coelo et metheoris. Venetiis: I apud Nicolaum Pezzana.

Baumeister, A. (2012). Thomas Aquinas: An Introduction to intellection. God, being and cognition. Kyiv: Spirit and Letter.

Castellote Cubells Salvador. (1982). Die Anthropologie des Suarez. Beiträge zur spanischen Anthropologie des XVI. und XVII. Jahrhunderts. Freiburg, & München: Verlag Karl Alber.

Coret, E. (1998). Grundriss der Metaphysik. [In Russian]. Kyiv: Tandem.

Gadamer, H.-G. (1965). Wahrheit und Methode. Grundzüge einer philosophischen Hermeneutik (2. Aufl.). Tübingen: Mohr.

Gilson, É. (2000). Volume I. Thomism. Introduction to the philosophy of St. Thomas Aquinas. Moscow, & St. Petersburg: Cultural Initiative University Book.

Gilson, É. (2010). The Spirit of Mediaeval Philosophy. [In Russian]. Мoscow: Kulturnaia revoliucia, & Respublika.

Gizel, I. (2011). Opus totius philosophiae. Hoc opus est traditum in Collegio Mohilaeano Kiioviensi annis 1646 et 1647 (fragmenta). [In Latin et Ukrainian]. In I. Gizel, Selected works in 3 vol-umes. (L. Dovga, Ed., M. Symchych, & Ya. Stratii, Trans.). Kyiv, & Lviv: Svichado.

Joannis a S. Thoma. (1883). Cursus philosophicus thomisticus secundum exactam, veram et genuinam Aristotelis et Doctoris Angelici mentem. Nova editio ad Lugdunensem anni MDCLXIII accuratissime expressa, mendisque expurgata tomus tertius. Philosophia naturalis. Pars tertia seu tres libri de anima. Parisiis: Ludovicus Vives, editor.

Josephi de Aguilera Salmanticensis. (1722). Cursus philosophicus. Tomus tertius, continens tractatus de generatione et anima. Mantuae: Carpetanorum, ex Typog. Nicolai Rodriguez Franco: Superiorum permissu.

Konysskyi, G. (1990). Philosophical works in two volumes. Vol. 2. Kyiv: Naukova Dumka.

Medieval Philosophy. Texts and studies. Intentionality, cognition, and mental representation in medieval philosophy. (2015). (G. Klima, Ed.). New York: Fordham University Press.

Panofsky, E. (1992). Gothic Architecture and Scholasticism. In E. Panofsky, Theology and culture (pp. 49-78). Kyiv: Way to truth.
Philosophia peripatetica iuxta numerum quatuor facultatum quadripartita, continens in se logicam, physicam, metaphysicam et eticam tractata et tradita ad mentem principis philosophorum Ar-istotelis Stagiritae Kiiowiae in alma ac orthodoxa Academia Mohylozaborowsciana annis 1747 et 1748 Professore Reverendissimo Patre Georgio Koniski Academiae Kiioviensis praefecto. – RSB, f. 152.

R. P. Franciscae de Oviedo Madritani societatis Jesu sacrae theologiae professoris. (1651). Philosophia. Tomus II., complectens libros de anima et metaphysicam. Lugduni: Secunda Editio. Sumptibus Philippi Borde, Laurentii Arnavd et Clavdii Rigavd.

Shynkaruk, V. (1988). Sights of Brotherhood schools in Ukraine. The end XVIth – early XVIIth. Texts and research. Kyiv: Naukova Dumka.

Species intelligibilis to knowledge volume one Classical Roots and Medieval Discussions by Leen Spruit. (1994). Leiden. New York. Köln: E. J. Brill.

Suarez, F. (1991). Commentaria una cum quaestionibus in libros Aristotelis “De anima”. Introduccion y edicion critica por Salvador Castellote. Madrid: Fundacion Xavier Zubiri.

Symchych, M. (2009). Philosophia rationalis at Kyiv Mohyla Academy. Comparative Analysis of Mohilean Courses of Logic at the end of 17th – the first half of the 18th Centuries. [In Ukrainian]. Vinnytsia: Vlasuk.

Thomas von Aquin. (1986). Fünf Fragen über die intellektuelle Erkenntnis (Quaestio 84 – 88 des 1 Teils der Summa de theologia). Übersetzt und erklärt von Eugen Rolfes. Mit einer Einleitung und einem Literaturverzeichnis von Karl Bormann. Hamburg: Felix Meiner Verlag GmbH.

Valverde, C. (2011, March 10). Antropologia Philosofica. [In Russian]. Retrieved December 15, 2015, from http://www.xpa-spb.ru/libr/__KATOL/Valverde-Filosofskaya-antropologiya.html

Vdovina, G. (2009). The language of the non-obvious. The doctrine of signs in the scholastic of the XVIIth century. [In Russian]. Moscow: Saint Thomas Institute of Philosophy, Theology and History Press.

Werner, K. (1861). Franz Suarez und die Scholastik der letzten Jahrhunderte. Regensburg: Druck und Verlag von Georg Joseph Manz.

Zubiri, X. (2006) Sentient Intelligence. Part 1: Intelligence and reality. Moscow: Institute of Philosophy, Theology and History of St. Thomas.