Формування поняття системи у філософії Нового часу: Клеменс Тимплер
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent35.02.041Ключові слова:
філософська система, перипатетизм, рамізм, метафізика, мистецтво, наукаАнотація
Стаття присвячена висвітленню внеску Клеменса Тимплера в розробку філософського поняття системи. Автор доводить, що у зазначеній царині німецьким філософом було запроваджено істотні новації. (1) Тимплер розрізнив поняття науки й системи.Своїм ототожненням системи із зовнішнім мистецтвом, він підкреслював практичну значущість будь-якого знання, включно із теоретичним. (2) Зробив передумовою системи у строгому сенсі т.зв. «технологію», що значною мірою перебрала на себе традиційні функції метафізики. «Технологія» осмислює природу і структуру мистецтв, а також формулює нормативні принципи, згідно з якими слід будувати будь-яку систему. (3) Зберіг засадничий характер метафізики й значно розширив її предмет, включивши в той умоосяжне. (4) Зберігши запозичене у Кекермана розуміння системи як системи приписів, він, втім, представив метафізику як систему категорій, розташованих згідно з методичним порядком. (5) Започаткував погляд на метафізичні категорії не як на роди буття, а як на останні підстави, принципи умоосяжного. Автор виокремлює в Тимплера чотири розуміння системи: система зовнішніх мистецтв (система приписів; це розуміння постає головним); система наук (система набутих здатностей); енциклопедія ( система мистецтв); метафізика (система категорій). Попри вплив неосхоластики, рамізму, перипатетизму й інших традицій, у випадку Тимплера можна говорити про формування нового методологічного напряму у філософії ХVІІ століття, а саме – «систематичного напряму», відмінного як від синкретизму, так і від еклектизму.Посилання
Catana, L. (2008) The historiographical Concept ‘System of Philosophy”. Its Origin, Nature, Influence and Legitimacy. Leiden, & Boston: Brill.
Filser, H. (2001). Dogma, Dogmen, Dogmatik. Eine Untersuchung zur Begründung und zur Entstehungsgeschichte einer theologischen Disziplin von der Reformation bis zur Spätaufklärung. Münster: Lit.
Freedman, J. S. (2009). Necessity, Contingency, Impossibility, Possibility, and modal Enunciations within the Writings of Clemens Timpler (1563/4-1624). In M. Mulsow (Hrsg.), Spätrenaissance-Philosophie in Deutschland 1570-1650: Humanismus und Konfessionalisierung, okkulten Traditionen und Schulmetaphysik (S. 293-319). Tübingen: Niemeyer.
Keckermann, B. (1611). Scientiae metaphysicae compendiosum systema. Hanoviae: Apud Guilielmum Antonium.
Lamanna, M. (2014). Ontology between Goclenius and Suárez. In L. Novak (Ed.), Suárez’s Metaphysics in its Historical and Systematic Context (pp. 135-152). Berlin & New York: De Gruyter.
Leinsle, U. G. (1985). Das Ding und die Methode. Methodische Konstitution und Gegenstand der frühen protestantischen Metaphysik. 2 Bände. Augsburg: Maro Verlag.
Leinsle, U. G. (1995). Wissenschaftstheorie oder Metaphysik als Grundlage der Enzyklopädie? In F. M. Eybl, & W. Harms (Hrsg.), Enzyklopädien der Frühen Neuzeit. Beiträge zu ihrer Erforschung (S. 98-119). Tübingen: Max Niemeyer Verlag.
Risse, W. (1964). Die Logik der Neuzeit, Bd. I: 1500-1640. Stuttgart-Bad Canstatt: Friеdrich Fromann.
Rompe, E. M. (1968). Die Trennung von Ontologie und Metaphysik: der Ablösungsprozess und seine Motivierung bei Benedictus Pereirius und anderen Denkern des 16. Und 17. Jahrhunderts. Bonn: Rheinische Friedrich-Wilhelms Universität.
Schmidt-Biggemann, W. (1983). Topica universalis. Eine Modellgeschichte humanistischer und barocker Wissenschaft. Hamburg: Felix Meiner.
Sgarbi, M. (2013). The Aristotelian Tradition and the Rise of British Empiricism: Logic and Epistemology in the British Isles (1570-1689). Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-007-4951-1
Timpler, C. (1607). Physicae seu Philosophiae naturalis systema methodicum, in tres partes digestum. Pars prima, complectens physicam generalem. Hanoviae: Apud Guilielmum Antonium.
Timpler, C. (1612). Logicae systema methodicum libris V. comprehensum, in quo universus bene disserendi et sciendi modus, tam generatim, quam speciatim, per praecepta et quaestiones breviter et dilucide explicatur. Hanoviae: Typis Haeredum Guilgelmi Antonii.
Timpler, C. (1616a). Technologia, seu Tractatus Generalis, de natura & differentiis atrium liberalium. In C. Timpler, Metaphysicae systema methodicum, Libris quinque per theoremata et problemata selecta concinnatum. Hanoviae: Apud Petrum Antonium.
Timpler, C. (1616b). Metaphysica. In C. Timpler, Metaphysicae systema methodicum, Libris quinque per theoremata et problemata selecta concinnatum. Hanoviae: Apud Petrum Antonium.
Wundt, M. (1992). Die deutsche Schulmetaphysik des 17. Jahrhunderts. Hildesheim & New York: Georg Olms.
Filser, H. (2001). Dogma, Dogmen, Dogmatik. Eine Untersuchung zur Begründung und zur Entstehungsgeschichte einer theologischen Disziplin von der Reformation bis zur Spätaufklärung. Münster: Lit.
Freedman, J. S. (2009). Necessity, Contingency, Impossibility, Possibility, and modal Enunciations within the Writings of Clemens Timpler (1563/4-1624). In M. Mulsow (Hrsg.), Spätrenaissance-Philosophie in Deutschland 1570-1650: Humanismus und Konfessionalisierung, okkulten Traditionen und Schulmetaphysik (S. 293-319). Tübingen: Niemeyer.
Keckermann, B. (1611). Scientiae metaphysicae compendiosum systema. Hanoviae: Apud Guilielmum Antonium.
Lamanna, M. (2014). Ontology between Goclenius and Suárez. In L. Novak (Ed.), Suárez’s Metaphysics in its Historical and Systematic Context (pp. 135-152). Berlin & New York: De Gruyter.
Leinsle, U. G. (1985). Das Ding und die Methode. Methodische Konstitution und Gegenstand der frühen protestantischen Metaphysik. 2 Bände. Augsburg: Maro Verlag.
Leinsle, U. G. (1995). Wissenschaftstheorie oder Metaphysik als Grundlage der Enzyklopädie? In F. M. Eybl, & W. Harms (Hrsg.), Enzyklopädien der Frühen Neuzeit. Beiträge zu ihrer Erforschung (S. 98-119). Tübingen: Max Niemeyer Verlag.
Risse, W. (1964). Die Logik der Neuzeit, Bd. I: 1500-1640. Stuttgart-Bad Canstatt: Friеdrich Fromann.
Rompe, E. M. (1968). Die Trennung von Ontologie und Metaphysik: der Ablösungsprozess und seine Motivierung bei Benedictus Pereirius und anderen Denkern des 16. Und 17. Jahrhunderts. Bonn: Rheinische Friedrich-Wilhelms Universität.
Schmidt-Biggemann, W. (1983). Topica universalis. Eine Modellgeschichte humanistischer und barocker Wissenschaft. Hamburg: Felix Meiner.
Sgarbi, M. (2013). The Aristotelian Tradition and the Rise of British Empiricism: Logic and Epistemology in the British Isles (1570-1689). Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-007-4951-1
Timpler, C. (1607). Physicae seu Philosophiae naturalis systema methodicum, in tres partes digestum. Pars prima, complectens physicam generalem. Hanoviae: Apud Guilielmum Antonium.
Timpler, C. (1612). Logicae systema methodicum libris V. comprehensum, in quo universus bene disserendi et sciendi modus, tam generatim, quam speciatim, per praecepta et quaestiones breviter et dilucide explicatur. Hanoviae: Typis Haeredum Guilgelmi Antonii.
Timpler, C. (1616a). Technologia, seu Tractatus Generalis, de natura & differentiis atrium liberalium. In C. Timpler, Metaphysicae systema methodicum, Libris quinque per theoremata et problemata selecta concinnatum. Hanoviae: Apud Petrum Antonium.
Timpler, C. (1616b). Metaphysica. In C. Timpler, Metaphysicae systema methodicum, Libris quinque per theoremata et problemata selecta concinnatum. Hanoviae: Apud Petrum Antonium.
Wundt, M. (1992). Die deutsche Schulmetaphysik des 17. Jahrhunderts. Hildesheim & New York: Georg Olms.
##submission.downloads##
-
PDF (Російська)
Завантажень PDF: 254
Переглядів анотації: 488
Опубліковано
2016-12-16
Як цитувати
Secundant, S. (2016). Формування поняття системи у філософії Нового часу: Клеменс Тимплер. Sententiae, 35(2), 41–56. https://doi.org/10.22240/sent35.02.041
Номер
Розділ
СТАТТІ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
.jpg){kind=logo}
.png){kind=logo}
