Стросон і Кант: дескриптивна метафізика як концептуальна передумова аналізу «Критики чистого розуму»
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent34.01.025Ключові слова:
дескриптивна метафізика, досвід, трансцендентальна психологія, трансцендентальний аргумент, трансцендентальний ідеалізм, емпіричний реалізм, простір, час, форми чуттєвого спогляданняАнотація
У статті розкриті особливості здійсненого британським філософом Пітером Стросоном концептуального аналізу «Критики чистого розуму». Виявлено залежність цього аналізу від методологічних передумов і концептуальної мови масштабного Стросонового дослідження («Individuals…», 1959). Автор погоджується із Барі Страудом щодо певної залежності Стросонового проекту дескриптивної метафізики від «Критики чистого розуму». Автор доводить, що метафізична доктрина Стросона спирається не лише на кантівське вчення про суб’єктивність форм простору і часу (чим власне обмежується Страуд), а й на деякі сюжети трансцендентальної логіки Канта. Це, зокрема, стосується Стросонового аналізу: (a) інтелектуальних структур, які активно формують наше розуміння світу; (b) функціонування логіко-граматичних форм предикації досвіду; (c) трансцендентальної єдності «Я», розрізнення персонального й формально-аналітичного аспектів «Я». Спираючись на дослідження трактату «The Bounds of Sense…» (1966) і пізніших статей, присвячених філософії Канта, автор стверджує, що: (1) розробка Стросоном «аналітичної моделі» трансцендентального аргументу спиралася на кантівську трансцендентальну психологію; (2) модальності розуміння трансцендентального ідеалізму залежать від розуміння співвідношення речей в собі й явищ, чи від того, що сам Кант визначав як «емпіричний реалізм»; (3) чуттєве споглядання в Канта передбачає, як виявив Стросон, можливість інших просторово-часових форм суб’єктивного споглядання, що конституюють інші види досвіду.Посилання
Ameriks, K. (1978). Kant's Transcendental Deduction as a Regressive Argument. Kant-Studien, 69(1-4), 273-287. https://doi.org/10.1515/kant.1978.69.1-4.273
Ayer, A. J. (1971). Language, Truth and Logic. London: Penguin Books.
Bennett, J. (1966). Kant's Analytic. Cambridge: Cambridge UP.
Bennett, J. (1968). Strawson on Kant. The Philosophical Review, 77(3), 340-349. https://doi.org/10.2307/2183571
Bergmann, G. (1960). Strawsons Ontology. The Journal of Philosophy, 57(19), 601-622. https://doi.org/10.2307/2022943
Brown, С. (2006). Peter Strawson. Kantian Review, 12(2), 181-184.
Brueckner, A. (1983). Transcendental Arguments I. Noûs, 17(4), 551-575. https://doi.org/10.2307/2215082
Brueckner, A. (1984). Transcendental Arguments II. Noûs, 18(2), 197-225. https://doi.org/10.2307/2215161
Carl, W. (1992). Die Transzendentale Deduktion der Kategorien in der ersten Auflage der Kritik der reinen Vernunft. Frankfurt: Klostermann.
Carnap, R. (1931). Überwindung der Metaphysik durch logische Analyse der Sprache. Erkenntnis, 2(1), 219-241. https://doi.org/10.1007/BF02028153
Carnap, R. (1950). Empiricism, Semantics, and Ontology. Revue Internationale de Philosophie, 4(11), 20-40.
Carnap, R. (1961). Der logische Aufbau der Welt. Hamburg: Felix Meiner.
Fridman, M. (2000). A parting of the ways: Carnap, Cassirer, and Heidegger. Chicago, & La Salle, Ill.: Open Court.
Glock, H. J. (Ed.). (2003). Strawson and Kant. Oxford: Oxford UP.
Glock, H.-J. (2012). Strawson’s Descriptive Metaphysics. In L. Haaparanta, & H. Koskinen (Еds.), Categories of Being: Essays on Metaphysics and Logic (pp. 391-419). Oxford: Oxford UP.
Glouberman, M. (1976). Doctrine and Method in the Philosophy of P. F. Strawson. Philosophy and Phenomenological Research, 36(3), 364-383. https://doi.org/10.2307/2106923
Grice, H. P. (1975). Logic and conversation. In P. Cole, & J. L. Morgan (Eds.), Syntax and semantics (Vol. 3; pp. 41-58). New York: Academic Press.
Grice, P., & Strawson, P. (1956). In Defense of a Dogma. Philosophical Review, 65(2), 141-158. https://doi.org/10.2307/2182828
Guyer, P. (1989). Psychology and the Transcendental Deduction. In E. Förster (Еd.), Kant’s Transcendental Deductions: Studies in Kant and German Idealism (pp. 47-68). Stanford: Stanford UP.
Haack, S. (1998). Between the Scylla of Scientism and the Charybdis of Apriorism. In L. E. Hahn (Ed.), The Philosophy of P. F. Strawson (pp. 49-63). Chicago, & La Salle, Ill.: Open Court.
Henrich, D. (1968). The Proof-structure of Kant's Transcendental Deduction. Review of Metaphysics, 22, 640-659.
Hintikka, J. (1972). Transcendental arguments: Genuine and spurious. Noûs, 6(3), 274-281. https://doi.org/10.2307/2214775
Imafidon, Е. (2014). Defending A Dogma: Between Grice, Strawson and Quine. International Journal of Philosophy and Theology, 2(1), 35-44.
Kant, I. (1900 sqq.) Gesammelte Schriften: Hrsg. von der Preußischen (Deutschen) Akademie der Wissenschaften. Berlin: Reimer, & De Gruyter.
Kaufmann, F. (1936). Methodenlehre der Sozialwissenschaften. Wien: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-7091-6001-5
Kitcher, P. (1990). Kant's Transcendental Psychology. New York: Oxford UP.
Miller, D. E. (2014). “Freedom and Resentment” and Consequentialism: Why “Strawson’s Point” is not Strawson’s Point. Journal of Ethics & Social Philosophy, 8(2), 1-22.
Quine, W. V. O. (1976). Two Dogmas of Empiricism. In S. G. Harding (Ed.), Can theories be refuted? Essays on the Duhem-Quine thesis (pp. 41-64). Dordrecht, & Boston: D. Reidel.
Searle, J. R. (1998). Truth: A Reconsideration of Strawson's Views. In L. E. Hahn (Ed.), The Philosophy of P. F. Strawson (pp. 385-401). Chicago, & La Salle, Ill.: Open Court.
Stern, R. (2000). Transcendental Arguments and Scepticism: Answering the Question of Justification. Oxford: Oxford UP.
Strawson, G. (2009). Selves: an essay in revisionary metaphysics. Oxford: Сlarendon Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198250067.001.0001
Strawson, P. (1962). Carnap's Views on Constructed Systems versus Natural Languages in Analytic Philosophy. In P. A. Schilpp (Ed.), The philosophy of Rudolf Carnap (pp. 503-518). Chicago, & La Salle, Ill.: Open Court.
Strawson, P. (1967). Analysis, Science and Metaphysics. In R. Rorty (Ed.), The Linguistic Turn (pp. 312-320). Chicago: University of Chicago Press.
Strawson, P. (1968). Bennett on Kant's Analytic. Philosophical Review, 77, 332-339. https://doi.org/10.2307/2183570
Strawson, P. (1985). Skepticism and Naturalism: Some Varieties. London: Methuen.
Strawson, P. (1990). Individuals. An Essay in Descriptive Metaphysics. London, & New York: Routledge.
Strawson, P. (1992). Logic, Epistemology, Ontology. In P. Strawson, Analysis and Metaphysics. An Introduction to Philosophy (pp. 51-58). Oxford UP. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198751182.003.0004
Strawson, P. (1995). The Bounds of Sense: An Essay on Kant’s Critique of Pure Reason. London, & New York: Routledge.
Strawson, P. (2000). The Problem of Realism and the A Priori. In P. Strawson, Entity and Identity and Other Essays (pp. 244-251). Oxford: Clarendon Press.
Strawson, P. (2003). A Bit of Intellectual Autobiography. In H.-J. Glock (Ed.), Strawson and Kant (pp. 7-14). Oxford: Oxford UP.
Strawson, P. (2008). Intellectual Autobiography taken from the Philosophy of P. F. Strawson. In P. Strawson, Freedom and Resentment аnd other essays (pp. xvi-xxxix). London, & New York: Routledge.
Strawson, P. (2011). Sensibility, Understanding, and the Doctrine of Synthesis. In P. Strawson, Philosophical Writings (pp. 158-166). New York: Oxford UP.
Stroud, B. (2002). Transcendental Arguments. In B. Stroud, Understanding Human Knowledge: Philosophical Essays (pp. 9-25). New York: Oxford UP.
Tse, Сh. (1998). Strawson's Metaphysical Theory of Subject and Predicate. In L. E. Hahn (Ed.), The Philosophy of P. F. Strawson (pp. 373-382). Chicago, & La Salle, Ill.: Open Court.
Ayer, A. J. (1971). Language, Truth and Logic. London: Penguin Books.
Bennett, J. (1966). Kant's Analytic. Cambridge: Cambridge UP.
Bennett, J. (1968). Strawson on Kant. The Philosophical Review, 77(3), 340-349. https://doi.org/10.2307/2183571
Bergmann, G. (1960). Strawsons Ontology. The Journal of Philosophy, 57(19), 601-622. https://doi.org/10.2307/2022943
Brown, С. (2006). Peter Strawson. Kantian Review, 12(2), 181-184.
Brueckner, A. (1983). Transcendental Arguments I. Noûs, 17(4), 551-575. https://doi.org/10.2307/2215082
Brueckner, A. (1984). Transcendental Arguments II. Noûs, 18(2), 197-225. https://doi.org/10.2307/2215161
Carl, W. (1992). Die Transzendentale Deduktion der Kategorien in der ersten Auflage der Kritik der reinen Vernunft. Frankfurt: Klostermann.
Carnap, R. (1931). Überwindung der Metaphysik durch logische Analyse der Sprache. Erkenntnis, 2(1), 219-241. https://doi.org/10.1007/BF02028153
Carnap, R. (1950). Empiricism, Semantics, and Ontology. Revue Internationale de Philosophie, 4(11), 20-40.
Carnap, R. (1961). Der logische Aufbau der Welt. Hamburg: Felix Meiner.
Fridman, M. (2000). A parting of the ways: Carnap, Cassirer, and Heidegger. Chicago, & La Salle, Ill.: Open Court.
Glock, H. J. (Ed.). (2003). Strawson and Kant. Oxford: Oxford UP.
Glock, H.-J. (2012). Strawson’s Descriptive Metaphysics. In L. Haaparanta, & H. Koskinen (Еds.), Categories of Being: Essays on Metaphysics and Logic (pp. 391-419). Oxford: Oxford UP.
Glouberman, M. (1976). Doctrine and Method in the Philosophy of P. F. Strawson. Philosophy and Phenomenological Research, 36(3), 364-383. https://doi.org/10.2307/2106923
Grice, H. P. (1975). Logic and conversation. In P. Cole, & J. L. Morgan (Eds.), Syntax and semantics (Vol. 3; pp. 41-58). New York: Academic Press.
Grice, P., & Strawson, P. (1956). In Defense of a Dogma. Philosophical Review, 65(2), 141-158. https://doi.org/10.2307/2182828
Guyer, P. (1989). Psychology and the Transcendental Deduction. In E. Förster (Еd.), Kant’s Transcendental Deductions: Studies in Kant and German Idealism (pp. 47-68). Stanford: Stanford UP.
Haack, S. (1998). Between the Scylla of Scientism and the Charybdis of Apriorism. In L. E. Hahn (Ed.), The Philosophy of P. F. Strawson (pp. 49-63). Chicago, & La Salle, Ill.: Open Court.
Henrich, D. (1968). The Proof-structure of Kant's Transcendental Deduction. Review of Metaphysics, 22, 640-659.
Hintikka, J. (1972). Transcendental arguments: Genuine and spurious. Noûs, 6(3), 274-281. https://doi.org/10.2307/2214775
Imafidon, Е. (2014). Defending A Dogma: Between Grice, Strawson and Quine. International Journal of Philosophy and Theology, 2(1), 35-44.
Kant, I. (1900 sqq.) Gesammelte Schriften: Hrsg. von der Preußischen (Deutschen) Akademie der Wissenschaften. Berlin: Reimer, & De Gruyter.
Kaufmann, F. (1936). Methodenlehre der Sozialwissenschaften. Wien: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-7091-6001-5
Kitcher, P. (1990). Kant's Transcendental Psychology. New York: Oxford UP.
Miller, D. E. (2014). “Freedom and Resentment” and Consequentialism: Why “Strawson’s Point” is not Strawson’s Point. Journal of Ethics & Social Philosophy, 8(2), 1-22.
Quine, W. V. O. (1976). Two Dogmas of Empiricism. In S. G. Harding (Ed.), Can theories be refuted? Essays on the Duhem-Quine thesis (pp. 41-64). Dordrecht, & Boston: D. Reidel.
Searle, J. R. (1998). Truth: A Reconsideration of Strawson's Views. In L. E. Hahn (Ed.), The Philosophy of P. F. Strawson (pp. 385-401). Chicago, & La Salle, Ill.: Open Court.
Stern, R. (2000). Transcendental Arguments and Scepticism: Answering the Question of Justification. Oxford: Oxford UP.
Strawson, G. (2009). Selves: an essay in revisionary metaphysics. Oxford: Сlarendon Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198250067.001.0001
Strawson, P. (1962). Carnap's Views on Constructed Systems versus Natural Languages in Analytic Philosophy. In P. A. Schilpp (Ed.), The philosophy of Rudolf Carnap (pp. 503-518). Chicago, & La Salle, Ill.: Open Court.
Strawson, P. (1967). Analysis, Science and Metaphysics. In R. Rorty (Ed.), The Linguistic Turn (pp. 312-320). Chicago: University of Chicago Press.
Strawson, P. (1968). Bennett on Kant's Analytic. Philosophical Review, 77, 332-339. https://doi.org/10.2307/2183570
Strawson, P. (1985). Skepticism and Naturalism: Some Varieties. London: Methuen.
Strawson, P. (1990). Individuals. An Essay in Descriptive Metaphysics. London, & New York: Routledge.
Strawson, P. (1992). Logic, Epistemology, Ontology. In P. Strawson, Analysis and Metaphysics. An Introduction to Philosophy (pp. 51-58). Oxford UP. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198751182.003.0004
Strawson, P. (1995). The Bounds of Sense: An Essay on Kant’s Critique of Pure Reason. London, & New York: Routledge.
Strawson, P. (2000). The Problem of Realism and the A Priori. In P. Strawson, Entity and Identity and Other Essays (pp. 244-251). Oxford: Clarendon Press.
Strawson, P. (2003). A Bit of Intellectual Autobiography. In H.-J. Glock (Ed.), Strawson and Kant (pp. 7-14). Oxford: Oxford UP.
Strawson, P. (2008). Intellectual Autobiography taken from the Philosophy of P. F. Strawson. In P. Strawson, Freedom and Resentment аnd other essays (pp. xvi-xxxix). London, & New York: Routledge.
Strawson, P. (2011). Sensibility, Understanding, and the Doctrine of Synthesis. In P. Strawson, Philosophical Writings (pp. 158-166). New York: Oxford UP.
Stroud, B. (2002). Transcendental Arguments. In B. Stroud, Understanding Human Knowledge: Philosophical Essays (pp. 9-25). New York: Oxford UP.
Tse, Сh. (1998). Strawson's Metaphysical Theory of Subject and Predicate. In L. E. Hahn (Ed.), The Philosophy of P. F. Strawson (pp. 373-382). Chicago, & La Salle, Ill.: Open Court.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 483
Переглядів анотації: 1238
Опубліковано
2016-06-16
Як цитувати
Kozlovskyi, V. (2016). Стросон і Кант: дескриптивна метафізика як концептуальна передумова аналізу «Критики чистого розуму». Sententiae, 34(1), 25–41. https://doi.org/10.22240/sent34.01.025
Номер
Розділ
СТАТТІ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
.jpg){kind=logo}
.png){kind=logo}
