ДВА ДЖЕРЕЛА ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНОГО МИСЛЕННЯ МАРТИНА ГАЙДЕҐЕРА
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent22.01.063Анотація
У статті на матеріалі ранніх творів Мартина Гайдеґера досліджується рользахідної філософської традиції у справі становлення мислителя. Зокрема,йдеться про два основні джерела цієї традиції – давньогрецьке (з особливимнаголосом на Аристотелі) та християнське (починаючи з апостола Павла ізакінчуючи Сьореном К’єркеґором). Кожне з них по-своєму сприяло викриста-лізуванню антропологічного підходу, визначального для всього подальшогофілософського шляху Гайдеґера.Суть цього підходу полягає в тому, що людське буття розглядається як кон-кретно-фактичне і часово-історичне, тобто специфіка людини визначаєтьсятут не теоретичною самосвідомістю, а здатністю тлумачити власне буття,виходячи з фактичності, історичності й унікальності конкретної герменевтич-ної ситуації.
Література
Гадамер Х.-Г. Пути Хайдеггера: исследования позднего творчества. Пер. с нем. – Минск: Пропилеи. – 2007. – 240 с.
Лабарр’єр Ж.-Л. Фронесис // Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей. Під керівництвом Барбари Кассен. – К.: Дух і Літера. – 2009. – С. 527–533.
Рікер П. Історія та істина. Пер. з франц. – К.:Пульсари. – 2001. – 396 с.
Тиллих П. Кто я такой? (Автобиографическое эссе) // Вопросы философии. – 2002. – № 3. – С. 161–172.
Мотрошилова Н. Драма жизни, идей и грехопадения Мартина Хайдеггера // Философия Мартина Хайдеггера и современность – М.: Наука. – 1991. – С. 3–52.
Хайдеггер М. Работы и размышления разных лет. / Составл., переводы, вступ. статья, примеч. А.В.Михайлова – М.: Гнозис. – 1993. – 464 с.
Хайдеггер М. Введение в метафизику. / Пер. с нем. Н.О. Гучинской. – Санкт-Петербург: НОУ «Высшая религиозно-филлософская школа». – 1998. – 302 с.
Ясперс К. Всемирная история философии. Введение. / Пер. с нем. – СПб.: Наука. – 2000. – 272 с.
Figal G. Heidegger zur Einführung. – Hamburg: Junius. – 1992. – 193 S.
Gerlach H.-M. Große Philosophen oder große Epochen der Philosophiegeschichte? // Geschichte und Philosophie vor und nach Hegel. Pod red. L. Miodonskiego. – Wroclaw. – 2008. – S. 103–113.
Hegel G.W.F. Einleitung in die Geschichte der Philosophie. – Berlin: Akademie-Verlag. – 1972. – 526 S.
Heidegger M. Die Grundbegriffe der antiken Philosophie // Heidegger M. Gesamtausgabe Bd. 22. – Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann. – 1993. – 343 S.
Heidegger М. Phänomenologische Interpretationen zu Aristoteles // Dilthey-Jahrbuch für Philosophie und Geisteswissenschaften, hrsg. von F.Rodi. – Bd.6. – Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht. – 1989. – S. 237–269.
Herrmann F.-W. von. Faktische Lebenserfahrung und urchristliche Religiosität // Fischer N., von Herrmann F.-W. (Hrsg.) Heidegger und die christliche Tradition – Hamburg: Meiner. – 2007. – S. 21–31.
Pöggeler O. Martin Heidegger. Die Philosophie und die Problematik der Interpretation // Grosse Philosophen. Mit einer Einleitung von Andreas Graeser – Darmstadt: Primus Verlag. – 2001. – S. 744–762.
Vetter H. Aufbrüche // Vetter H. (Hrsg.) Siebzig Jahre „Sein und Zeit“. – Frankfurt am Main: Peter Lang. – 1999. – S. 29–43.
Volpi F. Das ist ein Gewissen! Heidegger interpretiert die Phronesis // Heidegger und die Griechen. Hrsg. von M. Steinmann. – Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann. – 2007. – S. 165–180.
Посилання
Gadamer H.-G. Heidegger's Ways. transl. from German A.V. Lavrukhin [in Russian]. Minsk: Propylei. 2007. 240 p.
Gerlach H.-M. Große Philosophen oder große Epochen der Philosophiegeschichte?. Geschichte und Philosophie vor und nach Hegel. Pod red. L. Miodonskiego. Wroclaw. 2008. S. 103-113.
Hegel G.W.F. Einleitung in die Geschichte der Philosophie. Berlin: Akademie-Verlag. 1972. 526 S.
Heidegger M. Die Grundbegriffe der antiken Philosophie. Heidegger M. Gesamtausgabe Bd. 22. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann. 1993. 343 S.
Heidegger M. Introduction to Metaphysics.. transl. from German N.O.Guczinska [in Russian]. Sankt-Petersburg: Higher Religious-Philosophical School. 1998. 302 p.
Heidegger M. Works and Reflections of different Years/ transl. from German A. Mikhailov [in Russian]. Moscow: Gnosis 1993. 464 p.
Heidegger М. Phänomenologische Interpretationen zu Aristoteles. Dilthey-Jahrbuch für Philosophie und Geisteswissenschaften, hrsg. von F.Rodi. Bd.6. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht. 1989. S. 237-269.
Herrmann F.-W. von. Faktische Lebenserfahrung und urchristliche Religiosität. Fischer N., von Herrmann F.-W. (Hrsg.) Heidegger und die christliche Tradition Hamburg: Meiner. 2007. S. 21-31.
Jaspers K. World History of Philosophy. Introduction. transl. from German K.V. Lochczevskiy [in Russian]. Sankt-Petersburg: Science 2000. 272 p.
Labarriere J.-L. de Phronesis [in Ukainian].. European Vocabulary of Philosophies: Dictionary of Untranslatable. dir. Barbara Cassin. Kiev: Duh i Litera. 2009. P. 527-533.
Motroshilova N.V. Martin Heidegger: The Drama of his Life, Ideas and Fall [in Russian].. Philosophy of Martin Heidegger and the Modernity. Мoscow: Science. 1991. P. 3-52.
Pöggeler O. Martin Heidegger. Die Philosophie und die Problematik der Interpretation. Grosse Philosophen. Mit einer Einleitung von Andreas Graeser Darmstadt: Primus Verlag. 2001. S. 744-762.
Ricoeur P. History and Truth. transl. from French V. Shovkun [in Ukainian]. Kiev: Pulsary. 2001. 396 p.
Tillich P. What am I? (Autobiographical reflections). transl. from English T.P.Lifinceva [in Russian].. Questions of Philosophy. 2002. № 3. P. 161-172.
Vetter H. Aufbrüche. Vetter H. (Hrsg.) Siebzig Jahre "Sein und Zeit". Frankfurt am Main: Peter Lang. 1999. S. 29-43.
Volpi F. Das ist ein Gewissen! Heidegger interpretiert die Phronesis. Heidegger und die Griechen. Hrsg. von M. Steinmann. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann. 2007. S. 165-180.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 126
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).