Кантівський шлях до таблиці категорій
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent31.02.121Ключові слова:
категорія, когнітивна здатність, метафізична дедукція, мислення, обґрунтування, поняття, розсудок, розум, судження, таблиця категорійАнотація
Стаття присвячена питанню становлення кантівської таблиці категорій. Автор доводить, що становлення кантівського поняття категорії тісно пов’я-зане із розрізненням між розсудком і розумом як когнітивними здатностями, які Кант тривалий час чітко не розрізняв, та переосмисленням природи таких когнітивних здатностей. Автор показує три етапи кантівського шляху до таблиці категорій. Автор обґрунтовує думку, що до ідеї метафізичної дедукції категорій Кант прийшов вже в 1775 році, тобто за шість років до її викладення в «Критиці чистого розуму». Автор доводить, що Кант мав два альтернативні підходи в обґрунтуванні повноти таблиці категорій: виведення таблиці категорій на основі законів логіки та метафізична дедукція категорій. В тексті «Критики чистого розуму» Кант виклав лише один із підходів (метафізична дедукція), яким не був цілком задоволений.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Васильев (2000): Васильев, В.В. «Примечания к первой части». В: Кант, И. Из рукописного наследия (материалы к «Критике чистого разума», Opus postumum). [In Russian]. Москва: Прогресс-традиция, 2000, С. 594–681.
Кант (2000): Кант, И. Из рукописного наследия… [In Russian]…, 2000, 752 с.
Cohen (1914): Cohen, H. Logik der reinen Erkenntnis. Berlin: Bruno Cassirer Verlag, 1914, 612 S.
Heimsoeth (1970): Heimsoeth, H. «Zur Herkunft und Entwicklung von Kants Kategorientafel». In: Studien zur Philosophie Kants II: Methodenbegriffe der Erfahrungswissenschaften und Gegensatzlichkeiten spekulativer Weltkonzeption. Kantstudien. Ergänzungshefte. Bonn: H. Bouvier u. Co Verlag, 1970, S. 109–132.
Kant=AA (1911): Kant, I. Gesammelte Schriften. Bd. IIІ: Kritik der reinen Vernunft (2. Aufl. 1787). Berlin: Reimer, 1911, 594 S.
Kant=AA (1912): Kant, I. Gesammelte Schriften. Bd. II: Vorkritische Schriften II, 1757–1777. Berlin: Reimer, 1912, 526 S.
Kant=AA (1922): Kant, I. Gesammelte Schriften. Bd. X: Briefwechsel. 1747–1788. Berlin und Leipzig: Reimer, 1922, 559 S.
Kant=AA (1926): Kant, I. Gesammelte Schriften. Bd. XVII: Reflexionen zur Metaphysik. Berlin u. Leipzig: Reimer, 1926, 745 S.
Manea (2004): Manea, T. «Der Stammbaum des reinen Verstandes. Ein vergleichende Analyse des Kategorienproblems». In: Kant Reader. Was kann ich wissen? Was soll ich tun? Was darf ich hoffen? Hrsg. v. H.W. Ingensiep, H. Baranzke u. A. Eusterschulte. Würzburg: Königshausen & Neumann, 2004, S. 15–34.
Rosales (2000): Rosales, A. Sein und Subjektivität bei Kant: zum subjektiven Ursprung der Kategorien. Berlin, New York: de Gruyter, 2000, 375 S.
Sala (2005): Sala, G. Kant, Lonergan und der christliche Glaube. Festgabe zum 75. Geburtstag. Nordhausen: Bautz, 2005, 569 S.
Schulthess (1981): Schulthess, Peter. Relation und Funktion: Eine systematische und entwicklungsgeschichtliche Untersuchung zur theoretischen Philosophie Kants. Berlin, New York: de Gruyter, 1981, 339 S.
Steckelmacher (1879): Steckelmacher, М. Die formale Logik Kants in ihre Beziehungen zur transzendentalen. Breslau: Verlag von Wilhelm Köbner, 1879, 105 S.
Tonelli (1964): Tonelli, G. «Das Wiederaufleben der deutsch-aristotelischen Terminologie bei Kant während der Entstehung der “Kritik der reinen Vernunft”». In: Archiv für Begriffsgeschichte 9, 1964, S. 233–242.
Tonelli (1966): Tonelli, G. «Die Voraussetzungen zur Kantischen Urteilstafel in der Logik des 18 Jahrhunderts». In: Kritik und Metaphysik. Studien. Hrsg. v. F. Kaulbach u. J. Ritter. Berlin: de Gruyter, 1966, S. 134–158.
Посилання
Heimsoeth, H. (1970). Zur Herkunft und Entwicklung von Kants Kategorientafel. In Studien zur Philosophie Kants II: Methodenbegriffe der Erfahrungswissenschaften und Gegensatzlichkeiten spekulativer Weltkonzeption. Kantstudien. Ergänzungshefte (S. 109-132). Bonn: Bouvier.
Kant, I. (2000). From the manuscript heritage (materials to the «Critique of Pure Reason», Opus postumum). [In Russian]. Moscow: Progress-Tradition.
Kant, I. (1912). Gesammelte Schriften, Bd. II: Vorkritische Schriften II, 1757-1777. Berlin: Reimer.
Kant, I. (1911). Gesammelte Schriften, Bd. IIІ: Kritik der reinen Vernunft (2. Aufl., 1787). Berlin: Reimer.
Kant, I. (1922). Gesammelte Schriften, Bd. X: Briefwechsel, 1747–1788. Berlin und Leipzig: Reimer.
Kant, I. (1926). Gesammelte Schriften, Bd. XVII: Reflexionen zur Metaphysik. Berlin, Leipzig: Reimer.
Manea, T. (2004). Der Stammbaum des reinen Verstandes. Ein vergleichende Analyse des Kategorienproblems. In Kant Reader. Was kann ich wissen? Was soll ich tun? Was darf ich hoffen? (S. 15-34). (H. W. Ingensiep, H. Baranzke, & A. Eusterschulte, Hrsg.). Würzburg: Königshausen & Neumann.
Rosales, A. (2000). Sein und Subjektivität bei Kant: zum subjektiven Ursprung der Kategorien. Berlin, New York: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110803266
Sala, G. (2005). Kant, Lonergan und der christliche Glaube. Festgabe zum 75. Geburtstag. Nordhausen: Bautz.
Schulthess, P. (1981). Relation und Funktion: Eine systematische und entwicklungsgeschichtliche Untersuchung zur theoretischen Philosophie Kants. Berlin, & New York: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110844054
Steckelmacher, М. (1879). Die formale Logik Kants in ihre Beziehungen zur transzendentalen. Breslau: Verlag von Wilhelm Köbner.
Tonelli, G. (1964). Das Wiederaufleben der deutsch-aristotelischen Terminologie bei Kant während der Entstehung der «Kritik der reinen Vernunft». In Archiv für Begriffsgeschichte (Bd. 9, SS. 233-242). Bonn: Felix Meiner Verlag.
Tonelli, G. (1966). Die Voraussetzungen zur Kantischen Urteilstafel in der Logik des 18 Jahrhunderts. In Kritik und Metaphysik. Studien (SS. 134-158). (F. Kaulbach, J. Ritter, Hrsg.). Berlin: De Gruyter.
Vasiliev, V.V. (2000). Notes to the first part. In I. Kant, From the manuscript… (pp. 594-681). [In Russian]. Moscow: Progress-Tradition.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 373
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).