Поняття Я у Фіхтевому розгляді субстанційності
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent31.02.075Ключові слова:
Фіхте, суб’єкт, субстанція, епістемічна активність суб’єкта, визначуваність (Bestimmbarkeit), Х. Вольф, І. Кант, С. МаймонАнотація
Стаття присвячена Фіхтевому поняттю субстанційності, наявному в «Заса-ді всього вчення про науку» (1794). Автор стверджує, що, згідно з Фіхте, самоприписування епістемічної активності суб’єктові досягає успіху лише тоді, коли ми готові мислити суб’єкта як субстанцію, якій дозволено приписувати всі можливі епістемічні активності. Ба більше, автор показує розвиток концепції визначуваності, яка має виняткову вагу для розуміння Фіхтевого поняття субстанційності, у Вольфа, Канта і Маймона.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Fichte (1965): Fichte, J.G. Grundlage der gesamten Wissenschaftslehre. In: Fichte J.G. Gesamt-ausgabe der Bayerischen Akademie der Wissenschaften (далі – GA), R. I, B. 2: Werke 1793‐1795. Hrsg. v. Reinhard Lauth und Hans Jacob unter Mitwirkung von Manfred Zahn. Stuttgart-Bad Cannstatt: Frommann-Holzboog, 1965, 481 S.
Fichte (1976): Fichte, J.G. Vorlesungen uber Logik und Metaphysik. In: Fichte J.G. GA, R. II, B. 4: Fichtes Vorlesungen uber Platners «Philosophische Aphorismen» 1794‐1812. Hrsg. v. Rein-hard Lauth, Hans Jacob und Hans Gliwitzky unter Mitwirkung von Erich Fuchs, Kurt Hiller und Peter K. Schneider. Stuttgart-Bad Cannstatt: Frommann-Holzboog, 1976, S. 37–367.
Fichte (1982): Fichte, J.G. Wissenschaftslehre nova methodo. Kollegnachschrift K. Chr. Fr. Krause. Hrsg. v. Erich Fuchs. Hamburg: Meiner, 1982, (xxx) 270 S.
Kant (1998): Kant, I. Kritik der reinen Vernunft. Hrsg. v. Jens Timmermann. Hamburg: Meiner, 1998, (xxiv) 995 S.
Maimon (1790): Maimon, S. Versuch über die Transscendentalphilosophie mit einem Anhang über die symbolische Erkenntnis und Anmerkungen. Berlin: C.F. Voss, 1790, 444 S.
Maimon (1794): Maimon, S. Versuch einer neuen Logik oder Theorie des Denkens. Nebst angehängten Briefen des Philaletes an Aenesidemus. Berlin: Ernst Felisch, 1794, (lvii) 438 S.
Maimon (1965): Maimon, S. Gesammelte Werke, B. 2. Hrsg. v. Valerio Verra. Hildesheim: G. Olms, 1965, 566 S.
Maimon (1970): Maimon, S. Gesammelte Werke, B. 5…, 1970, 496 S.
Wolff (1962): Wolff, Ch. Philosophia Prima sive Ontologia. Hrsg. v. J. École und H. W. Arndt. Hildesheim: G. Olms, 1962, (xxiv) 774 p.
Посилання
Fichte, J .G. (1976). Vorlesungen uber Logik und Metaphysik. In J. G. Fichte, Gesamt-ausgabe der Bayerischen Akademie der Wissenschaften: R. II. B. 4: Fichtes Vorlesungen uber Platners «Philosophische Aphorismen» 1794‐1812 (SS. 37-367). (R. Lauth, H. Jacob et al., Hrsg.). Stuttgart-Bad Cannstatt: Frommann-Holzboog.
Fichte, J. G. (1982). Wissenschaftslehre nova methodo. (E. Fuchs, Hrsg.). Hamburg: Meiner.
Kant, I. (1998). Kritik der reinen Vernunft. (J. Timmermann, Hrsg.). Hamburg: Meiner.
Maimon, S. (1790). Versuch über die Transscendentalphilosophie mit einem Anhang über die symbolische Erkenntnis und Anmerkungen. Berlin: C. F. Voss.
Maimon, S. (1794). Versuch einer neuen Logik oder Theorie des Denkens. Nebst angehängten Briefen des Philaletes an Aenesidemus. Berlin: Ernst Felisch.
Maimon, S. (1965). Gesammelte Werke. B. 2. (V. Verra, Hrsg.). Hildesheim: G. Olms.
Maimon, S. (1970). Gesammelte Werke (B. 5). (V. Verra, Hrsg.). Hildesheim: G. Olms.
Wolff, Ch. (1962). Philosophia Prima sive Ontologia. (J. École, & H. W. Arndt, Hrsg.). Hildesheim: G. Olms.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 212
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).