СИМВОЛ ЯК ОБ’ЄКТ АПОФАТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ

Анотація

Символ породжується творчістю та є річчю. Тому онтологією символу є реїзм. Границі форми речі (підхід Е. Кассірера і С. Ланге) в роботі не розглядаються, оскільки поняття форми може свідчити не про можливе, а лише про необхідне існування, якого символ не посідає ex definitione. Відомо, що вираз сутнісного буття (esse essentiale) речі призводить до апофатики. Цей апофатизм започаткований богослов’ям. В період символізму (друга третина XIX – початок ХХ ст.) апофатика сутності символу аналізується А. Лосевим з огляду феноменології. Зазначено, що остання праця Лосева про символ поняття апофатизму не містить, натомість в ній акцентується «породжувальна здатність символу», тоді як насправді слід говорити про творчість індивідуума. Вираження екзистенціального буття (esse existentiale) символу неявно з'являється в Брентано. Його тетичне судження, що прочитується як дескрипція, не тільки референціально невдале, але зазнає екзистенціального провалу. Екзистенціальне судження Брентано є прикладом апофатизму у філософії, що дає змогу говорити про апофатичну філософію. Творчість в символізмі характеризується не стільки побудовою самого символу, скільки конструюванням знарядь його творення, і, передусім – т.зв. символічних мов. Безпосередня втрата зв'язку з існування в такій мові робить символ лишень знаком, що дозволяє Я. Лукасевічу приступити до створення цінності у вигляді символічної оцінки. Впровадження третьої істинісної оцінки призводить до апофатизму моменту теперішнього часу та заміни його тривалістю або переміною значення згаданої оцінки. Викликана творчістю речі заборона на вираз існування та моменту теперішнього часу робить символ об'єктом апофатичної філософії.

Список літератури

Анашвили В. «Штрихи к портрету Франца Брентано» // Брентано Ф. Избранные работы. – Москва: Дом интеллектуальной книги, РФО, 1996. – С. 161–172.

Брентано Ф. Избранные работы. – Москва: Дом интеллектуальной книги, РФО, 1996. –176 с.

Карпенко А. С. Логики Лукасевича и простые числа. – Москва: Наука, 2000. –317 с.

Карпенко А. С. Ян Лукасевич – детерминизм и логика // Логические исследования. Вып. 2. – Москва: Наука, 1993. – С. 206–223.

Куайн У. В. О. Философия логики. – Москва: КАНОН+, 2008. –192 с.

Лосев А. Ф. Античный космос и современная наука // Лосев А.Ф. Бытие. Имя. Космос. – Москва: Мысль, 1993a. – С. 61–612.

Лосев А. Ф. Вещь и имя // Лосев А.Ф. Бытие. Имя. Космос…, 1993b. – С. 802–880.

Лосев А. Ф. О типах грамматического предложения в связи с историей мышления // Лосев А. Ф. Знак. Символ. Миф. – Москва: МГУ, 1982. – С. 280–407.

Лосев А. Ф. Проблема символа и реалистическое искусство. – Москва: Искусство, 1976. – 367 с.

Лосев А. Ф. Философия имени // Лосев А. Ф. Из ранних произведений. – Москва: МГУ, 1990. – С. 9–194.

Лукасевич Я. О принципе противоречия у Аристотеля. – М.-СПб.: ЦГИ, 2012. – 258 c/

Лукасевич Я. Прощальная лекция // Исследования аналитического наследия Львовско-Варшавской философской школы. Вып.1. – СПб.: Мiръ, 2006. – С. 255–258.

Неретина С. С. Опыт словаря средневековой культуры // Благо и истина: классические и неклассические регулятивы / отв. ред. А. П. Огурцов. – Москва: Ин-т философии РАН, 1998. – С. 96–158.

Неретина С. С. Тропы и концепты. – Москва: ИФ РАН, 1999. – 277 с.

Неретина С. С. Универсальные тропы // Дэвид М. Армстронг. Универсалии. Самоуверенное введение. – Москва: Канон+, 2011. – С. 5–26.

Неретина С. С., Огурцов А. П. Пути к универсалиям. – СПб.: РХГА, 2006. – 999 с.

Неретина С. С., Огурцов А. П. Реабилитация вещи. – СПб.: Міръ, 2010. – 800 с.

Прист С. Теории сознания. – Москва: Идея-Пресс, Дом интеллектуальной книги, 2000. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа к тексту: http://psylib.org.ua/books/prist01/index.htm.

Саноцкий Я. Логика и онтология в философии Франца Брентано / Дисс. на соискание уч. ст. к. филос. н. – Москва, 1999. – 147 с.

Твардовский К. О действиях и результатах. Несколько замечаний о пограничных проблемах психологии, грамматики и логики // Твардовский К. Логико-философские и психологические исследования. – Москва: РОССПЭН, 1997. – С. 160–192.

Твардовский К. Франц Брентано и история философии // Твардовский К. Логико-философские и психологические исследования. Москва: РОССПЭН, 1997a. –
С. 193–206.

Флоренский П. Избранные труды по искусству. – Москва: Изобразительное искусство, 1996. – 286 с.

Фреге Г. Смысл и денотат // Семиотика и информатика, вып.8. – Москва: ВИНИТИ, 1977. – С. 181–210.

Эко У. Поиски совершенного языка в европейской культуре. – СПб., 2007. – 423 c.

Brentano F. Pychologie vom empirischen Standpunkt. – Lepzig: Meiner, 1924. – Bd. I–II.

Ingarden R. Z badan nad filozofija wspolczesna. – Warszawa, PWN, 1963. – 664 s.

Langer S.K. Philosophy in a New key: A study in Symbolism of Reason, Rite and Art. – Cambridge (Mass.): Harvard Univ. Press, 1942. – 248 p.

Łukasiewicz J. Analiza i konsukcja pojecia przyczyny // Lukasiewicz J. Z zagadnien logiki i filozofii. Pisma wybrane. – Warszawa: PWN, 1961. – S. 9–62.

Łukasiewicz J. Logistyka a filozofia // Przegląd Filozoficzny. – XXXIX. – 1936. – S. 115–131.

Łukasiewicz J. O determinizmie // Jan Lukasiewicz. Z zagadnien logiki i filozofii. Pisma wybrane. – Warszawa: PWN, 1961a. – S. 114–127.

Łukasiewicz J. O metodę w filozofii // Przegląd Filozoficzny. – 1928. – T. XXXI. – S. 3–5.

Łukasiewicz J. O tworczosci w nauce // Jan Lukasiewicz. Z zagadnien logiki i filozofii..., 1961b. – S. 66–75.

Łukasiewicz J. W obronie logistyki // Jan Lukasiewicz. Z zagadnień logiki i filozofii..., 1961c. – S. 210–219.

Morscher E., Simons P. Objektivitaet und Evidenz // E. Morscher, J. Seifert and F. Wenisch (eds.) Vom Wahren und Guten. Festschrift fur Balduin Schwarz zum 80. Geburtstag. – Salzburg: Verlag St. Peter, 1982. – S. 205–222.

Mulligan K., Simons P., Smith B. Truth-Maker // Philosophy and Phenomenological Research. – 1984. – № 44. – P. 287–321.

Rojszczak A. Prawda i oczywistosc w filosofii Franciszka Brentany // Principia. – Т. VIII–IX. –1994. – S. 137–169.

Twardowski K. Idea i percepcja. Z badań nad Kartezjuszem // Archiwum Historii Filozofii i Myśli Społecznej. – 1976. – T. 22. – S. 317–344.

Twardowski K. O czynnościach i wytworach. Kilka uwag z pogranicza psychologii, gramatyki i logiki. – Księga Pamiątkowa ku uczczeniu 250-tej rocznicy założenia Uniwersytetu lwowskiego przez króla Jana Kazimierza. T. II. – Lwów, nakładem Uniwersytetu lwowskiego, 1912. – S. 1–33.

Twardowski K. Symbolomania i pragmatofobia // Ruch Filozoficzny. – 1921. – (VI) 1-2. – S. 1–10.