СПОГЛЯДАННЯ, ДИВО Й НОВИЗНА: ДО ОСНОВ РЕЛІГІЙНОГО ДОСВІДУ
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent29.02.127Ключові слова:
здивування, споглядання, диво, новизна, релігійний досвід, практика, теоріяАнотація
В цій статті, на основі аналізу класичного (від Д. Г‘юма і до К. С. Льюїса та Р. Свінбурна) та некласичного (Ж.-Л. Марйон та Дж. Манусакіс) визначення дива, розглядаються феноменологічний та етимологічний аспекти цього поняття. Беручи до уваги історичний розвиток поняття «диво», автор обґрунтовує зв'язок між ним, спогляданням та новизною. Вони необхідні для конституювання релігійного досвіду. Сама по собі віра, в теологічному сенсі, не є визначальною для релігійного досвіду. Вона має сенс лише тоді, коли інтегрована у споглядання. Справжній релігійний досвід розриває ланцюг повсякденної рутини і дозволяє людині бачити нове у звичному. Релігійний досвід ґрунтується на мистецтві споглядання, яке допомагає людині просто дивитися (дивуватися). Автор стверджує, що феноменологічне наближення до дива, поєднане з етимологічним аналізом, є цінним методом для дослідження дива в історико-філософському контексті.Посилання
Brentano, F. (1995). Psychology from an Empirical Standpoint. London, & New York: Routlege.
Bunge, M. (1959). Causality. The Place of the Causal Principle in Modern Science. Cambridge: Harvard UP.
Caputo, D. J. (2001). On the Religion. London, & New York: Routlege.
Corner, D. (2007). The Philosophy of Miracles. London, & New York: Continuum.
Drange, T. M. (1998). Science and Miracles. Retrieved April 20, 2013, from http://infidels.org/library/modern/theodore_drange/miracles.html
Hume, D. (1975). Enquiries Concerning Human Understanding and Concerning the Principles of Morals. (L. A. Selby-Bigge, & P. H. Nidditch, Eds.). Oxford: Clarendon Press. https://doi.org/10.1093/actrade/9780198245353.book.1
Husserl, E. (1982). Ideas pertaining to a pure phenomenology and to a phenomenological philosophy: 1st. book, General introduction to a pure phenomenology (F. Kersten, Trans.). The Hague, & London: Nijhoff. https://doi.org/10.1007/978-94-009-7445-6
Khmel, T. V. (2010). A Miracle as a Form of Perception of the World. [In Russian]. In Contemporary Understanding of the World: the Spiritual Aspects of the Scientific Development in the XXI century. The Proceedings of Scientific and Practical Conference (pp. 41-43). Dnipropetrovsk: National Mining University.
Krishnamurti, J. (1969). The Freedom from the Known. New York: Harper & Row.
Lewis, C. S. (1947). Miracles: a preliminary study. New York: Macmillan.
Manoussakis, J. P. (2007). God after Metaphysics. A Theological Aesthetic. Bloomington: Indiana UP.
Marion, J.-L. (2008). The Visible and the Revealed. New York: Fordham UP.
Merton, T. (1980). Contemplation in a World of Action. London: Unwin Paperbacks.
Mikolejko, Z. (2013). What is a Miracle? Is there a Miracle? [In Ukrainian]. Retrieved April 20, 2013, from http://www.polradio.pl/5/118/Artykul/131579
Mooney, E. F. (1998). Repetition: Getting the world back. In A. Hannay, & G. D. Marino (Eds.), The Cambridge Companion to Kierkegaard (pp. 282-307). Cambridge: Cambridge UP.
Moore, T. (1996). The Re-enchantment of Everyday Life. New York: HarperCollins Publishers.
Nickell, J. (1996). Examining Miracle Claims. Retrieved April 20, 2013, from http://infidels.org/library/modern/joe_nickell/miracles.html
Osho. (2013). The Mustard Seed: My Most Loved Gospel on Jesus. Retrieved July 30, 2013, from http://oshosearch.net/Convert/Articles_Osho/The_Mustard_Seed_My_Most_Loved_Gospel_on_Jesus/Osho-The-Mustard-Seed-My-Most-Loved-Gospel-on-Jesus-index.html
Parsons, H. L. (1969). A Philosophy of Wonder. Philosophy and Phenomenological Research, 30(1), 84-101. https://doi.org/10.2307/2105923
Ricoeur, P. (1965). History and Truth. Evanston: Northwestern UP.
Rodzevych et al., N.S. (1985). Etymological Dictionary of the Ukrainian Language in 7 vol. (Vol. 2). [In Ukrainian]. Kyiv: Naukova dumka.
Soshynskyj, S. A. (2001). A Miracle in the System of the Universe. [In Russian]. Voprosy Filosofii, (9), 82-97.
Swinburne, R. (1970). The Concept of Miracle. London: Macmillan; New York: St Martin's Press. https://doi.org/10.1007/978-1-349-00776-9
Yust, W. (Ed.). (1959). Encyclopædia Britannica: A New Survey of Universal Knowledge (Vol. 15). Chicago: Encyclopaedia Britannica.
Bunge, M. (1959). Causality. The Place of the Causal Principle in Modern Science. Cambridge: Harvard UP.
Caputo, D. J. (2001). On the Religion. London, & New York: Routlege.
Corner, D. (2007). The Philosophy of Miracles. London, & New York: Continuum.
Drange, T. M. (1998). Science and Miracles. Retrieved April 20, 2013, from http://infidels.org/library/modern/theodore_drange/miracles.html
Hume, D. (1975). Enquiries Concerning Human Understanding and Concerning the Principles of Morals. (L. A. Selby-Bigge, & P. H. Nidditch, Eds.). Oxford: Clarendon Press. https://doi.org/10.1093/actrade/9780198245353.book.1
Husserl, E. (1982). Ideas pertaining to a pure phenomenology and to a phenomenological philosophy: 1st. book, General introduction to a pure phenomenology (F. Kersten, Trans.). The Hague, & London: Nijhoff. https://doi.org/10.1007/978-94-009-7445-6
Khmel, T. V. (2010). A Miracle as a Form of Perception of the World. [In Russian]. In Contemporary Understanding of the World: the Spiritual Aspects of the Scientific Development in the XXI century. The Proceedings of Scientific and Practical Conference (pp. 41-43). Dnipropetrovsk: National Mining University.
Krishnamurti, J. (1969). The Freedom from the Known. New York: Harper & Row.
Lewis, C. S. (1947). Miracles: a preliminary study. New York: Macmillan.
Manoussakis, J. P. (2007). God after Metaphysics. A Theological Aesthetic. Bloomington: Indiana UP.
Marion, J.-L. (2008). The Visible and the Revealed. New York: Fordham UP.
Merton, T. (1980). Contemplation in a World of Action. London: Unwin Paperbacks.
Mikolejko, Z. (2013). What is a Miracle? Is there a Miracle? [In Ukrainian]. Retrieved April 20, 2013, from http://www.polradio.pl/5/118/Artykul/131579
Mooney, E. F. (1998). Repetition: Getting the world back. In A. Hannay, & G. D. Marino (Eds.), The Cambridge Companion to Kierkegaard (pp. 282-307). Cambridge: Cambridge UP.
Moore, T. (1996). The Re-enchantment of Everyday Life. New York: HarperCollins Publishers.
Nickell, J. (1996). Examining Miracle Claims. Retrieved April 20, 2013, from http://infidels.org/library/modern/joe_nickell/miracles.html
Osho. (2013). The Mustard Seed: My Most Loved Gospel on Jesus. Retrieved July 30, 2013, from http://oshosearch.net/Convert/Articles_Osho/The_Mustard_Seed_My_Most_Loved_Gospel_on_Jesus/Osho-The-Mustard-Seed-My-Most-Loved-Gospel-on-Jesus-index.html
Parsons, H. L. (1969). A Philosophy of Wonder. Philosophy and Phenomenological Research, 30(1), 84-101. https://doi.org/10.2307/2105923
Ricoeur, P. (1965). History and Truth. Evanston: Northwestern UP.
Rodzevych et al., N.S. (1985). Etymological Dictionary of the Ukrainian Language in 7 vol. (Vol. 2). [In Ukrainian]. Kyiv: Naukova dumka.
Soshynskyj, S. A. (2001). A Miracle in the System of the Universe. [In Russian]. Voprosy Filosofii, (9), 82-97.
Swinburne, R. (1970). The Concept of Miracle. London: Macmillan; New York: St Martin's Press. https://doi.org/10.1007/978-1-349-00776-9
Yust, W. (Ed.). (1959). Encyclopædia Britannica: A New Survey of Universal Knowledge (Vol. 15). Chicago: Encyclopaedia Britannica.
##submission.downloads##
-
PDF (English)
Завантажень PDF: 248
Переглядів анотації: 502
Опубліковано
2013-12-16
Як цитувати
Karivets, I. (2013). СПОГЛЯДАННЯ, ДИВО Й НОВИЗНА: ДО ОСНОВ РЕЛІГІЙНОГО ДОСВІДУ. Sententiae, 29(2), 127–137. https://doi.org/10.22240/sent29.02.127
Номер
Розділ
СТАТТІ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).