«РОЗУМ ПРАГНЕ БОЖЕСТВА...»: ЕВОЛЮЦІЯ РЕЛІГІЙНО-ФІЛОСОФСЬКИХ ПОГЛЯДІВ ПУШКІНА ВІД ФРАНЦУЗЬКОГО СКЕПТИЦИЗМУ ДО НІМЕЦЬКОГО ІДЕАЛІЗМУ

Анотація

Стаття присвячена світоглядній еволюції Пушкіна: від скептицизму (що межує з атеїзмом) – до релігійності. У цьому зв'язку, язичницька античність в цілому (і породжений нею скептицизм, зокрема), а також християнська культура суть два рівноправні витоки пушкінської творчості. Автор обґрунтовує наступні тези : 1) зріла творчість Пушкіна глибоко споріднена з творчістю Гете, його позиція в історії російської літератури ізоморфна позиції Гете в історії літератури німецької, 2) позиція більшості пушкіністів, які стверджували, що поет зневажав «німецьку метафізику», спирається на вибіркове цитування і тому помилкова, 3) пізній Пушкін тяжів до німецького ідеалізму, а деякі його твори 1830- х років мають сонатну (діалектичну за своєю природою) форму; багато з них побудовано як діалог протилежностей 4) розповсюджені міфи сучасної пушкіністики (Пушкін – вольтер'янець, – монархіст, – ортодоксальний християнин) постали як наслідок одностороннього підходу; 5) лише цілісна реконструкція його філософсько-релігійних поглядів дає можливість адекватно зрозуміти суть його літературної творчості.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Аверинцев С.С. Поэты. – М.: Языки русской культуры, 1996. – 364 с.

Аникст А.А. Теория драмы от Гегеля до Маркса. – М.: Наука, 1983. – 288 с.

Анненков П.В. Материалы для биографии А.С. Пушкина. – М.: Современник, 1984. – 476 с.

Асафьев Б.В. Музыкальная форма как процесс. – Л.: Музыка, 1963. – 371 с.

Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М.: Искусство, 1979. – 424 с.

Бердяев Н.А. Смысл истории. – М.: Мысль, 1990. – 175 с.

Бор Н. Атомная физика и человеческое познание. – М.: ИИЛ, 1961. – 151 с.

Бочаров С.Г. Сюжеты русской литературы. – М.: Языки русской культуры, 1999. – 632 с.

Виролайнен М.Н. Речь и молчание. Сюжеты и мифы русской словесности. – СПб.: Амфора, 2003. – 503 с.

Виролайнен М.Н. Творческая история двух стихотворных повестей // Две повести в стихах. Е.А.Баратынский. Бал. А.С.Пушкин. Граф Нулин. – СПб., Наука, 2012. – С. 89–210.

Вольперт Л.И. Пушкинская Франция: 2-е изд, исправл. и дополн; интернет-публикац. – Тарту, 2010. – 570 c. // Электронный ресурс. Режим доступа: http://www.ruthenia.ru/volpert/Volpert_Pushkin_2010.pdf

Гессен А. Все волновало нежный ум… Пушкин среди книг и друзей. – М.: Наука, 1965. – 509 с.

Гёте И.-В. Избранные философские произведения. – М.: Наука, 1964. – 520 с.

Гуревич А.М. Сокровенные смыслы. Статьи о Пушкине (1984–2011). – М.: «Совпадение», 2011. – 207 с.

Данилевский Р.Ю. Пушкин и Гёте. Сравнительное исследование. – СПб.: Наука, 1999. – 288 с.

Ерофеева К.Л. Идеал Просвещения и современность: разочарования и перспективы // Соловьевские исследования. – 2010. – Вып. 2 (26). – С. 90–96.

Заборов П.Р. Русская литература и Вольтер. XVIII – первая треть XIX века. – Л.: Наука, 1978. – 244 с.

Кагарлицкий Ю.И. Шекспир и Вольтер. – М.: Наука, 1980. – 112 с.

Кац Б. А. Об аналогах сонатной формы в лирике Пушкина // Музыкальная академия. – 1995. – № 1. – С. 151–158.

Летопись жизни и творчества А.С. Пушкина. 1799–1826 / Сост. М.А. Цявловский. – Л.: Наука, 1991. – 784 с.

Литературный энциклопедический словарь. – М.: Сов. Энциклопедия, 1987. – 752 с.

Лотман Ю.М. Пушкин. Биография писателя. Статьи и заметки. «Евгений Онегин». Комме-нтарий. – СПб.: Искусство, 2005. – 847 с.

Мазель Л. О чертах сонатной формы в сочинениях Пушкина. По следам наблюдений М.Г. Харлапа // Музыкальная академия. – 1999. – №2. – С. 5–7.

Модзалевский Б.Л. Библиотека А.С.Пушкина (Библиографическое описание). – СПб: Типография Императорской Академии Наук, 1910. – хіх+441 с.

Новикова М.А. Пушкинский космос. Языческая и христианская традиции в творчестве Пушкина / Пушкинская комиссия. Серия «Пушкин в XX веке». – М.: Наследие, 1995. – 353 с.

Паскаль Б. Мысли / пер. с фр. Ю. Гинзбург. – М.: Издательство имени Сабашниковых, 1995. – 480 с.

Петрарка Ф. Африка / пер. с лат. Е. Рабинович. – М.: Наука, 1992. – 368 с.

Пустовит А.В. Бесчестит ли пародия? // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2011a. – № 4. – С. 13–23.

Пустовит А.В. Поэзия как воплощение противоречия: трагедия Пушкина «Моцарт и Сальери» // Вестник Общества русской философии при Украинском философском фонде: украинский журнал русской философии: Вып. 4: Поэзия в философии – философия в поэзии (к 170-летнему юбилею полного издания романа в стихах А. С. Пуш-кина «Евгений Онегин»). – К.: Русь, 2010. – С. 372–392.

Пустовит А.В. Пушкин и классическая немецкая философия. К постановке проблемы // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2009. – № 3. – С. 2–10.

Пустовит А.В. Философ Пушкин. Наследие поэта и западноевропейская философская традиция. – М., 2011b // Электронный ресурс. Режим доступа: http://pushkinopen.ru/texts/view/41

Пустовит А.В. Философско-поэтические антиномии. Пушкин и Кант // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2012. – № 3. – С. 7–13.

Пустовит А.В. Этика и эстетика. Наследие Запада. История красоты и добра. Учебное пособие. – К.: МАУП, 2006. – 680 с.

Пустовіт О.В. Принцип найбільшої дії у драматургії Пушкіна // Філософська думка. – 2010. – №4. – С. 115–126.

Пушкин А.С. Собрание сочинений, в 10-ти тт. – М.: Худ. лит., 1974–1978. (в ссылках – СС)

Пушкин в русской философской критике. Конец XIX – первая половина XX в. – М.: Книга, 1990. – 527 с.

Пушкин в XXI веке. Сборник в честь В.С. Непомнящего. – М.: Русскій міръ, 2006. – 640 с.

Седакова О.А. Музыка. Стихи и проза. – М.: Русскій міръ, ОАО «Московские учебники», 2006. – 480 с.

Словарь языка Пушкина. В 4-х тт. – М.: Гос. изд. иностранных и национальных словарей, 1956 –1961.

Соловьев В.С. Стихотворения. Эстетика. Литературная критика. – М.: Книга, 1990. – 574 с.

Сурат И.З. О «Памятнике» // Новый мир. – 1991. – № 10. – С. 193–197.

Сурат И.З. Пушкин как религиозная проблема // Новый мир. – 1994. – №1. – С. 207–223.

Сурат И.З. Пушкин и Паскаль // Пушкинский сборник / сост. И. Лощилов, И. Сурат. – М.: Три квадрата, 2005. – 448 с.

Тарасов Б.Н. «Мыслящий тростник». Жизнь и творчество Паскаля в восприятии русских философов и писателей. – М.: Языки славянской культуры, 2009. – 896 с.

Тиме Г.А. Россия и Германия: философский дискурс в русской литературе XIX-XX веков. – СПб.: Нестор-История, 2011. – 456 с.

Томашевский Б.В. Пушкин и Франция. – М.: Советский писатель, 1960. – 501 с.

Фейнберг Л.Е. Музыкальная структура стихотворения Пушкина «К вельможе» (Фрагмент из книги «Сонатная форма в поэзии Пушкина») // Поэзия и музыка: сборник статей и исследований. – М.: Музыка, 1973. – 314 с.

Шаховская З. Веселое имя Пушкина // Слово. – 1990. – № 6. – С. 1.

Эйдельман Н.Я. Пушкин. История и современность в художественном сознании поэта. – М.: Сов. писатель, 1984. – 368 с.

Эпштейн М. Медный всадник и золотая рыбка. Поэма-сказка Пушкина // Знамя. – 1996. – №6. – С. 204–215.

Эткинд Е.Г. Божественный глагол. Пушкин, прочитанный в России и во Франции. – М.: Языки русской культуры, 1999. – 598 с.

Якобсон Р. Работы по поэтике. – М.: Прогресс, 1987. – 464 с.