ПРОЗРАЧНОСТЬ ИКОНЫ: ОНТОЛОГИЧЕСКАЯ КОНЦЕПЦИЯ ОБРАЗА ЖАН-ЛЮКА МАРИОНА И ПРОБЛЕМАТИКА «ΤΎΠΟΣ» В ВИЗАНТИЙСКОЙ МЫСЛИ

Анотація

Естетична концепція Жан-Люка Маріона, яка побудована на принципі «нової онтологізаціі» образу, розглядається автором статті як протилежність панівних нині досліджень візуального, чиєю засадою є принцип звільнення образу від репрезентативного значення. Відповідаючи на питання про сутність образу, а отже, і образного впливу, Маріон звертається до візантійського розуміння сутності образу, в основі якого лежить поняття τύπος. Інтерпретуючи «типовий» зв'язок між образом і праобразом, а також тексти Приписів, прийнятих на Нікейському та Ієрійському Соборах, автор статті доходить висновку, що окреслене відношення, лежить в основі як «західного» (образ пов'язаний з прототипом, оскільки вказує на події, що відбулися), так і «східного» (образ продукує реальну присутність праобразу) християнського вчення про образ. З точки зору автора, саме завдяки тематизації проблеми образного впливу в термінах візантійської теорії образу, теорія Маріона дозволяє зрозуміти образну силу по той бік процесу виробництва ідеологій і ставить під питання універсальність панівних нині концепцій візуального.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Иоанн Дамаскин. (1913).  Три защитительных слова против отвергающих святые иконы. In Иоанн Дамаскин. Полное собрание творений  (Т. 1, сс. 347-441).  СПб.: Тип. М. Меркушева.

Краусс, Р. (2003). Подлинность авангарда и другие модернистские мифы. М: Художественный журнал.

Левинас, Э. (2000). От существования к существующему. In Э. Левинас, Избранное: Тотальность и Бесконечное (сс. 7-65). СПб.: Университетская книга.

Лурье, В. М. (2006). История византийской философии. Формативный период. СПб.: Аксиома.

Марьон Ж.-Л. Перекрестья видимого. – М.: Прогресс-Традиция, 2010.

Флоренский, П. А. (2001). Иконостас. In П. А. Флоренский, Христианство и культура. Москва: АСТ, Фолио.

Betz, J. (1955). Die Eucharistie in der Zeit der griechischen Väter: Bd. I.1, Die Aktualpräsenz der Person und des Heilswerkes Jesu im Abendmahl nach der vorephesinischen griechischen Patristik. Freiburg: Verlag Herder.

 Gero, S. (1975). The Eucharistie Doctrine of the Byzantine Iconoclasts and its Sources. Byzantinische Zeitschrift, 68, 4-22.

 Kapust, A. (2009). Phänomenologische Bildpositionen. In K. von Sachs-Gombach (Hrsg.), Bildtheorien: Anthropologische und kulturelle Grundlagen des Visualistic Turn (S. 255-283). Frankfurt am Main: Suhrkamp.

 Krannich, T., Schubert, C., & Sode, C. (Hrsg.), Die ikonoklastische Synode von Hiereia 754. Tübingen: Siebeck.

 Lange, G. (1999). Bild und Wort. Die katechetischen Funktionen des Bildes in der griechischen Theologie des sechsten bis neunten Jahrhunderts. Paderborn: Schöningh.

 Levinas, E. (1989). Reality and Its Shadow. In S. Hand (Ed.), The Levinas Reader (pp. 129-143). Cambridge, MA: Basil Blackwell.

 Mitchell, W. J. T. (1994). Picture Theory: essays on verbal and visual representation. Chicago: University of Chicago Press.

 Stock, A. (1990). Bilderstreit als Kontroverse um das Heilige. In A. Stock (Hrsg.), Wozu Bilder im Christentum? Beiträge zur theologischen Kunstteorie (S. 63-85). St. Ottilien: EOS Verlag.

 Uphus, J. B. (2004). Der Horos des Zweiten Konzils von Nizäa 787. Interpretation und Kommentar auf der Grundlage der Konzilsakten mit besonderer Berücksichtigung der Bilderfrage. Paderborn: Schöningh.

 Wohlmuth, J. (1994). Bild- und Kunstkritik bei Emmanuel Levinas und die theologische Bilderfrage. In W. Lesch (Hrsg.), Theologie und ästhetische Erfahrung. Beiträge zur Begegnung von Religion und Kunst (S. 25-47). Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft.